НАРОДЖЕННЯ РАМИ
Країна Кошала раніш була дуже багатою і щасливою. У цій країні було давнє місто Айодхʼя. Це було найкрасивіше і найквітучіше місто на світі. У цьому прекрасному місті жило багато людей. Вони всі були щасливі.
Цим прекрасним містом правив славний цар Дашаратха, сильний і справедливий. Благочестивому цареві служили мудрі й віддані радники. Усі дружини правителя були красивими і лагідними. Усе, що побажає, міг мати цар.
Тільки одного не було в Дашаратхи. Не було в нього сина. І вирішив володар Айодхʼї принести богам великі жертви. Він сподівався, що боги пожаліють його і подарують сина.
І от на північному березі Сарайю стали зводити вівтар. Його будували цілий рік. Коли ж усе було готове, то до государя стали прибувати гості, щоб побачити це велике жертвопринесення. Три дні і три ночі жерці Дашаратхи приносили богам великі жертви, три дні і три ночі шепотіли вони над священним вогнем вівтаря молитви і благали богів дарувати нащадків своєму государеві. Боги залишилися задоволені принесеними їм жертвами. І звернулися вони тоді до бога-творця, великого Брахми, із проханням дарувати праведному Дашаратсі сина.
- Пане, ти повинен обовʼязково дати Дашаратсі сина! - просили боги всемогутнього Брахму.
І ще про одне просили вони його:
- Щоб син Дашаратхи визволив нас і все живе на світі від Равани і його лиходійства, наділи його чарівною силою.
Равана був володарем ракшасів, злих і кровожерливих демонів. Равана мав величезну силу - ні боги, ні демони не могли здолати його в битві й обірвати його життя. Тому ніхто нічого не міг зробити з цим лиходієм. Тільки людина могла погубити володаря ракшасів, проте не було тоді на землі такої людини.
Великий Брахма погодився виконати прохання богів. І от бог Вішну, Хранитель Світу, узяв золотий посуд зі срібною кришкою, наповнив його солодким молоком, божественним напоєм, і спустився невидимо на землю. Ніколи ще Дашаратха не бачив такого величезного посуду. Вішну простягнув золотий посуд Дашаратсі й сказав:
- Цей посуд ти повинен віддати своїм дружинам. Коли вони випʼють цей божественний напій, твоє бажання здійсниться.
Сказавши це, Вішну зник. А Дашаратха передав дорогоцінний посуд своїм дружинам, і вони випили божественний напій. Першій дружині Дашаратки, Каушальї, дісталася рівно половина, а Кайкейя і Сумітра допили решту. Дашаратха став чекати народження сина.
Коли пройшло одинадцять місяців, і дванадцятий доходив уже до кінця, царські дружини народили чотирьох синів государеві Айодх'ї. Спочатку Каушалья народила Раму, потім Кайкейя народила Бхарату, а слідом за ними Сумітра народила близнюків - Лакшману і Шатругхну. І земля, і небо святкували цю подію.
Здорові, сильні й красиві народилися сини царя Дашаратхи. Найдужчим був царевич Рама. Коли хлопчики підросли, то їх стали навчати Вед, священних і мудрих книг, великого мистецтва тримати в порядку державу, вести в ближні й далекі походи військо, керувати в бою колісницею. Правитель не міг натішитися своїми синами, яким не було рівних у світі!
Взято з книги “Міфи і легенди народів світу”