ГНІВ РУДРИ І ПЕРЕТВОРЕННЯ БОГІВ
Великий гнів охопив Рудру. Як могли йому не залишити частки в жертвопринесенні! Він узяв свій лук і прийшов туди, де боги проводили обряд. Коли бог там з'явився, земля затряслася, захиталися гори, вітер перестав дути, а вогонь горіти, сонце, місяць та зірки померкнули, і світ огорнула пітьма. Злякані боги упали ниць. Рудра простромив приготовлену жертву стрілою, і вона, перетворившись на антилопу, кинулася в небо. Там вона стала сузірʼям Мрігаширша. І донині можна бачити на нічному небі в сузірʼї Мрігаширша голову простромленої стрілою антилопи, а в сузірʼї Ардра - дикого мисливця, що женеться за нею.
Коли жертва зникла, боги дуже злякалися. Розлючений Рудра напав на синів Адіті й кінцем свого лука вибив зуби богові Пушану, хранителю доріг і черід. Бхазі, що дарує людям щасливу долю, він вибив очі. Савітара, бога сонячного світла, позбавив променистих рук. Боги так голосно закричали від страху, що тятива лука Рудри лопнула. Лише тоді вони насмілилися наблизитися до нього і стали молити його про пощаду. Мудрому Бріхаспаті, синові Ангіраса, жерцю і наставникові богів, вдалося умиротворити Милостивого. Рудра кинув свій гнів у воду, і гнів його став вогнем, від якого вода перетворилася на пару. Він повернув Пушану зуби, Бхазі - очі, а Савітару - руки. Але кажуть, що Пушану з тих пір приносять у жертву кашу. Зрозуміло, що беззубому жувати? Тільки кашку!
Говорять також, що Бхага, бог щасливої долі, сліпий. Тому і щастя сліпе - може обійти доброго й обдарувати негідника.
Ще стверджують, що нові, золоті, руки Савітару прилаштував його брат Тваштар, божественний майстер, митецький творець багатьох надзвичайних речей. І ці руки - золоті промені -Савітар понині простягає щоранку над світом.
І ще є таке повірʼя, що коли розгніваний Рудра бив богів, він зніс голову самому Дакші. Боги хотіли воскресити його, але ніяк не могли знайти голову, як не шукали. От і довелося приставити Дакші голову цапа. Тому він тепер так виглядає. Рудра тоді звернувся до самого Брахми:
- Ти створив мене раніше за цих богів. Чому ж їм дана була частка в жертвопринесенні, а мені - ні?
І Брахма повелів, щоб відтепер і боги й асури (демони) приносили жертви Рудрі, вихваляли його і шанували.
Коли ж у Рудри народилися діти, вони стали такими ж грізними, як і їх батько. Вони боролися і приносили своєму батькові жертви. Рятувалися від Рудри тільки ті люди, які встигли вчасно заблагати про порятунок.
Взято з книги “Міфи і легенди народів світу”