Стратегічне планування промислового розвитку в Україні: дискурс справедливої трансформації

Автор: Олена СНІГОВА


У Європейських країнах стратегічне планування промислового розвитку складає елемент загальноєвропейської системи планування і застосовується для структурування дій суб’єктів процесу та наявних ресурсів для реалізації соціально-економічних завдань розвитку з урахуванням перспектив та викликів майбутнього.

 

Для України значимість стратегічного планування промислового розвитку зростає та набуває нової вагомості в економічному житті країни. І це не випадково, бо тривають зміни економічної моделі світової економіки (зміни технологічних укладів, декарбонізації економічної діяльності) та зміцнюються перспективи інтеграції країни в загальноєвропейський економічний простір. Вагомості проблемі додає необхідність здійснення структурної перебудови промисловості України в процесі повоєнного економічного відновлення.

Фото: Екополітика 

Саме застосування засобів та інструментів стратегічного планування сприятиме ефективній трансформації промислових галузей країни, її вбудованості у загальний концепт євроінтеграційних соціально-економічних перетворень через обрання пріоритетів, визначення ресурсів, цілей та напрямів розвитку, розробку та виконання взаємозв'язаних завдань і заходів соціально-економічного розвитку.

В основу стратегування промислового розвиту країн ЄС було закладено базові принципи, які надалі стали вважаться обов’язковими елементами процесу: надання промисловій діяльності на новій технологічній основі пріоритетного значення перед послугами; забезпечення енергоефективності промислової діяльності та поступового відходу від викопного палива; диверсифікація та екологізація промислової діяльності; диверсифікація структури енергобалансу, надійність енергопостачання. Зміна цих принципів обумовлювалася змінами технологічних укладів, які полягають у зміні ролі палива та адаптації під екологічні вимоги виробничого процесу будь-якої галузі промисловості.

 

Але еволюція європейських підходів до стратегічного планування промислового розвитку триває. Сучасним базовим трендом, що має вплив на промислову політику, є тренд декарбонізації. В європейській системі стратегічного планування промислового розвитку він знайшов відображення через планування енергетичної трансформації промисловості, розвитку альтернативних джерел енергії, енергоефективних технологій та їх застосування у виробничій діяльності, а також реструктуризації територій, економічна діяльність яких безпосередньо стосується видобутку викопних видів палива.

Цей процес отримав назву справедливого енергетичного переходу як ідеї пошуку шляхів та інструментів, які, з одного боку, передбачають більш ефективні дії щодо захисту клімату, а з другого - дозволять забезпечити економічно доцільний та соціально безболісний процес переходу суспільства до поствуглецевого.

Фото: Екополітика 

У той же час енергетична трансформація забезпечує значне систематичне скорочення вуглевидобутку і зменшення потреби у допоміжних послугах, а промисловий розвиток вугільних територій безпосередньо залежить від заміни вугілля альтернативними джерелами енергії, перекваліфікації працівників, диверсифікації економіки та залучення інвестицій у нові сектори економіки. В таких умовах планування промислового розвитку відбувається в контексті Європейської концепції справедливої трансформації промислово розвинених регіонів.

 

В Україні процес справедливої трансформації також розпочато, тому зростає потреба його підкріплення науково-аналітичним та науково-методичним забезпеченням за наступними напрямами: