Українська промисловість у пошуку точок опори для відновлення виробництва

Основними характеристиками поточної ситуації у промисловості є такі:

- значне скорочення обсягів промислового виробництва та експорту порівняно з 2021 рр.;

- втрата позицій на важливих міжнародних ринках (Європа, Близький Схід, Туреччина, Китай);

- скасування країнами-партнерами санкцій проти країни-агресора щодо постачання певних видів сільськогосподарської та промислової продукції (сільськогосподарські товари та посівні матеріали, сільськогосподарське обладнання, ліки, вироби медичного призначення та запчастини до них, добрива), що обмежує можливість розширення українського експорту відповідної продукції через відкриття нових ринків;

- запит з боку європейських виробників переважно на продукцію сировинного характеру та низького ступеня переробки, які віддають перевагу самостійній її переробці;

- суттєве підвищення вартості логістичних послуг як на світовому ринку, так і в Україні, зокрема кількаразове зростання тарифів Укрзалізниці.

Найвагомішим чинником, що перешкоджає ефективному відновленню промислового виробництва, є невизначеність щодо тривалості війни та її територіальних масштабів. У зв’язку з цим щомісячні опитування підприємств, що проводяться Інститутом економічних досліджень, Advanter Group, Державною службою статистики України та іншими організаціями, демонструють мінливу динаміку очікувань щодо змін обсягів виробництва, експорту, зростання оплати праці та вартості сировини і матеріалів.

В цих умовах головним стабілізатором очікувань мала б виступати держава й амортизувати негативні прояви в тих сферах операційної діяльності підприємств, які вона в змозі прямо або непрямо регулювати: оподаткування, доступ до фінансових ресурсів, економічна дипломатія.

Однак за результатами засідання Антикризового штабу УСПП представники промислового бізнесу відзначили відсутність активного діалогу з державою, яка фактично не реагує на запити українського бізнесу.

Що наразі потрібно промисловцям України?

Це:

- зниження або звільнення від окремих податків. За скорочення податків у вересневому опитуванні ІЕД проголосували понад третину респондентів: 43% - за зменшення ПДВ; 42% - за зменшення податку на прибуток підприємств; за зменшення ПДВ – 31%;

- зниження тарифів Укрзалізниці. У липні 2022 року Укрзалізниця підвищила на 70% тарифи на вантажні перевезення, що зробило українську продукцію малоконкурентоспроможною на світовому ринку;

- будівництво ширококолійних шляхів через Польщу до Естонії для виходу в морські порти;

- автоматичне відшкодування ПДВ без перешкод;

- перемовини з підприємствами для розробки програми дій щодо стимулювання нарощування обсягів виробництва та експорту;

- нарощування державного замовлення на продукцію вітчизняних підприємств;

- активна дипломатична робота з країнами ЄС щодо заміщення російської сировини на українську сировину та напівфабрикати;

- активна державна підтримка та антикризове регулювання. ІЕД за результатами опитувань підприємств у вересні відмічав низьку частку позитивних оцінок державної політики щодо підтримки бізнесу (10%);

- поліпшення адміністрування митниці, розбудова інфраструктури митниць.

Реалістичність виконання всіх цих вимог можна поставити під сумнів, адже деякі з них суперечать поточним цілям держави: наповненню бюджету та скороченню видатків, зростанню рентабельності державних підприємств, що доповнюються в цілому скрутним фінансовим станом держави в умовах надзвичайних воєнних, інфраструктурних та соціальних витрат.

Разом з тим, частина умов, що стосується державних закупівель, дипломатичної роботи з ЄС та різноманітних форм державної підтримки та антикризового регулювання могли б бути оперативно впроваджені та реалізовані.

Що сьогодні пропонує держава українським промисловцям?

Це, наприклад:

- компенсація за працевлаштування осіб з числа внутрішньо переміщених – в розмірі 6500 грн за кожну таку особу;

- грант від держави на розвиток бізнесу єРобота – на переробне підприємство в розмірі до 8 млн грн;

- кредитна програма для компаній, які через агресію рф потребують додаткового фінансування для реалізації експортних контрактів;

- релокація підприємств з постраждалих під час війни регіонів – безкоштовний переїзд;

- безкоштовні консультації для підприємців на Дія.Бізнес.

Найбільшу частину фінансових можливостей сьогодні, за інформацією порталу Дія.Бізнес, становлять гранти міжнародних організацій. Серед них більшість орієнтовані на інноваційне підприємництво, малий та середній бізнес, гендерну рівність у підприємництві.

Що може держава поліпшити в підтримці бізнесу?

1. Запровадити додаткові механізми фінансового стимулювання існуючого малого і середнього промислового бізнесу, який не має значного запасу міцності на відміну від великих підприємств

2. Зменшити бюрократичні перепони для участі у різноманітних державних програмах підтримки

3. Децентралізація державної підтримки відповідно до потреб кожного конкретного регіону

4. Створення єдиного центру прийняття рішень на рівні держави для оперативного реагування на мінливість соціально-економічної та воєнної ситуації

5. Цифровізація взаємодії держави та бізнесу

За рахунок підтримки національних виробників держава розбудовує майбутній базис для швидкого відновлення національної економіки та перемоги і забезпечує системні впливи. Тому роль міжнародних програм фінансування хоча й велика, але має точкові ефекти, що безпосередньо відповідають інтересам міжнародних партнерів.