Чи можливе в Україні виробництво мікросхем?

Напівпровідники є ключовим компонентом сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту, квантових обчислень та Інтернету речей. Напівпровідникова промисловість також має стратегічне значення з точки зору національної безпеки.


Україна має шанси увійти до глобального ланцюгів виробництва чіпів у світі. Це зумовлено такими факторами:

1. Україна до початку війни постачала до 54% світового неону, що потрібен для лазерів із виготовлення чіпів. Компанії "Кріоін Інжиніринг" та "Інгаз", які розташовані в Україні, нині не працюють через напад Росії. Маріупольський "Інгаз" постачав до 20 тисяч кубометрів неону на місяць у Тайвань, Корею, Китай, США та Німеччину. Одеський "Кріоін" – до 15 тисяч кубометрів на місяць.

2. Виробництво мікрочіпів неможливе без доступу до основної сировини - рідкоземельних металів (група з 17 хімічних елементів; 15 лантаноїдів, скандій та ітрій), які є в Україні.

3. В Україні сформована розгалужена система підготовки кадрів інженерно-технічного спрямування, необхідного для укомплектування напівпровідникових виробництв.


Виробництво мікросхем дуже глобалізоване, але також надзвичайно спеціалізоване. Ланцюжок постачання напівпровідників дуже складний через високі витрати на дослідження та розробки та великі капітальні витрати.

Ланцюжок поставок характеризується сильною глобальною взаємозалежністю: більшість напівпровідників виробляється в Тайвані і Південної Кореї, США, Європі та Японії; Китай найбільше використовує чіпи в кінцевих продуктах.

Посилення геополітичної напруженості змушує уряди та компанії зміцнювати свої позиції в ланцюжку поставок. На цьому ринку домінують глобальні гравці Intel, AMD, Nvidia та Samsung.

Ця промисловість має специфічну модель організації бізнесу (fabless – безфабрична компанія ), при якій компанія-виробник спеціалізується тільки на розробці та продажу мікроелектроніки, але не має власних виробничих потужностей, тобто користується послугами OEM підприємств для виробництва. Тобто, щоб виготовити продукцію, спроектовану у власних лабораторіях, така компанія передає технологію та розміщує замовлення на спеціалізованому виробництві інших компаній, які часто називають кремнієвими заводами. Протягом останніх двох років окремі держави прагнуть максимально самостійно виготовляти чіпи, і тому в доповнення своїх інноваційних розробок розвивають ланку виробництва. Ухвалені відповідні стратегічні документи урядами Японії, Ізраїлю. Так, Уряд Ізраїлю ухвалив рішення виділити корпорації Intel грант у розмірі $3,2 млрд тобто держава дає понад 10% від вартості будівництва нового заводу із виробництва мікросхем. Що примітно: завод будуватимуть на півдні країни, за 40 км від Сектору Газа, де зараз тривають бої. Тобто вигоди такого виробництва значно перевищують воєнні ризики та їх мінімізують.

Країни ЄС зацікавлені в економічній співпраці з Україною після війни, що обумовлено значною мірою завдяки його запасам рідкоземельних металів, загальна вартість яких оцінюється від 3 до 11,5 трильйонів доларів США, що робить країну четвертою економікою світу (і першою в Європі) за вартістю її родовищ і відкриваючи можливість стати «сировинною наддержавою» [1]. Сюди також входять значні поклади літію, який є найважливішим елементом, що використовується в інфраструктурі ІКТ. Таким же чином, це дозволяє висунути тезу про те, що збереження територіального контролю над Донецьким і Луганським регіонами є навіть більш стратегічно важливою метою для України, ніж повернення Криму, враховуючи найвищий рівень концентрації мінеральних ресурсів.


Що для цього необхідно зробити?

Досвід В'єтнаму дозволяє говорити про можливості розвитку таких виробництв навіть в умовах обмежених ресурсів. Країна залучила значних гравців, зокрема Hanmi Semiconductor з Південної Кореї та німецьку Infineon Technologies AG; налагодила стратегічне партнерство з США. В’єтнам переважно бере участь у завершальних фазах виробництва напівпровідників, зосереджуючись на складанні, тестуванні та упаковці. Ця роль, незважаючи на те, що вона має вирішальне значення, представляє нижчу цінність у ланцюжку постачання. Країна активно працює над розвитком своїх можливостей дизайну та упаковки, щоб посилити свій вплив у світовій напівпровідниковій промисловості. Ця співпраця включає передачу технологій, фінансові інвестиції, ініціативи з нарощування потенціалу.

Оскільки В’єтнам розвиває напівпровідникові можливості, він стає переконливим прикладом того, як стратегічні партнерства та інвестиції можуть змінити роль країни.

Враховуючи прагнення світових країн лідерів до зміцнення своєї стратегічної автономії та прагнення зайняти лідерство у виробництві напівпровідників (Закон про мікросхеми США, 2022; Європейський Закон про мікросхеми, 2022, якими передбачено значне фінансування проєктів з розвитку даної галузі), Україна може запропонувати свої можливості за такими напрямами:

1. Участь у наукових проєктах в цій сфері вітчизняних наукових інституцій з перспективою застосування наукових розробок і при локалізації виробництв в Україні.

2. Локалізувати в Україні дослідження і розробки у сфері напівпровідникової продукції з залученням міжнародних експертів та вітчизняних і зарубіжних науковців.

3. Розробка і впровадження навчальних програм підготовки інженерних кадрів з професійними навичками, необхідними для організації виробництва мікросхем, закладами освіти України.

4. Зміцнення екосистеми інновацій шляхом створення найзручніших умов для розвитку інновацій і бізнесу (дерегуляція, міждисциплінарні програми підготовки фахівців).

5. Науковий супровід організації виробничих переділів – складання, тестування та упаковки мікросхем (наприклад, як це відбувається у В’єтнамі).


Для цього першочерговим є стратегічне планування розвитку виробництва мікросхем, а саме розробка Стратегії розвитку виробництва мікросхем в Україні та супровідних документів – Програм, дорожньої карти.


Наш відділ має успішний досвід розроблення стратегій промислового розвитку, зокрема кабельно-провідникової галузі та інших сфер промислової діяльності.

Дослідження в цьому напрямі тривають і ми готові до співпраці!

[1] https://www.blue-europe.eu/.../can-poland-and-ukraine.../