ЛІСНІ
Так звані лісні (чи лісниці, лісовки), за матеріалами В. Шухевича, зманюють молодих вівчарів, так що ті «тратять цвіт», худнуть, «жовкнуть», тобто марніють від такого кохання. Попри це, лісні мають виразні ознаки лісових духів: худобу їхніх коханців-вівчарів не зачіпають ведмеді, на їхньому «данцовищу» першою після зими зеленіє трава, вони, власне, і засівають нібито навесні траву й інше зілля.
Лісні, як і мавки, також походять від душ померлих неохрещеними дітей і виглядають як дівчата «без спини»; схожі в них і пісні:
Не мий ногу ногою,
Не пий воду рукою!
Йик би не лук-чиснок
И не оделен-зїльи,
Мати би сина
На сьвіт не сплодила!
Джерело: книга В. Галайчука "Українська міфологія"