Регіональні інноваційні екосистеми: чого ми можемо навчитися в Німеччини?
27-29 червня 2022 року під час стажування у Німеччині, в Університеті Регензбургу (Баварія), старший науковий співробітник відділу промислової політики, д.е.н. Ципліцька Олена прочитала гостьову лекцію для українських і німецьких студенів і вчених, а також відвідала декілька організацій, що є частиною інноваційної екосистеми міста Регензбург – технопарк «BioPark» та бізнес-інкубатор «TechBase».
Примітним є те, що обидві організації побудовано та забезпечуються за рахунок бюджету муніципалітету Регензбургу, який зацікавлений не лише у розвитку освітньо-наукової сфери, але й у високотехнологічному бізнесі. Вони розташовані на території університетського кампусу в безпосередній близькості до навчальних корпусів, що значно спрощує комунікації між університетом, студентами, науковцями та самими технопарками.
Науковцям, які мають результати досліджень і розробок, що можуть бути комерціалізовані, і які хочуть самостійно зайнятися бізнесом, надаються безкоштовно, за угодою з місцевими університетами, офісні приміщення та лабораторії. Адміністрація БіоПарку також забезпечує широкий спектр консультаційних послуг – від проведення тренінгів з маркетингу та економіки до пошуку венчурних інвесторів та зацікавлених виробників. Поки дослідники є резидентами БіоПарку або TechBase (до 5 років), вони не реєструють свою підприємницьку діяльність і перекладають ризики комерційної невдачі частково на інкубатор. Якщо ж їм вдається згенерувати суттєвий потік доходів та знайти постійних клієнтів, стартап реєструється як компанія і залишає БіоПарк, переходячи на самодостатнє фінансування.
У бізнес-інкубаторі «TechBase», окрім офісних приміщень та інших умов для комфортного мозкового штурму стартапів, обладнаних фізичних (і навіть радіологічних) та ІТ – лабораторій, існує можливість пошуку роботи, проходження спеціалізованих тренінгів та хакатонів на різноманітні професійні тематики (для hard skills) та теми загального характеру (для розвитку soft skills), участі у пітч-подіях та конкурсах на отримання грантів та інвестицій від донорів та інвесторів.
Найбільш цікавим місцем в TechBase є «Гараж cтартапера» - це зона, в якій як у справжньому гаражі, на стелажах розміщено численне обладнання, датчики, на столах – спеціальні прилади для вимірювання тощо. Він використовується для розробки прототипів, MVP та Proof-of-Concept. На одному з фото можна побачити цей «гараж», в якому перебуває в цей момент наша українська делегація.
Резидентами TechBase є 92 представники різних видів економічної діяльності – ІТ, штучний інтелект і аналіз даних, сенсорні системи, робототехніка та механічна інженерія, логістика, електронна комерція, електромобілебудування, чисті (екологічні) технології. На поточний момент 68% з них –стартапи, 21% вже діючі підприємства, 9% університети та 2% - кластери. Простір технопарку заповнений на 93,3%.
В той же час у Німеччині механізм забезпечення інноваційної екосистеми не позбавлений і певних недоліків – це зарегульованість фінансових відносин та відсутність гнучкості у розпорядженні коштами адміністраціями технопарків та бізнес-інкубаторів. З іншого боку, це запобігає можливим зловживанням та змушує самі організації та стартапи бути підзвітними за отримане фінансування та послуги.
Чи можливе існування такої моделі в Україні після війни? Переваги реформи децентралізації дають можливість в тих регіонах, де сконцентровано університетську освіту та науково-дослідницькі інститути, створити подібні інноваційні екосистеми та краще заохочувати комерціалізацію інновацій та співпрацю між бізнесом та наукою, які тривалий час знаходилися осторонь один від одного. Окрім індустріальних парків, на яких активно зосереджено увагу уряду та територіальних громад, необхідно також сприяти і інноваційному розвитку регіонів. Звичайно, німецька модель не вирішує проблеми постійного скорочення "прірви" між бізнесом та університетами, але суттєво спрощує її, забезпечуючи базу для розробок та спільних проектів, від яких виграють як науковці, так і бізнес.