Embedded Files
Проблеми, пов'язані із тотальними втратами промислового потенціалу України, що спричинені повномасштабними воєнними діями РФ, ще більше поглибилися через інтенсифікацію міграційних процесів та відтік професійних кадрів. Найважливішим важелем пoвоєнного відновлення промисловості має стати раціональна реалізація найціннішого її капіталу – інтелектуального ресурсу. Тому питання збереження, закріплення і розвитку інтелектуального потенціалу промисловості стало сьогодні злободенним для нашої країни.
Існування в умовах військового конфлікту посилює занепокоєння уряду та підприємств, що продовжують працювати, і потребує системних рішень щодо функціонування промисловості в короткостроковому проміжку та довгостроковій перспективі. Одним із вимірів цього є необхідність збереження інтелектуального кадрового потенціалу промисловості в умовах не тільки посиленого відтоку висококваліфікованих спеціалістів та молоді унаслідок освітньої і трудової міграції, але й через біженство та участь у військових діях. До цього слід додати катастрофічне скорочення промислового виробництва, дефіцит фінансування закладів професійно-технічної та вищої освіти, складність дотримання навчальних програм усіх рівнів освіти сучасним вимогам в умовах перманентної пандемії та повномасштабного воєнного конфлікту, часткову невідповідність освітніх програм потребам бізнесу, дефіцит необхідних кваліфікованих робітників і незатребуваність випускників профільних закладів вищої освіти.
Стрімкий розвиток технологій підвищує вимоги до набуття сучасних знань, професійних кваліфікацій, компетентностей, можливості отримувати освіту протягом усього життя. Збереження та відродження інтелектуального кадрового потенціалу промисловості потребують врахування глобальних світових тенденцій і, передусім, розвитку Індустрії 4.0, через визначення попиту на затребувані цифрові навички, освітні і професійні кваліфікації, залучення молоді до наукових та технічних професій через STEM-освіту. Четверта промислова революція, яка динамічно розвивається, знищує менш кваліфіковані робочі місця та створює нові можливості для висококваліфікованої та самозайнятої роботи. Актуальність створення в Україні комплексного механізму узгодженості потреб в кадрах для відродження промисловості з масштабами та напрямками професійної підготовки стає більш очевидною під час значних цивілізаційних трансформацій, оскільки система освіти повинна адекватно і завчасно реагувати на запити ринку праці, що зазнав шокових потрясінь.
Євроінтеграційний поступ України потребує врахування зарубіжного досвіду співробітництва освіти та бізнесу для підвищення кваліфікації кадрів та підтримки інтелектуального кадрового ресурсу в реалізації політики розвитку STEM-дисциплін та залученні молоді до програм національного рівня, які спрямовані на усунення розривів у навичках та знаннях.
Європейський досвід співробітництва освіти та бізнесу у вирішенні проблеми кадрового забезпечення та з метою забезпечення системної підтримки й залучення кваліфікованих кадрів спирається на низку програмно-цільових інструментів для розвитку освіти й навчання, передусім, на стратегічну рамкову програму Європейського співробітництва в сфері освіти та професійної підготовки (Strategic framework for European cooperation in education and training (ET 2020) [1]. Програма «Освіта та навчання 2020» (ET 2020) є стратегічною основою європейського співробітництва у сфері освіти й навчання, вона є логічним продовженням попередньої програми роботи «Освіта та навчання 2010» (ET 2010) і забезпечує загальні стратегічні цілі для держав-членів ЄС, включаючи набір принципів для досягнення цих цілей, а також загальні методи роботи з пріоритетними напрямками для усіх рівнів освіти – від базового до вищого. Відмінною рисою цієї програми є глибока інтегрованість між собою освіти, науки, промисловості і бізнесу у формулюванні її цілей та завдань.
Заслуговують на увагу також окремі програмні ініціативи на національних рівнях, що спрямовані на усунення розривів у навичках та знаннях випускників навчальних закладів, роботодавців та громадськості. Наприклад, у Данії Урядом було запроваджено Стратегію цифрового зростання на період 2018-2022 рр. («Strategy for digital growth in Denmark»), яка охоплювала низку провідних підприємств та експертів у галузі цифрових технологій для визначення першочергових пріоритетів країни щодо необхідних навичок для проведення досліджень та впровадження інновацій у бізнесі. Національна стратегія Португалії щодо цифровізації промисловості (Portugal’s National Strаtegy for digitising industry (2018 – 2022)) зосереджена, головним чином, на підвищенні поінформованості про Індустрію 4.0 серед португальських компаній та широкої громадськості і має на меті акцентувати увагу на інноваціях та розвитку знань для стимулювання переходу до промисловості 4.0. Завдяки цій програмі Урядом стимулюється економічне та соціальне зростання через масову цифрову трансформацію бізнес–моделей.
Мають провідні країни й спеціальні програми розвитку та підготовки кадрів для промисловості. Зокрема, програма Australian Research Training Scheme спрямована на підготовку аспірантів ‒ для підтримки дослідницьких робіт магістрів та аспірантів. Метою програми є забезпечення гнучкого фінансування для підтримки підготовки вітчизняних студентів та іноземних студентів, що навчаються в аспірантурі в австралійських університетах, а також надання випускникам навичок, необхідних для побудови кар’єри в наукових колах та інших секторах ринку праці. Програма підтримує співпрацю між університетами та промисловістю та іншими кінцевими користувачами досліджень.
Провідні країни світу приділяють значну увагу розвитку STEM-освіти, впроваджують державні програми в цій галузі, надають переваги цьому напряму освіти як важливого пріоритету в сфері інноваційного розвитку та забезпечення національної безпеки держави. Беручи до уваги досвід США у підготовці робочої сили в галузі STEM, можемо скласти уявлення про розвиток STEM освіти в цій країні, впровадження якої на державному рівні було розпочато з програми «Educate to Innovate» у 2009 році. Спираючись на дані Звіту про науково-технічні показники за 2020 рік [2], який щодва роки готується Національним центром наукової та інженерної статистики (NCSES) в рамках Національного наукового фонду (NSF) США і представлений індикаторами розвитку вищої освіти в галузі науки і техніки, уряд країни отримує детальну інформацію про STEM-освіту на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, робочу силу STEM, результати досліджень і розробок у США та за кордоном, конкурентоспроможність США у високотехнологічних галузях, винахідництво, передачу знань та інновації.
Science and Engineering Indicators формують інтерактивний онлайн-інструмент, який дозволяє порівнювати стан ринку робочої сили STEM за різними показниками розвитку науки і техніки. Нині Science and Engineering Indicators запропонували нове визначення робочої сили STEM, що охоплює відтепер усіх працівників, які використовують навички науково-технічної діяльності у своїй роботі. Це нове визначення більш ніж удвічі збільшує кількість осіб у США, класифікованих у робочій силі STEM, включаючи 16 млн працівників із ступенем бакалавра та 20 млн працівників без ступеня бакалавра, що визначаються як кваліфікована технічна робоча сила.
В США напряму пов’язують рівень знань STEM з перспективами технологічного лідерства країни, конкурентоспроможності, заснованої на інноваціях. Кількість наукових та інженерних ступенів, за даними Звіту, протягом 2000-2019 рр. зростала на всіх рівнях і в багатьох галузях. Для країни традиційною є значна залежність від іноземних талантів в цій сфері. Уряд спільно із університетами розробляє заходи залучення та закріплення іноземних мігрантів зі STEM освітою, заохочення мобільності талантів та висококваліфікованих спеціалістів, регулювання попиту на іноземну робочу силу. Основу таких заходів складають програми залучення як місцевої молоді у STEM освіту, так і програми залучення талановитих іноземних фахівців через отримання освіти та з подальшою можливістю отримати хорошу роботу.
Які заходи щодо підготовки кадрів для промисловості запроваджуються в Україні, і, зокрема, із посиленням пріоритету STEM-підходу в освіті – розглянемо у наших наступних публікаціях.
Список використаних джерел
1. Education and Training 2020 (ET 2020). URL: http://www.oidel.org/.../Doc.../ET%202020%20RESUME.pdf
2. Higher Education in Science and Engineering. Science and Engineering Indicators. URL: https://ncses.nsf.gov/indicators/reports (accessed 22 July 2022).
Шелудько Е.І., Завгородня М.Ю.
Page updated
Google Sites
Report abuse