ГОЛОВА РАХУ
Боги вкрали напій безсмертя амріту. Вони думали, що тепер безсмертя належить тільки їм.
Однак і одному з асурів - драконові Раху, синові Віпрачітті, владики да-навів, - удалося покуштувати напою безсмертя. Він прийняв вигляд бога і кинувся до амріти. Тільки він приклав губи до чаші, сонце і місяць упізнали Раху і викрили його. Вішну розгнівався і відітнув Раху голову. Але амріта встигла дійти Раху до горла. Тому голова його залишилася безсмертною. Вона піднеслася в небо, а тіло звалилося вниз.
Із тих пір голова Раху так і залишається на небі. Вона ненавидить сонце і місяць. Адже це вони викрили її і позбавили тіла. Коли голова Раху намагається проковтнути сонце і місяць, відбуваються сонячні й місячні затемнення. А хвіст Раху часом зʼявляється на небесах у вигляді комети.
Взято з книги “Міфи і легенди народів світу”