Стратегічне планування промислового розвитку: організаційне забезпечення в умовах невизначеності 

Фото: Erreesse

Автор: Лілія ВЕНГЕР


В сучасних умовах невизначеності внаслідок бойових дій на території України постає питання щодо особливого значення стратегічного планування промислового розвитку. Воно спрямоване на середньо і довгострокову перспективу вирішення ключових завдань від досягнення яких залежить повоєнне відновлення промисловості та її оновлення з урахуванням екологічних та інноваційних ініціатив. На початковому етапі важливим елементом є його організаційне забезпечення. Організаційні інструменти стратегічного планування промислового розвитку призначені для того, щоб допомогти зрозуміти де ми знаходимось сьогодні і де ми маємо бути завтра.

Де ми знаходимось сьогодні?

Сьогоднішні виклики вимагають від держав постійного корегування та вдосконалення стратегічних планів та політики. На жаль, в Україні так і не було прийнято «Стратегію розвитку промислового комплексу України до 2025 року». Окремі оновлені її положення відображені в Національній економічній стратегії на період до 2030 року від 3 березня 2021 р. ( Розділ ІІ. Стратегічний курс економічної політики до 2030 року, напрям 10. Промисловість).

До того ж через військове вторгнення росії поточний стан в українській промисловості катастрофічно погіршився. Окупація Криму, військові дії на Донбасі, масштабні воєнні дії та окупація півдня України, підрив Каховської ГЕС призвели до руйнувань промислових потужностей. Знищено, підтоплено, зупинено, скорочено чи окуповано значну частину промисловості. Деякі підприємства здійснили релокацію в західні більш безпечні регіони. Ми вважаємо, що аналіз стану промисловості та частина положень Національної економічної стратегії за напрямом «Промисловість» втратили свою актуальність. Промисловість потребує нового бачення стратегії розвитку промислового комплексу. Промисловість потребує власну Стратегію.

Війна в Україні спричинила падіння як по промисловості в цілому, так і по її експортному потенціалу. Так, у порівнянні з I півріччям довоєнного 2021 року, та I півріччям 2023 року обсяг реалізації по промисловості загалом скоротився на 28%, в тому числі по добувній – на 53,7% та по переробній – на 33,45. Обсяг промислової продукції реалізованої за межі країни за ці ж періоди впав на 57,4%, по добувній промисловості – на 77,2%, по переробній на 51,8% (табл.). 

Промисловість – драйвер економічного розвитку. Тому така негативна динаміка стає критичним чинником загального стану вітчизняної економіки. Україна повинна використати поточну ситуацію як поштовх до прискорення трансформації промисловості в бік стійкої, інноваційної, еколого- та експорто-орієнтованої та такої, що відповідає принципам сталого розвитку.

Де ми можемо бути завтра?

Перспективи повоєнного періоду ускладнюються тим, що на відновлення територій та промислових підприємств потрібні будуть значні кошти. Не варто очікувати, що після деокупації територій та розташованих на них промислових підприємств ситуація швидко покращиться. Промислові гіганти півдня України практично повністю знищені, на їх відновлення потрібні будуть мільярди доларів. Водночас, необхідно зазначити, що війна стала каталізатором прискорення досягнення довгострокових цілей щодо переходу до нового технологічного укладу, нової економіки. Тому в Стратегії має бути передбачено акцент на пріоритетних галузях промисловості для вироблення зваженої позиція щодо розвитку та просування тих галузей, які гарантуватимуть швидкий старт виробництв, використання зелених технологій, сприятимуть збільшенню робочих місць, забезпечуватимуть більшу додану вартість в процесі виробництва. Варто зосередитися на питанні розробки Стратегії розвитку промисловості України з урахуванням воєнного стану, змін у структурі промисловості та регіональній завантаженості в умовах невизначеності та необхідності повоєнного відновлення.

Що для цього потрібно?

Організаційне забезпечення стратегічного планування промислового розвитку передбачає, що процес стратегування промислового розвитку повинен супроводжуватися ефективними інструментами планування. При формуванні стратегічного планування використовуються такі популярні організаційні інструменти: візуалізація, метрики або графіки, SWOT-аналіз, PESTLE-аналіз, діаграми подібності, портфельний аналіз та діаграма взаємодій.

Всі організаційні інструменти, які застосовуються в процесі стратегування промислового розвитку важливі та мають власний спосіб використання. Ідеальне поєднання цих інструментів тонко інтегрується в процес стратегічного планування та гарантує його оптимальне використання

Враховуючи те що на сьогоднішній день частина положень Національної економічної стратегії за напрямом Промисловість втратили свою актуальність та відповідність реаліям, вважаємо за необхідне створення нової Стратії промислового розвитку, яка б відповідала запитам поточного стану та повоєнного відновлення. необхідності трансформації галузей промисловості України в напрямі Індустрії 5.0. Україні потрібна така стратегія промислового розвитку, яка базувалась би на так званому подвійному переході – одночасної зеленої та цифрової трансформації суспільства, які призначені забезпечити впровадження нових бізнес-моделей і реалізацію нових можливостей для держави.

Для цього необхідно забезпечити гнучкість політик та програм та ефективна співпраця різних стейкхолдерів у виробленні та реалізації національних стратегій та програм для забезпечення індустріальної трансформації.

Важливими є ініціація та організація громадських обговорень для виявлення прихованого конфлікту інтересів стейкхолдерів.

Необхідно включити до Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік розроблення та затвердження «Стратегії розвитку промисловості України до 2030 року».

Уряд країни, бізнес-спільнота, наукове експертне середовище мають бути зацікавленими та відповідальними у виробленні сучасних промислових стратегій та політик, які відповідають зовнішнім викликам та курсу на інтеграцію в європейські індустріальні екосистеми.