Українські історії успіху промисловців у сфері stem-освіти (частина 2)
Декілька років тому, на багатьох промислових підприємствах країни почала загострюватись проблема дефіциту кваліфікованих кадрів технічних спеціальностей, як фахівців з вищою освітою – інженерів-конструкторів, так і зі спеціальною – токарів, фрезерувальників тощо. Менеджмент великих промислових підприємств у сфері енергетики, машинобудування, металургії, оборонно-промислового комплексу, будівельній сферах та хімічній промисловості скаржилися на дефіцит молодих кваліфікованих кадрів. Низка промислових підприємств («Українські енергетичні машини», «Рівнеазот», НДІ «Квант») давно нарікають на брак кваліфікованих молодих кадрів і значну міграцію талановитої молоді за кордон, що привело до стрімкого старіння колективів, розриву професійних династій, зникнення наставництва.
Найбільш амбітні та стратегічно орієнтовані підприємства розпочали конкуренцію за таланти та змінили підходи до свого кадрового забезпечення, розвинувши нові для себе освітні напрями, покращивши взаємодію, комунікацію з молоддю та своїми працівниками, насамперед, в частині профорієнтації та професійного зростання.
Провідні українські промислові компанії («Метінвест», ДТЕК), ще у довоєнний час активно впроваджували проєкти, спрямовані на реалізацію масштабних соціальних ініціатив, які пов'язані із освітніми послугами та популяризацією сучасних знань і навичок для різних галузей промисловості. Переважна більшість успішних освітніх кейсів пов’язана проєктами дуальної освіти. Ще у 2020 р. «Метінвест» зареєстрував гірничо-металургійний університет «Метінвест Політехніка», який мав готувати молодих фахівців за сімома спеціальностями та підвищувати кваліфікацію власних співробітників компанії за шістьома програмами відповідно. Навчальний процес на принципах дуальної освіти був побудований з метою підготувати сучасного інженера металургійної промисловості, який повинен володіти необхідним набором компетентностей: мати високу освіченість, технічну грамотність, володіти комп’ютерною грамотністю, основами програмування, автоматизації, передбачення економічного ефекту у результаті діяльності, вміннями облаштувати безпечне для людини і навколишнього середовища виробництво. Нині, в воєнних умовах, пов’язаних із втратою основної виробничої бази в зруйнованому та окупованому Маріуполі, Група Метінвест запускає навчальний заклад у Запоріжжі.
Ще один провідний навчальний заклад країни – Національний університет кораблебудування (НУК) – разом із виробничими і інжиніринговими компаніями створив освітню систему, основними напрямами роботи якої є: прискорене залучення кадрів; пошук та підтримка талантів; гарантія професіоналізму працівників під запити компаній; сформована платформа для спільних освітніх програм; проведення освітніх та тренінгових проектів; додаткова освіта в галузі автоматизованого проєктування; ранній пошук та відбір перспективних молодих людей; довгострокова співпраця для співробітника та компанії; залучення науки, інноваційних рішень та надання освітніх грантів; залучення перспективних співробітників НУК та молодих вчених; участь батьків (день відкритих дверей) та батьківських комітетів; популяризація та підвищення престижу професії інженер-кораблебудівник; більш висока якість підготовки завдяки наставництву та врахуванню вимог майбутніх роботодавців.
PROGRESSTECHGROUP теж створила власні методики і інструменти, що дозволяють знайти, протестувати, довчити та працевлаштувати фахівців; розробила комплекс програм дуальної підготовки до інженерної роботи для студентів магістрату та випускників технічних спеціальностей; систему безперервного професійного розвитку персоналу.
Отже, наведено кілька успішних ініціатив промисловців, що в умовах загострення конкуренції за робочу силу та інтелектуальний ресурс, роблять дієві кроки, розвиваючи систему залучення, додаткової підготовки та дуальної освіти перспективної молоді, а також професійного зростання персоналу протягом життя.
Шелудько Е. І., Завгородня М. Ю.