СКАЗАННЯ ПРО Ч'ЯВАНА
У Ману було девʼять синів. Найстаршим із них був Ікшваку. Усі сини Ману були могутніми володарями людських племен. Від синів Ману походять царі Сонячного роду.
Четвертим сином Ману був Шарʼяті. Одного разу він прийшов зі своїм племʼям у пустелю. Тут на березі озера вже довгі роки стояв великий мудрець Чʼявана, син Бхрігу. Жодного руху не робив Ч'явана. Жарке сонце палило його голову, обличчя його обмивали дощі. Вітер заносив його землею. Але мудрець усе стояв, не рушаючи з місця, тому на ньому виріс великий мурашник. Ніхто тепер не міг побачити мудреця. Тільки його очі світилися, як два вогники, крізь землю на верхівці мурашника.
У Шарʼяті була дочка - царівна Суканья. Якось вона прийшла зі своїми подругами на берег того озера. Дівчата грали і розважалися. Так вони наблизилися до того місця, де стояв пустельник. Дуже здивувалися дівчата, коли побачили такий дивний пагорб, на вершині якого світилися два вогники. Суканьї стало цікаво довідатися, що ж це таке. Вона зірвала з куща гілочку і тикнула в очі мудреця. Розгніваний Чʼявана наслав на підданих Шарʼяті сувору кару за провину царівни. У племені Шарʼяті почався розбрат: брат став проти брата, мати відвернулася від сина, а син від матері. І тяжка недуга вразила царське військо.
Довго думав цар над тим, що ж могло стати причиною таких нещасть. Весь його рід страждав від різних бід. Тільки через кілька років цар довідався, що святий подвижник Чʼявана був скривджений царівною Суканьєю. Цар Шарʼяті поспішив до великого мудреця і молив його про прощення.
- Я пробачу тебе. Твій рід буде врятований, - відповів йому Ч'явана, - але ти повинен виконати моє прохання -видай за мене свою дочку заміж.
Цар нічого не міг зробити. Звичайно, він погодився на таку умову. Так юна красуня Суканья стала дружиною старезного діда. І тіло, і душа його були старими від випробувань.
Одного разу брати Ашвіни, Насатья і Дасра, зійшли на землю і побачили біля озера прекрасну Суканью. Вона саме тільки виходила з води після купання. Краса дівчини вразила Насатью і Дасру. Юнаки підійшли до неї і сказали:
- О красуне! Ми - Ашвіни, діти сонця. Ми побачили тебе, і обох нас охопило кохання. Вибери того з нас, хто тобі більше до серця, собі за чоловіка.
Суканья опустила голову і сумно відповіла небесним братам:
- О Ашвіни! Я дружина святого мудреця Чʼявани. Як же я можу взяти собі іншого чоловіка?
- Ти така красива і юна! Навіщо ж ти стала дружиною старця? - запитали її Ашвіни. - Ти повинна кинути його і прийти до нас. Ми вічно юні і прекрасні - невже ти віддаси перевагу потворному пустельнику, який мучить себе випробуваннями? - Нехай мій чоловік старий та немічний, але він був даний мені за чоловіка. Тому я не покину його. Я – вірна дружина.
Тоді божественні цілителі сказали їй:
- Ми вражені твоєю відданістю, тому можемо зробити твого чоловіка знову молодим. Але тоді ти все одно повинна будеш вибрати одного із нас трьох.
Дружина запитала Чʼявану, чи хоче він знову стати юним. Він погодився на пропозицію Ашвінів. Тоді погодилася і Суканья.
І от обидва Ашвіни разом із Чʼяваною ввійшли в озеро, і всі троє сховалися під водою. Суканья ж залишилася на березі чекати. Пройшло небагато часу, і вийшли з озера і стали перед нею троє юнаків надзвичайної краси. І вона не могла відрізнити одного від іншого й не знала, хто з них Чʼявана.
Але він подав їй знак, про який знали тільки вони двоє, і вона вибрала його. Так повернув собі молодість мудрий Чʼявана.
На подяку за це він подарував Ашвінам частку в узливаннях соми, якої вони були до того позбавлені. І в перший же раз, коли цар Шарʼяті призначив своєму верховному жерцю Чʼявані зробити жертвопринесення богам, той підніс сому Ашвінам.
Взято з книги “Міфи і легенди народів світу”