СКАЗАННЯ ПРО ПОТОП
Один із синів Вівасвата, Ману, оселився на землі в окремій обителі біля південних гір. Якось удосвіта він умивав руки. І раптом йому до рук потрапила маленька рибка.Вона йому сказала:
- Не губи мене, і ти будеш урятований.
- Від чого я буду врятований? - запитав здивований Ману.
Рибка відповіла:
- Незабаром буде потоп. Усе на землі загине. Від нього я врятую тебе.
- Як же я можу тобі допомогти? Як мені вберегти себе і тебе від загибелі?
І рибка сказала:
- Ми, риби, дуже малі. Тому смерть підстерігає нас скрізь. Поки я мала, ти можеш посадити мене в глечик. Потім потрібно буде викопати ставок і відпустити мене туди. Потім віднеси мене до моря і випусти на волю. Тоді смерть не буде загрожувати мені.
Ману зробив так, як сказала йому рибка. На прощання вона промовила:
- Коли буде потоп, ти зроби корабель і чекай мене. А коли почнеться потоп, зійди на корабель, і я врятую тебе.
Ману послухався рибу і почав майструвати корабель.
І от риба припливла до корабля Ману. Він узяв із собою насіння різних рослин. Потім привʼязав мотузку до плавця риби, і вона швидко потягнула його судно по бурхливих хвилях. Ману і риба були єдиними живими істотами, які врятувалися від потопу.
Риба притягнула корабель Ману до найвищої гори Хімалая. Тоді вона сказала Ману:
- Тобі потрібно привʼязати корабель до дерева. Спускатися тобі слід тільки тоді, коли буде спадати вода.
Ману зробив так, як сказала йому риба. І з тих пір це місце в північних горах називається Спуск Ману.
Взято з книги “Міфи і легенди народів світу”