БОГ СОНЦЯ РА ТА ІНШІ БОГИ
Коли бог Атум знову знайшов своїх дітей і втихомирив Око-змію, він підняв руки і став промовляти заклинання. Через деякий час із вод океану Нун виріс білий лотос. Бутон розкрився, і з нього вилетів бог сонця Ра. Над його головою сяяв золотий диск. Від його світла пітьма розсіялася. Усюди розвиднілося, і Ра побачив Атума та його дітей. Він дуже зрадів і навіть заплакав. Ці сльози впали на землю і перетворилися на людей. Перші люди на землі - це сльози сонячного бога Ра.
Минуло небагато часу, і в Шу та Тефнут народилися діти, друга божественна пара, - бог землі Геб і богиня неба Нут. Геб і Нут дуже кохали одне одного і зʼявилися на світ міцно обійнявшись. Тому на початку створення світу небо і земля були злиті воєдино.
Але одного разу Геб і Нут посварилися. Геб розгнівався на Нут за те, що вона, богиня неба, вранці зʼїдала своїх дітей. Ті дітьми були зірки. Геб став проклинати свою дружину. Сонячному богові Ра дуже не сподобалася ця сварка. Він наказав Шу:
- Якщо вони так сваряться, то їх треба розлучити! Якщо вони не можуть жити в злагоді, нехай живуть нарізно.
Бог вітру виконав волю владики. Він змахнув руками, вимовив заклинання - і світ здригнувся від ревіння урагану. І тут Геб та Нут зрозуміли, як сильно кохають одне одного. Вони міцно трималися за руки, опираючись вітру. Але він усе-таки виявився сильнішим і розірвав їхні обійми. Небо відокремилося від землі, в океані Нун зʼявилися острови і величезні материки. Гірські хребти стали підніматися над землею. 3 гір потекли ріки. Людям, які народилися зі сліз Ра, більше не потрібно було тіснитися на пагорбі Бен-Бен. Вони розселилися на просторих зелених долинах, почали будувати міста, обробляти поля. Біля пагорба Бен-Бен виросло місто Іуну, а на самому пагорбі люди спорудили храм богові сонця Ра.
У ті часи люди та боги жили на землі разом, займалися своїми справами і поважали одне одного. Іуну був головним центром сонячних богів Ра й Атума.
У кожного міста, яке побудували люди, був свій бог-заступник, якого жителі міста поважали більше, ніж інших. У кожному місті жерці служили своєму божеству правдиво і самовіддано.
Взято з книги “Міфи і легенди народів світу”