05.05- 19.05

Підсумкова контрольна робота з правознавства.

Останнє завдання цього року. Хто хоче виправити оцінки, є час. Після 19.05 оцінки не виправляю , вони виставляються до журналу.

I Вкажіть правильну відповідь

1.Правило-це:

А). Неписаний закон, обов’язковий для виконання; Б). Норма поведінки, певне положення, в якому відображено взірець діяльності або поведінки;

В) Положення, вироблене суспільством чи групою людей; Г). Звичний порядок дій.     

2.Офіційна назва нашої держави: А). Республіка Україна;  Б).Українська народна республіка; В). Україна; Г).Українська республіка.

3.Назвіть джерела права: А) Підручник з конституційного права.  Б) Програма партії, що має більшість у парламенті; В) Закони і підзаконні акти;  Г) Біблія.

4.Частина норми права, де зазначаються умови, обставини, із настанням яких можна або необхідно застосовувати цю норму, має назву : а) гіпотеза; б) галузь; в) диспозиція; г) санкція.

5.Скільки годин на тиждень, мають працювати повнолітні особи: 

а) 42;  б) 40;  в)36;  г)24.

6.За формою правління держави поділяються : 

А) монархії та республіки; Б) унітарні і складні держави; В) демократичні, авторитарні, тоталітарні; Г) Географічнв, органічні, патріархальні. 

7.Конституція України за сукупністю ознак : А)  писана; напівжорстка; народна; гнучка; Б)  змішана; жорстка; дарована; постійна; В)  писана; гнучка; народна; тимчасова; Г)  унітарна; писана; народна; жорстка.

8. Крайня необхідність це: А) дії потерпілого, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин; Б) дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли особа  неправильно та помилково оцінила  дії потерпілого;

В) дії, спрямовані на усунення небезпеки, яку не можна було усунути іншим засобами;  Г) дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищалася;

9.Визначте, до якої групи прав людини належить право на житло:

 А) політичні; Б) особисті; В) культурні ; Г) економічні

10.Основне речове право людини, відповідно до якого він має право володіння, користуваня і розпоряджання своїм майном : А)набувальна давність; Б)конфіскація; В)реквізиція:  Г)право власності.

11.Визначте, яка ознака є обов’язковою для норм права: а) схвалення більшістю населення держави; б) існування у формі офіційних документів;     в) прийняття загальнонародним референдумом; г) кримінальна відповідальність за порушення.

12.Юридичні факти поділяють на: а) правові та не правові; б) події та дії;

в) обмежені й необмежені; г) суспільні й особисті.

13.Відповідно до Конституції України Президент України є:

А). Главою законодавчої влади;  Б). Главою держави та главою виконавчої влади;  В). Посадовою особою, що координує і спрямовує діяльність міністерств;  Г). Гарантом прав і свобод людини і громадянина.

14.Поняття «республіка» має латинське походження, що означає :

 А). Єдиновладдя; Б). Народовладдя; В). Суспільна справа; Г). Правління більшості.

15.Визначте обставини, які пом’якшують покарання: А). вчинене неповнолітніми;  Б). вчинення злочину через алкогольне сп’яніння;    

В). вчинення злочину внаслідок складних сімейних обставин;

Г). вчинення злочину повторно.

16. Коли працівник, який бажає залишити роботу, повинен написати заяву про звільнення? а) не менш ніж на тиждень; б) не менш ніж за два тижні;

в) не менш ніж за місяць;  г) у той самий день коли вирішив звільнитися.

17. Укажіть назву теорії походження держави, сутністю якої є твердження: «Держава походить від сім’ї,  де батьківська влада над дітьми трансформується у владу монарха над своїми підданими»:  А). Географічна.  Б). Патріархальна.  В). Психологічна.  Г). Органічна.

18. Обов'язкові умови реєстрації шлюбу в органах РАЦС: а) присутність свідків, що засвідчують запис про реєстрацію шлюбу; б) особиста присутність осіб, що вступають у шлюб; в) присутність представника одного з осіб, що вступають шлюб, у випадку неможливості з поважної причини особистої явки в орган РАЦС для реєстрації шлюбу; г) після спливу одного місяця з моменту подачі заяви про реєстрацію шлюбу.

19.Уберіть зайве : За ст. 1 Конституції  України «Україна є  ________  державою»: А) Суверенною і незалежною;   Б) Демократичною;                        В) Президентсько-парламентською; Г) Правовою.

20. Скільки годин на тиждень, мають працювати особи віком від 14 до 16 років:  а) 52;  б) 40;  в) 36;  г) 24.

21. Громадянство України набувається :  А) При досягненні повноліття;

Б)  З народження;  В) З моменту отримання паспорту; Г) З дня отримання свідоцтва.

22.Установіть, якому поняттю належить сукупність таких властивостей як правоздатність, дієздатність та деліктоздатність:

а) правосуб’єктність; б) правовий статус; в) громадянство; г) правова культура.

23.Права і обов'язки подружжя виникають: а) від дня державної реєстрації шлюбу в органах РАЦС; б) з моменту одержання подружжям свідоцтва про шлюб в органах РАЦС; в) з досягнення вісімнадцятирічного віку особами, які вступили в шлюб до досягнення повноліття; г) після проведення обряду вінчання.

24.Визначте, кому належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні:

а) виключно Президенту України;  б) виключно українському народу;

в) виключно Конституційному Суду  України;

г)виключно Конституційній асамблеї.

25. Заробітна плата працівникам, молодших 18 років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується ...

а)в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи; б)вдвічі більше ніж працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи; в)вдвічі менше ніж працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

26.Яке з наведених понять характеризує форму політичного режиму?

а) конфедерація; б) тоталітаризм; в) співдружність; г) республіка.

27.Яке з наведених конституційних прав може здійснюватися виключно громадянами України? а) право на працю; б) право на свободу слова;

в) право брати участь в управлінні державними справами;

г) право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

28.Цивільні правовідносини  складаються  з …(Декілька відповідей) :

А) суб’єктів правовідносин; Б) обє’ ктів правовідносин; В)причин правовідносин; Г)змісту правові відносин; Д)наслідкив правовідносин.

29.Визначте орган виконавчої  влади України: А). Парламент України;

Б). Верховний Суд України; В). Уряд України;  Г). Президент України.

30.Яке з наведених тверджень є ознакою правопорушення? а) суспільна небезпека; б) неврегульованість нормами права;  в) незалежність від волі суб’єкта; г) дво-або багатосторонній характер.

31. Якщо неповнолітній працює в період навчального року у вільний від навчання час, тривалість роботи ... а)зменшується втричі;  б)зменшується вдвічі; в)залишається такою ж та особа буде працювати у нічну зміну ;

 г)буде вирішувати роботодавець.

32.Шлюбний договір може бути укладений: а) тільки після укладання шлюбу; б) як до укладання, так і після укладання шлюбу; в) тільки до укладання шлюбу; г) тільки в момент реєстрації шлюбу.

33. Визначте складову правосуб’єктності: А). Правоздатність;                            Б). Правонаступність; В). Правосвідомість; Г). Правопорушення .

34. Щорічна відпустка працівникам, віком до 18 років надається ...

а)за рішенням роботодавця після 6 місяців роботи; б)за рішенням батьків після 1 року роботи; в)в зручний для працівника час; г)всі варіанти правильні

35.Суспільно шкідливий протиправний вчинок, здійснення якого передбачає юридичну відповідальність, – це: А) Недотримання традиції; Б) Некультурна поведінка; В) правопорушення; Г )необережність.

36.Вкажіть, який вид юридичної відповідальності названо неправильно:     

а) адміністративна ; б) дисциплінарна; в) трудова; г) кримінальна

37.Яка з галузей права регулює суспільні відносини у сфері державного управління: А). Конституційне право; Б). Кримінальне  право;

В). Адміністративне право; Г). Цивільне право право.

38.Неповнолітні можуть починати працювати за згодою батьків або осіб, які їх замінюють з ......... у вільний від навчання час :   а) 16 років;    б) 15 років;

в) 14 років;    г) 13 років.

39.Частина норми права, у якій викладено зміст правил поведінки.        

 а). Диспозиція; б). Санкція;  в). Інкорпорація ; г).Гіпотеза.

40.До якого віку, при влаштуванні на роботу неповнолітньої особи обов'язковим є проходження щорічного медичного огляду?                        

а) 30 років;   б)27 років;   в)21 року;    г)18 років.

41. Правосвідомість – це: а) система уявлень про те, яка поведінка людей є припустимою з точки зору обов'язку, честі, справедливості;    б) система поглядів, уявлень, почуттів і установок, то характеризують ставлення особи до чинної та бажаної системи права;   в) якісний стан правового життя суспільства;

г) спроможність особи усвідомлювати характер своїх дій і керувати ними.

42.Конкретна життєва обставина, з якою пов’язується виникнення, зміна або припинення правовідносин, називається: а) юридичний документ;

 б) юридичний вчинок;  в) юридичний факт; г) юридичний акт.

43.Однією із засад, на яких ґрунтується законодавство України про громадянство, є: а) автоматичне набуття громадянства України внаслідок укладання шлюбу з громадянином України; б) можливість подвійного громадянства; в) втрата громадянства в наслідок тривалого проживання за межами України; г) неможливість позбавлення громадянства України.

44.Чим злочин відрізняється від проступку: а) ступенем суспільної небезпеки; б) суворістю покарання; в) мірою громадського осуду; г) кількістю учасників.

45.Конституція України прийнята:  А). 28 липня 1996 р.;   Б). 26 червня 1998 р.;            В). 24 серпня 1991 р.;   Г). 28 червня 1996 р.

46.Які соціальні норми забезпечуються можливістю застосування державного примусу? а) корпоративні норми; б) релігійні норми; в) норми права; г) моральні норми.

47.Частковою цивільною дієздатністю наділені особи віком… А)до 14 років;         Б)від 14 до 18 років;  В) від 16 до 18 років;  Г) з 18 років.

48.Вкажіть, яке поняття позначає фізичну особу: а) іноземець;   б) установа; в)підприємство;   г) організація.

49. Чим злочин відрізняється від проступку: а) ступенем суспільної небезпеки; б) суворістю покарання;  в) мірою громадського осуду;  г) кількістю учасників.                                                                                                                              

50.Що з наведеного є ознакою правовідносин? а) незалежність від волі учасників;   б) формальна визначеність;   в) юридична рівноправність учасників;

г) виникнення на основі норм права.

51.Галуззю права , єдине джерело якої  не містить норм із будь – яких інших галузей права, є: а). Цивільне право; б). Земельне право ;  в). Кримінальне право;   г). Господарське право.

52.Позначте форму державного правління в Україні: а) монархія;

 б) республіка;   в) соборна держава;   г) демократична держава. 

53.До якого органу потрібно звернутися, якщо порушено ваші права в магазині? А)до управління освіти; Б) до органів захисту прав споживача;

В) до правоохоронних органів;  Г)до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;   Д) до суду.

54.Яке майно належить до спільної сумісної власності подружжя?

а) успадковане одним з подружжя під час шлюбу; б) речі індивідуального користування кожного з подружжя; в) речі загального користування, придбані на зарплату одного з подружжя; г) речі, подаровані кожному з подружжя під час шлюбу.

55. Законодавство – це:   а) судове або адміністративне рішення конкретної юридичної справи, яке стає загальнообов’язковим під час розгляду аналогічних справ у майбутньому;  б) офіційний письмовий документ уповноважених органів держави, який містить правові норми і має загальнообов’язковий характер; в) сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами права.

56.Малолітня або неповнолітня особа-   А)може бути власним будь – якого майна і розпоряджатися ним;   Б)не може бути власником будь – якого майна;

В) може бути власним будь – якого майна,але право розпоряджатися ним отримує лише після досягнення повної  дієздатності.

57. Вкажіть, яка підстава припинення громадянства НЕ передбачена українським законодавством: а)втрата;   б) позбавлення; в) вихід;   г) оптація чи трансферт.

58. Особа з подвійним громадянством :   А). апатрид;  Б). біпатрид.

 В). іноземець;   Г). біженець.

59.Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю ... календарний день: а)24;   б)56;  в)26;  г)31.

60.Яке з наведених конституційних прав може здійснюватися виключно громадянами України? а) право на працю; б) право на свободу слова; в) право брати участь в управлінні державними справами; г) право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

61.Громадянин України мають право голосувати на виборах при досягненні: А). 16 років;   Б).18 років;  В). 21 рік;  Г). 25 років.

62. Якщо скарб є пам'яткою історії або культури, він вважається власністю держави. Скільки отримує той, хто знайшов скарб і передав його державі ? 

А) 10 % від його вартості;    Б)20 % від його вартості;   В)30 % від його вартості;

Г)50 % від його вартості.

63.Яке з наведених понять характеризує форму політичного режиму?

а) конфедерація;    б) тоталітаризм;    в) співдружність;   г) республіка.

64.Частина норми права, де зазначаються умови, обставини, із настанням яких можна або необхідно застосовувати цю норму, має назву :   а) гіпотеза;

б) галузь;   в) диспозиція;   г) санкція. 

65.Вихід з громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років може відбуватися: А) лише за їхньої згоди;  Б)за бажанням батьків;   В)рішенням суду; Г)Указом Президента України.

66. Які соціальні норми забезпечуються можливістю застосування державного примусу? а) корпоративні норми; б) релігійні норми;   в) норми права;  г) моральні норми.

67.Здатність особи нести юридичну відповідальність, це….

А) правоздатність;   Б)дієздатність;   В) деліктоздатність;   Г)правосуб’єктність.

68.Оберіть термін за візначенням: Примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави майна ( його частини) , що належить правопорушникові – А) набувальна давність;  Б) конфіскація;   В) ревізія;    

Г) вилучення.

69. Двостороння або багатостороння угода правотворчих суб’єктів з урегулювання тієї або іншої життєвої ситуації, результатом якої є нова норма права, – це:   а) правовий прецедент;  б) нормативно-правовий договір;  

в) правовий звичай;  г) нормативно-правовий акт.

70. У якій державі до населення застосовується термін «піддані»:

А) республіка ;  Б) унітарна держава;  В) федеративна держава;  Г) монархія.

71.  Яке з наведених тверджень є ознакою правопорушення?

а) суспільна небезпека; б) неврегульованість нормами права; 

в) незалежність від волі суб’єкта; г) дво- або багатосторонній характер.

72. Цивільна правоздатність :   А)залежить від майнового стану громадянина; Б)рівна для всіх і кожного повнолітнього;   В)не може обмежуватися добровільно і примусово;   Г)здатність особи мати цивільні права й цивільні обов’язки.

73. Двостороння або багатостороння угода правотворчих суб’єктів з урегулювання тієї або іншої життєвої ситуації, результатом якої є нова норма права, – це:  а) правовий прецедент;  б) нормативно-правовий договір;  в)правовий звичай;  г) нормативно-правовий акт.

74.До якого органу потрібно звернутися, якщо порушено ваше право на освіту?  А) до управління освіти;  Б) до органів захисту прав споживача;

В) до правоохоронних органів;  Г) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;  Д) до суду

75.Виконавча влада закони :  а) тільки виконує;  б) тільки застосовує;  в) тільки творить;  г) виконує і застосовує.

76. З системи кримінальних покарань вибрати, ті, які можуть бути застосовані до неповнолітніх. …(Декілька відповідей) :

А)громадські роботи; Б)виправні роботи; В) службові обмеження для військовослужбовців;  Г) арешт;  Д) обмеження волі;  Є)тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;  Ж) позбавлення волі на певний строк;  З) довічне позбавлення волі;  К) штраф;  Л) конфіскація майна; М)позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

77. Визначте форму представницької демократії:   А). Вибори народних депутатів;   Б). Громадські ініціативи; В). Діяльність народних депутатів;                 Г). Обговорення конституції та інших нормативно-правових актів.

78. Шлюб може бути визнаний недійсним у разі, якщо один з подружжя виявиться: а) іншого віросповідання; б) таким, що перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; в) невірним іншому з подружжя; г) безпричинно ревнивим.

79. Трудовий договір з неповнолітніми має укладатися в...

а)Усній формі;  б)Письмовій формі ; в)Трудовий договір з неповнолітніми не укладається.

80.Що вважається прогулом?

а)відсутність на роботі більше 10 годин; б)відсутність на роботі більше 5 годин; в)відсутність на роботі більше 1 години; г) відсутність на роботі більше 3 годин.

28.04-02.05

Тема:  Професія «юрист». Юристи в нашому житті.

Мета: характеризувати основні повноваження слідчого, прокурора та представників інших юридичних професій; описувати вимоги до осіб, які бажають працювати за юридичним фахом.

Творча робота: Перегляньте демонстраційний матеріал. Все законспектувати у зошитах, вивчити.

https://www.youtube.com/watch?v=YBMLIgmyiXA

https://www.youtube.com/watch?v=hX5m1w82ijE

https://www.youtube.com/watch?v=pAK398VvXRo&t=1057s

https://www.youtube.com/watch?v=nenFRhX8S0A&t=1s

Кого називають юристами

Людей, які пов’язали свою професійну діяльність із правом, називають юристами. Це достатньо широке поняття. Юристом є і науковець, що проводить дослідження у сфері правознавства, і викладач юридичних дисциплін, і практичний діяч у сфері права (наприклад суддя, адвокат, нотаріус тощо).

Юридичні професії надзвичайно різноманітні. Це цілком природно, адже правом урегульовані різні сторони суспільних відносин. До найбільш важливих і поширених юридичних професій належать професії судді, прокурора, адвоката, слідчого, нотаріуса та юрисконсульта.

Професія юриста виникла давно. Її поява пов'язана з тим, що з розвитком права та законодавства суспільні відносини постійно ускладнювалися, і з часом правильне застосування та тлумачення правових норм стало неможливим без професійної підготовки та тривалої практики.

Уже в найдавніших державах існували люди, діяльність яких була пов'язана із правом. Так, жодна держава не могла обійтися без суддів, які б вирішували спори між її жителями та призначали покарання за злочини. Разом із цим у деспотичних монархіях, якими були Давній Єгипет або Вавилонське царство, рішення справи часто визначалося не нормами права, а соціальним становищем сторін спору або волею правителя.

Юрист. Це спеціаліст, який має юридичні знання. Вміє вчиняти юридичні дії, має  складати юридичні документи. Приймає рішення, які змінюють долю людей. Робота – це боротьба за право.

Основні юридичні професії: Суддя. Слідчий. Прокурор. Адвокат. Нотаріус. Юрисконсульт та інші…

Де може працювати людина, яка здобула юридичну освіту. В суді, прокуратурі, поліції, нотаріаті, фіскальній службі, органах державної влади і місцевого самоврядування, юстиції, в РАЦСі, юрисконсультом на підприємствах, в установах та організаціях, адвокатурі і т. д.

Слідчий.

Це службова особа, яка здійснює слідство. Слідчі є в поліції, прокуратурі, СБУ, Національному Антикорупційному Бюро, Державному бюро розслідувань. Головне завдання слідчого – якісне, всебічне, повне і об`єктивне розслідування кримінальних справ з дотриманням законодавства. Щоб стати слідчим. Потрібно закінчити вищий юридичний навчальний заклад факультет підготовки слідчих.

Основні завдання та обов`язки слідчого: Організація роботи з розслідування злочинів за кримінальною справою. Розробка слідчих версій. Створення та керування слідчими та слідчо-оперативними групами. Збирання у кримінальній справі фактичних даних (доказів)Проведення слідчих дій

Основні повноваження слідчого: Виконує слідчі дії ,викликає для участі у проведенні слідчих дій свідків, потерпілих, обвинувачених і інших учасників кримінального судочинства. Отримує відомості (на письмовий запит), які необхідні для кримінальних справ, що знаходяться у провадженні (навіть якщо ці відомості становлять комерційну чи банківську таємницю). Дає органам дізнання доручення і вказівки про проведення розшукових та слідчих дій, вимагає від органів дізнання сприяння у провадженні окремих слідчих дій. У межах, необхідних для розслідування, збирає відомості про особу без її попередньої згоди.

Прокурор.

Посадова особа, що відповідає за виклад доказів проти особи, підозрюваної у здійсненні правопорушення, в ході судового розгляду у кримінальній справі. Здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів

Основні повноваження прокурора:

 (Стаття 1311)

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Система прокуратури України

1. Систему прокуратури України становлять:

1) Генеральна прокуратура України;

2) регіональні прокуратури;

3) місцеві прокуратури;

4) військові прокуратури;

5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Суддя.

 Професія судді в багатьох відношеннях є центральною юридичною професією. Основним призначенням суддів в Україні є здійснення правосуддя.

 Судді наділені значною владою для вирішення судових справ. Рішення суддів виноситься іменем України. Відповідно, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку

(стаття 1291 Конституції України).

Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та Закону «Про судоустрій і статус суддів» призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Призначення на посаду судді здійснює Президент України за поданням Вищої ради правосуддя на конкурсній основі. Суддя веде судове засідання і приймає рішення у формі постанови суду, ухвали, вироку тощо.

Вимоги до кандидата на посаду судді: Громадянство України. Вік – не менше 30 років. Має вищу юридичну освіту. Стаж роботи в галузі права неменш як 5 років. Проживає в Україні не менш як 10 років. Володіє державною мовою

Припинення повноважень суддею. Підставами для звільнення судді є:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

 Повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину. Держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім'ї.

Адвокат

- Юрист, що надає професійну правову допомогу учасникам правовідносин. - Участь адвоката є обов'язковою при захисті особи від кримінального обвинувачення, а також в інших випадках, визначених законодавством відповідної держави.

- Доступ до професії адвоката, його професійні права та обов'язки, етичні вимоги регулюються не тільки державою, але й самоврядними професійними об'єднаннями, яким гарантується свобода від зовнішнього втручання.

Адвокатом може бути особа, яка: Має вищу юридичну освіту. Стаж роботи в галузі права не менш ніж 2 роки. Володіє державною мовою. Склала кваліфікаційні іспити. Одержала в Україні свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю. Прийняла Присягу адвоката України. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Основними видами адвокатської діяльності є:

Надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; надання правової допомоги підприємствам, установам, організаціям; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Нотаріус.

 Юрист, який займається оформленням і засвідченням документів. Це можуть бути різного роду договори, довіреності, копії документів, витяги з документів тощо. Нотаріус також несе чималу відповідальність, оскільки професійно складені та засвідчені ним документи запобігають виникненню проблемних моментів в його клієнтів у майбутньому. Нотаріус повинен знатися на всіх тонкощах права і постійно стежити за змінами в законодавстві. Він діє від імені держави, тому не має права на помилку.

Права нотаріуса:

 Складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз`яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Посвідчувати договори, заповіти. Видавати свідоцтва на право власності та спадщину. Посвідчувати копії документів тощо

Вимоги до кандидата на посаду нотаріуса: Необхідні знання та освіта: вища юридична освіта; стаж роботи в сфері права не менше як 6 років; кваліфікаційний іспит та ліцензія; високий рівень знання юриспруденції та юридичних документів. Необхідні професійні якості: відповідальність, чесність, психологічна стійкість, скрупульозність, терпіння. Нотаріуси добре заробляють, але стати нотаріусом теж не просто – потрібно скласти дуже не легкі іспити й отримати ліцензію, і тоді Феміда від Вас не відвернеться.

Правозахисні організації це особливий вид недержавних організацій, діяльність яких спрямована на утвердження й захист прав і свобод людини, ефективний контроль за їхнім дотриманням державою, її органами і посадовими особами.

ПО сприяють зменшенню організованого насильства, здійснюваного державою. Для цього вони працюють одночасно в трьох напрямках:- захист прав людини в конкретних випадках, громадські розслідування фактів порушень прав людини державними органами; поширення інформації про права людини, правове виховання; аналіз стану з правами людини.

ПО покликані вирішувати такі задачі:

Захищати права і свободи людини, що закріплені в Конституції і національному законодавстві (включаючи міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана парламентом);

Бути джерелом інформації про права людини для народу та органів влади, підвищувати рівень освіченості в галузі прав людини, заохочувати становлення цінностей і розвиток настанов, що сприяють повазі і усвідомленню прав людини;

Аналізувати стан з правами людини у своїй країні, її окремих регіонах, або у іноземній країні постійного чи тимчасового перебування.

Тематична робота № 8

Роботи приймаю тільки до 25.04. (до 18.00)

Виконайте тестові завдання і обведіть правильну відповідь:

1.Адміністративне стягнення є:

 А. мірою відповідальності; Б. видом покарання;  В. заходом впливу на правопорушника;      Г. вірні всі зазначені вище відповіді.

 2.Який орган має право приймати рішення про винуватість особи та призначення їй кримінального покарання

А. Фіскальна служба; Б. Суд ; В. Виконавчий комітет селищної ради;                  Г. Усі перераховані органи

3.Чим злочин відрізняється від проступку: А.ступенем суспільної небезпеки; Б.Суворістю покарання;   В. Мірою громадського осуду;        Г. Кількістю учасників.

4. Який із перелічених нижче примусових заходів є адміністративним стягненням:

 А. Застереження;  Б. Попередження;  В. Привід;   Г. Видалення із залу судового засідання.

5.Крайня необхідність це: А. Дії потерпілого, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин; Б. Дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли особа  неправильно та помилково оцінила  дії потерпілого;    В. Дії, спрямовані на усунення небезпеки, яку не можна було усунути іншим засобами;         Г. Дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищалася;

6.Який із перелічених нижче примусових заходів не є адміністративним стягненням:

 А. Штраф;   Б.Попередження;   В. Привід;   Г. Адміністративний арешт.

 7. До іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень може бути застосовано (крім стягнень. передбачених у ч. 1 ст. 24 КУпАП):

 А. Майновий штраф;  Б. Видворення за межі України;   В. Застереження;  Г. Тимчасове обмеження волі.

8. Про який вид шкоди йтиметься у випадку, коли у громадянки Н. пошкодили планшет: А. Матеріальну; Б. Фізичну; В. Моральну; Г. Кримінальну.

9.Що із перерахованого НЕ є ознакою адміністративного правопорушення?

А. Вина; Б. Шкідливість; В. Моральність;   Г. Протиправність .

10. До неповнолітніх, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються:

 А. Адміністративні стягнення, визначені у загальному порядку;

 Б. Спеціальні адміністративні стягнення;

 В. Заходи впливу;

 Г. Обмеження прав чи благ.

11.Максимальний термін адміністративного арешту може тривати:

А. 10 діб;   Б. 15 діб; В. 20 діб;   Г. 25 діб.

12. Оберіть термін за візначенням:

Примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави майна ( його частини) , що належить правопорушникові:

А. Набувальна давність;   Б. Конфіскація;   В.Ревізія;    Г.Право власності

13. КУпАП поділяє адміністративні стягнення на:

 А. Основні і додаткові;

 Б. Загальні і специфічні;

 В. Матеріальні і моральні;

 Г. Повні і частичні

14. Здатність особи нести юридичну відповідальність, це….

А) Правоздатність;  Б)Дієздатність;  В)Деліктоздатність;  Г)Правосуб’єктність.

15.Визначте, яке покарання є кримінальним:

А. Позбавлення водійських прав;   Б. Позбавлення ліцензії на полювання;

В. Конфіскація майна;   Г. Попередження.

16.Яких злочинів не існує згідно класифікації залежно від ступеня тяжкості?

А. Легкі злочини;

Б. Злочини середньої тяжкості;

В. Тяжкі злочини;

Г. Особливо тяжкі злочини.

17. У якому із наведених випадків мало місце адміністративне правопорушення?

А. Працівник заводу запізнився на роботу на 15 хвилин.

Б. Подружня пара посварилася в магазині.

В. На автобусній зупинці громадянин голосно розмовляв по телефону.

Г. На автобусній зупинці компанія голосно розмовляла та розпивала слабоалкогольні напої.

18.Який із видів кримінальних покарань може бути застосованим до неповнолітніх?

А. Конфіскація майна              Б. Обмеження волі  

В. Громадські роботи                  Г. Довічне позбавлення волі

 19. Сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність це :

 А. Об'єкт правопорушення;  Б.Склад правопорушення;  В. Суб'єкт правопорушення;  Г.Правопорушення

 20. Які обставини, що враховуються при накладенні адміністративних стягнень, визнаються такими, що обтяжують відповідальність:

А. Вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

Б. Вчинення кількох адміністративних правопорушень;

В. Повторне вчинення однорідного правопорушення;

 Г. . Вчинення правопорушення вагітною жінкою

21. Максимальний термін позбавлення волі для неповнолітніх, що скоїли навмисне вбивство, становить:

А. 10 років; Б. 15 років;     В. 18 років; Г. 20 років

22. Строк адміністративного арешту обчислюється:

 А. Роками; Б. Місяцями; В. Добами;   Г.Хвилинами

23.До адміністративної відповідальності може бути притягнута особа, яка досягнула віку:

А. 14 років;  Б. 15 років;  В. 16 років;   Г. 18 років.

24. Адміністративне стягнення може бути накладено:

 А. Не пізніш як через два тижні з дня вчинення правопорушення;

 Б. Не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення;

 В. Не пізніш як через місяць з дня вчинення правопорушення;

Г. Не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

25.Максимальний термін перебування винної особи, яка не досягла 14 або 16 років, у спеціальній навчально-виховній установі становить:

А. 1 рік; Б. 2 роки; В. 3 роки; Г. 4 роки

26. Протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління й за яку законом передбачено адміністративну відповідальність - це

А. Кримінальне правопорушення;   Б.злочин;   В. Відповідальність ;     Г.Адміністративне правопорушення (проступок)

27. Внутрішній зміст злочину, психічні процеси, які проходять у свідомості особи, коли вона вчиняє злочин це-

А. Об’єктивна сторона;    Б. Об’єкт; В. Суб'єктивна сторона;  Г. Суб'єкт

28. Формами вини є: А. Умисел та необережність;   Б.Недбалість та самовпевненість;  В.Умисел та недбалість;  Г.Прямий та непрямий умисел

29.Чим злочин відрізняється від проступку: А. Ступенем суспільної небезпеки; Б. Суворістю покарання;   В. Мірою громадського осуду;    Г. Кількістю учасників.

 30.Психічне ставлення суб’єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків

А. Об'єкт правопорушення ;  Б. Вина;  В.Суб'єкт правопорушення;  Г.Зміст

31.Обов'язок правопорушника претерпіти певні негативні наслідки за скоєне правопоркшення - це

А.Кримінальна відповідальність;   Б.Дисциплінарна відповідальність;  В.Адміністративна відповідальність;    Г. Юридична відповідальність

32. Залежно від ступеня суспільної небезпечності всі правопорушення підрозділяють на :

А. Злочини та проступки;   Б. Проступки та недбалість;

В. Злочини та бездіяльність; Г. Протиправність та злочини.

33. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься:

 А. У будь-якій формі;   Б. У письмовій формі; В. В усній формі:

 Г. У будь-якій формі на вибір органу, який виносить попередження.

34.Яке кримінальне покарання може бути застосованим до 15-річної особи?

А. Штраф            Б. Арешт    В. Громадські роботи Г. Виправні роботи

35.Оплатне вилучення предмета як адміністративне стягнення застосовується щодо:

 А. Будь-якого предмета;

 Б. Предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом  адміністративного правопорушення;

 В. Предмета, який є речовим доказом;

 Г. Предмета, який може бути у подальшому реалізований з передачею  вирученої суми колишньому власникові.

 36. За загальним правилом кримінальна відповідальність настає при досягненні особою:

       А)14років;    Б)16 років;     В)18 років;     Г)21 року.

37. Позбавлення наданого громадянинові права полювання застосовується на строк до:

А. одного року;  Б. двох років;  В. трьох років;  Г. п'яти років.

38.Яке з кримінальних покарань не застосовується до осіб молодших 18 років?

А. Виправні роботи;   Б. Арешт;   В. Довічне позбавлення волі ;   Г. Штраф.

39.Суспільні відносини, що охороняються кримінальним правом та на які посягає правопорушення – це:

А. Суб’єкт;   Б. Об’єкт;    В. Об’єктивна сторона;   Г. Суб’єктивна сторона.

40.Протиправну, винну дію чи бездіяльність, за яку передбачено адміністративну відповідальність, називають

А. Злочин; Б. Хуліганство; В. Проступок; Г. Шкода.

41. Ознака злочину, що характеризується певними діями або бездіяльністю, завдає шкоди або створює загрозу спричинення такої шкоди об’єктам, які охороняються кримінальним законом – це:

а) суспільна небезпечність;       б) винність;      в) кримінальна протиправність;      г) кримінальна карність.

42.Вкажіть, яке слово пропущене у тексті: «Ознакою правопорушення буде ________ того, хто його вчинив у формі умислу чи необережності»:

 а) намір;     б) караність;   в) вина;    г) відповідальність.

07.04-18.04

Тема: Кримінальна відповідальність

Мета:

сформувати поняття кримінальне право; вивчити кримінальні відносини, які регулює кримінальне право та джерела права; мати уявлення про межі дії кримінального кодексу та найпоширеніші види злочинів; вивчити поняття і види злочинів та види кримінальних покарань; розвивати правове та критичне мислення; розвивати вміння працювати з нормативно-правовими документами;  виховання правової культури та свідомих громадян держави.

Практична робота: Перегляньте демонстраційний матеріал.

https://www.youtube.com/watch?v=kTtLcObJNw0&t=101s

https://www.youtube.com/watch?v=02lUq3ZvYDk

https://www.youtube.com/watch?v=TsFrfOJ7Fnw

Все законспектувати у зошитах, вивчити.

1. Кримінальне право - галузь права, норми якої встановлюють засади відповідальності за скоєння злочинів, їх види й покарання за них.

 5 квітня 2001 року ВРУ був прийнятий новий Кримінальний кодекс України, який вступив в дію

1 вересня 2001 року. Кримінальний кодекс розділений на Загальну і Особливу частини.

Загальна частина передбачає норми, в яких виражені завдання КК України.

Особлива частина визначає кримінальну  відповідальність за окремі злочини і покарання 

до осіб, які їх вчинили.

2. Джерела кримінального права України:

-Конституція України;

-рішення Конституційного Суду України про неконституційність кримінальних законів або норм;

-укладені  і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори;

-Кримінальний кодекс України.

Основні завдання кримінального законодавства України

1.Охорона суспільного ладу України, його політичної і економічної систем,

захист державного суверенітету

2.Забезпечення захисту життя, здоров’я, честі і гідності громадян, їх

конституційних прав і свобод

3.Викорінювання усіляких порушень правопорядку і, перш за все, злочинів. Усунення причин, що їх породжують.

Кримінальне право — це система правових норм, що визначають, які діяння є злочинами і які міри покарання належить застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Злочин і покарання — ті суспільні явища, які визначаються нормами кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну
небезпечність для суспільних відносин, держава застосовує за їх вчинення й найбільш суворі примусові заходи — кримінальні покарання.

До функцій кримінального права України відносять охоронну та регулятивну функції, що полягають у охороні суспільних відносин, що регулюються іншими галузями права та забороні вчинювати небезпечно суспільні діяння.

Основним джерелом кримінального права України є Кримінальний кодекс України, який був прийнятий 5 квітня 2001 року. Він складається із Загальної та Особливої частин, які в свою чергу поділяються на окремі розділи.

Головна відмінність кримінального проступку від злочину полягає у менш великій суспільно-небезпечній шкоді, аніж злочин, за яку відповідно буде передбачена менш сувора відповідальність. Під час розслідування цих злочинів до підозрюваних заборонено буде застосовувати запобіжні заходи такі, як домашній арешт і  тримання під варто.

Злочин – це суспільно-небезпечне винне діяння ( дія або бездіяльність), передбачена Кримінальним Кодексом України, вчинена суб’єктом злочину.

  Склад злочину  необхідно відмежовувати від реального злочину, від вчинку. Вони співвідносяться як явище              (конкретний злочин)   і юридичне поняття про нього (склад конкретного виду злочину), тобто як реальне явище 

  і логічне поняття.

  Кожному конкретному злочину притаманні певні елементи, які становлять єдине ціле:

  1.Суб'єкт злочину - це фізична особа, яка вчиняє злочин і на момент його вчинення досягла 16 річного, в 

  окремих випадках 14-річного віку.

   2.Суб'єктивна сторона злочину - внутрішня сторона злочину, яка полягає у ставленні особи до  вчиненого,                 основною    ознакою якого є вина, що полягає у прямому чи непрямому умислу, самовпевненості       

  та  недбалості

   3.Об'єкт злочину - це суспільні відносини, що охороняються кримінальним правом та на які 

  направлено   правопорушення

  4.Об'єктивна сторона - це зовнішній прояв небезпечного посягання, що проявляється в дії або бездіяльності 

  ( час, місце, умови, спосіб, знаряддя).

  Вина — це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом            України, та її наслідків. Вона може виражатися у формі умислу та необережності. Умисел поділяється на прямий 

  та непрямий; необережність — на злочинну самовпевненість і злочинну недбалість. 

  Злочини, в залежності від ступеню тяжкості, які небезпечні, суспільно-шкідливі поділяються на основні           категорії: невеликої тяжкості , середньої тяжкості, тяжкі і особливо тяжкі.

Стаття 12 КК. Класифікація злочинів

Залежно від форми вини

- умисні

- необережні

Непрямий намір (умисел) має місце, коли особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає та свідомо допускає настання наслідків свого діяння. Необережність теж має дві форми – злочинна (протиправна) самовпевненість і злочинна (протиправна) недбалість.

1. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

2. Злочином невеликої тяжкості є злочин,  за який передбачене покарання у  виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  (передбачено покарання до 2 років позбавлення полі, незаконне розголошення лікарської таємниці, випуск або реалізація недоброякісної продукції).)

3. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. (незаконне рубання лісу, наруга над могилою).

4.Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. (грабіж з проникненням, захоплення заручників)

5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.  Ступінь тяжкості злочину,  за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.  (державна зрада, умисне вбивство, бандитизм,диверсія)

Ще однією характеристикою злочину, як суспільно-небезпечного діяння є стадії вчинення злочину.

Усі вчинювані злочини поділяються на закінчені і незакінчені.

1.Закінчений злочин визначається повною реалізацією суб’єктивної та об’єктивної сторони злочину: виконується злочинний намір і реалізується об’єктивна сторона суспільно небезпечного діяння, зазначена в Особливій частині Кримінального кодексу.

2. Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин.

Закон виділяє три стадії вчинення кримінально караного діяння:
1)готування до злочину-умисне створення умов для вчинення злочину;
2) замах на злочин-дія спрямована на вчинення злочину, але не доведена до кінця;

3) закінчений злочин-наявні всі ознаки складу злочину, настав шкідливий результат.

Співучасть -  

це умисна спільна участь двох чи більше осіб у вчиненні злочину.

1. Співучасть є тільки там, де у вчиненні злочину беруть участь хоча б дві особи.

2. Співучасть - це спільна діяльність.

3. Всі особи, які беруть участь у злочині, діють умисно.

1. Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом. Особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо вчинила злочин)

2. Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи  вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.

3. Підбурювачем (підмовник )є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

4. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, слідизлочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи

збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання.

Кримінальна відповідальність — це реакція держави на вчинений особою злочин. Така реакція знаходить своє вираження в певному правозастосовному акті органу держави — обвинувальному вироку суду.

У зв’язку із цим розрізняють матеріальну і процесуальну підстави кримінальної відповідальності. Матеріальною підставою визнається злочин, а процесуальною — обвинувальний вирок суду. Відповідно до частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Покарання — захід примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, та полягає
в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно чинного законодавства України до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:

1. штраф;

2. позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

3. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

4. громадські роботи;

5. виправні роботи;

6. службові обмеження для військовослужбовців;

7. конфіскація майна;

8. арешт;

9. обмеження волі;

10.тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

11.позбавлення волі на певний строк;

12.довічне позбавлення волі.

За своєю юридичною значущістю покарання діляться на наступні:

1. покарання, які можуть застосовуватися лише як основні (основні покарання);

2. покарання, які можуть застосовуватися лише як додаткові (додаткові покарання);

3. покарання, які можуть застосовуватися як основні, так і додаткові

Мета покарання - кінцевий результат, якого прагне досягнути держава засобами кримінально правового впливу. Вона проявляється у чотирьох площинах:

Покарання, які можуть застосовуватися лише як основні:

·        громадські роботи;

·        виправні роботи;

·        службові обмеження для військовослужбовців;

·        пробаційний нагляд;

·        арешт;

·        обмеження волі;

·        тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

·        позбавлення волі на певний строк;

·        довічне позбавлення волі.

Кримінальний кодекс України виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності, починаючи 

від 14 років, за злочини, вчинені з необережності.

Розділ XV Загальної частини Кримінального кодексу України розглядає особливості кримінальної відповідальност

і та покарання неповнолітніх.

Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від 

кримінальної відповідальності за умови його виправлення без застосування покарання. У цих випадках 

суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме:

1) застереження;

2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

3) передання неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або 

трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

4) покладення на неповнолітнього, який досяг 15­річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку 

відшкодування завданих майнових збитків;

5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків із 

метою його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі основні види покарань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у 

вигляді позбавлення волі не може перевищувати 15 років. Кримінальний кодекс України визначає також 

додаткові покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф, позбавлення права обіймати певні 

посади або займатися певною діяльністю.

Для тих, хто вперше вчинив нетяжкий злочин, може бути застосовано звільнення від відбування 

покарання з випробуванням. Призначене покарання відкладається на певний (іспитовий) визначений судом 

строк тривалістю від одного до двох років. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав 

покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому 

покарання. В іншому випадку неповнолітній, що вчинив злочин, направляється для відбування призначеного 

покарання. Вчинення злочину неповнолітнім визнається обставиною, яка пом’якшує покарання.

16.03 – 04.04

Тема: Адміністративні правопорушення.  Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

ü пояснювати та застосовувати поняття «адміністративне правопорушення»;

ü характеризувати адміністративну відповідальність неповнолітніх;

ü наводити приклади адміністративних правопорушень, адміністративних стягнень;

ü аналізувати окремі статті відповідних нормативно-правових актів;

ü розв’язувати правові ситуації з використанням знань адміністративного законодавства України щодо неповнолітніх; 

ü вчиняти власні дії відповідно до норм права в різних видах правовідносин; 

ü висловлювати судження щодо особливостей адміністративної відповідальності неповнолітніх.

Творче завдання: Перегляньте демонстраційний матеріал.

Все законспектувати у зошитах, вивчити.

https://www.youtube.com/watch?v=rdjJD9FbNgo

https://www.youtube.com/watch?v=zqcXuvjmMEM&t=113s

https://naurok.com.ua/administrativni-pravoprushennya-ta-administrativna-vidpovidalnist-174148.html

(Адміністративнеправопорушення (проступок) — протиправна, винна (умиснаабонеобережна) діячибездіяльність, яка посягає на державнийабо громадський порядок, власність, права і свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.)

Адміністративне право – це галузь права ,яка регулює суспільні відносини у сфері державного управління.

Адміністративно-правові відносини – це суспільні відносини у сфері державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов’язків, урегульованих нормами адміністративного права.) 

Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна вина (умисна чи необережна), дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку за законом передбачено адміністративну  відповідальність.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення мають ознаки та юридичний склад.

Основні ознаки:

-суспільна шкідливість  означає, що вчинені адміністративні правопорушення

посягають на конкретні правовідносини, які охороняються адміністративним

законодавством і спричиняють їм шкоду , а водночас і шкоду правопорядку;

-протиправність означає, що правопорушення характеризується як діяння (дія  чи бездіяльність) особи (суб’єкта), яке заборонене адміністративним

законодавством;

-винність означає психічне (внутрішнє) ставлення особи (суб’єкта) до

вчиненого діяння або його наслідків;

-застосування адміністративної відповідальності означає,що за вчинені

адміністративні правопорушення до винної особи (суб’єкта) застосовуються 

передбачені адміністративним законодавством адміністративні стягнення

інші заходи адміністративного примусу.  

Юридичний склад:

-Об'єкт – це сукупність суспільних відносин(соціальних цінностей), які охороняються нормами адміністративного законодавства від протиправних посягань

-Об’єктивна сторона – це зовнішній вияв протиправної поведінки у формі дії

чи бездіяльності,закріпленої нормами адміністративного законодавства

-Суб’єкт – це осудна особа, що досягла на момент скоєння правопорушення

деліктоздатного віку,або особа,яка обіймає певну керівну посаду( службова

чи посадова особа)

-Суб’єктивна сторона – це внутрішнє психічне ставлення правопорушника до

свого протиправного діяння (дії чи бездіяльності) та його суспільно

небажаних наслідків (включає в себе вину, мотив і мету поведінки

правопорушника)

Ознаки  адміністративної відповідальності:

-Міри цього виду відповідальності передбачені та урегульовані адміністративним правом;

-вона настає за скоєння адміністративного проступку, тобто порушення адміністративно-правової норми;

-вона нормативно визначена і полягає у застосуванні адміністративно-правових санкцій, заходів примусу та інших негативних для правопорушників наслідкі;

-її суб’єктами можуть бути осудні фізичні особи, що досягли 16 років, службові і посадові особи;

-має більш м’який характер порівняно з кримінальною відповідальністю;

-застосовується, як правило, органами виконавчої влади і лише в окремих випадках – судами;

-вона характеризується публічним державно-правовим характером, наявного у органів, які її застосовують, юрисдикційних повноважень;

-порядок накладання адміністративної відповідальності спрощений порівняно з кримінальною відповідальністю;

-між правопорушником  та органом, що накладає адміністративне покарання, відсутні службові взаємовідносини, що характерно для дисциплінарної відповідальності;

-вона реалізується у визначених законодавством процесуальних формах,тобто передбачає особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності;

-притягнення до адміністративної відповідальності згідно з КУ про адміністративні правопорушення можливе лише з 16 років.

Ст.184 КУ про адміністративні  правопорушення.

Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку.

У разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних правопорушень,  передбачених окремими статтями КУпАП,вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

КупАП передбачає для неповнолітніх більш м’який режим застосування адміністратиних стягнень порівняно з дорослими порушниками(напр.,до неповнолітніх (14 – 18 річних)не застосовується адміністративний арест).

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі ЗАХОДИ ВПЛИВУ: зобов’язання публічно або і в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам,які їх замінюють,чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою,а також окремим громадянам на їх прохання.

Найпоширенішими правопорушеннями неповнолітніх є дрібне розкрадання майна, дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівнику міліції, інші.

Якщо вчинення неповнолітніми у віці 16-18 років адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена КУпАП, тягне за собою накладання штрафу і у них відсутній самостійний заробіток, то штраф стягується з батьтків або осіб, які їх змінюють.

Справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядають судді:

районних,

районних у містах,

міських чи міськрайонних судів.

При накладенні адміністративного стягнення до неповнолітиніх враховуються характер вчиненого правопорушення,особа правопорушника,ступінь його вини,майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, а також обставини,що виключають адміністративну відповідальність.

Заходи адміністративного примусу – заходи, метою яких є запобігання попередження та припинення правопорушень, затримання винних осіб і належне провадження у справі про вчинення правопорушення:

адміністративне затримання особи може тривати не більше 3 годин з моменту доставлення її в орган внутрішніх справ.

в особливих випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення – до 3 діб із повідомленням про це письмово прокурора протягом 24 годин з моменту затримання або на строк до 10 діб з санкції прокурора, якщо правопорушник не має документів, що посвідчують його особу;

строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння,- і з часу її протвереження.

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності

Адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення розгляд справи

стягнення (не пізніше 2-х місяців)

постанова (оголошується негайно)

оскарження постанови (10-денний строк)

виконання постанови (15-денний строк)

Протокол про адміністративне правопорушення, стягнення штрафу на місці.

Документи, що складаються при адміністративному затриманні:

Про адміністративне затримання складається протокол, у якому зазначається: дата і місце його складання; посада, прізвище,ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманного;

час і мотиви затримання.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманного від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або

уповноваженний ним орган.

 Адміністративне затримання може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящому органі (чи посадовою особою) відносно органу(посадової особи), який застосував його. Крім того, оскарження може бути направлене прокуророві або до суду.

Виступ учня з питання «Адміністративне провадження» (випереджальне завдання дається додому за тиждень)

Адміністративне провадження – це регламентований законом порядок діяльності органів (посадових осіб) адміністративної юрисдикції та судових органів щодо розгляду та вирішення справ про адміністративне правопорушення.

Органи (посадові особи), які вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення:

-адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

-виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, суди (судді): 1) районні; 2) районні у містах;  3) міські;   4) міськрайонні.

-органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи(посадові особи), уповноважені на КУпАП.

Стадії адміністративного провадження:

адміністративне розслідування, яке розпочинається порушенням справи про адміністративне правопорушення (підставою для порушення для порушення справи є вчинення суб’єктом проступку, яке фіксується у протоколі, які складає уповноважена посадова особа, підписується сторонами, направляється органу (посадовій особі), які вправі розглядати справу);

розгляд справи про адміністративне правопорушення включає в себе зясування фактичних обставин, доказів; розглядається, як правило, за місцем його вчинення, у 15-денний строк відкрито та з додержанням процесуальних дій;

винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, у якій зазначається відповідальність за проступок; виділяє три види постанов:

про накладення адміністративного стягнення;

про закриття справи;

про застосування заходів впливу (для неповнолітніх).

Копія постанови протягом 3-х днів вручається чи надсилається особі, якій вона винесена, а також потерпілому на його прохання.

 перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення шляхом її оскарження (особою) чи опротестування (прокурором); скаргу і протест розглядають уповноважені органи (посадові особи) у 10-денний строк з дня їх надходження, які приймають відповідні рішення (постанови);

виконання постанов:1) про накладання адміністративного стягнення чи «) про застосування заходу впливу (для неповнолітніх).

Види адміністративних стягнень.

Попередження в письмовій формі.

Штраф – грошове стягнення.

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вилучення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, - примусове вилучення цього предмета з подальшою реалізацією і передачею  вирученої суми колишньому власникові за відрахуванням витрат щодо реалізації вилученого предмета.

Конфіскація предмета, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, - примусова безоплатна передача цього предмета у власність держави.

Позбавлення спеціального права (права полювання, керування транспортними засобами) -  до 3 років за грубе  або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Виправні роботи – до 2 місяців за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням до 20 % її заробітку в доход держави.

Адміністративний арешт – до 15 діб і лише у виняткових випадках.

Оплатне вилучення та конфіскація – це основні й додаткові адміністративні стягнення, решта – тільки основні. За одне порушення може бути накладено основне або основне й додаткове стягнення.

Для неповнолітніх (16-18 років) такі заходи впливу:

Зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

Застереження;

Догана або сувора догана;

Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Ст. 24 КпАП установлює такі види адміністративних стягнень:

Попередження;

Штраф;

Платне вилучення предмета;

Конфіскація предмета;

Позбавлення спеціального права;

Виправні роботи;

Адміністративний арешт.

До осіб, які не є громадянами України , може бути застосоване адміністративне видворення за межі України (ст. 24 КпАП і ст. 32 Закону «Про правовий статус іноземців»).

Призначається адміністративний арешт тільки судом (суддею) на термін до 15 діб. Його не застосовують до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, осіб, які не досягли 18 років, інвалідів 1 і 2 груп (ст. 32), а також військовослужбовців, призваних на збори військовозобов’язаних, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (ст. 15).  

Усі названі стягнення тісно пов’язані між собою й утворюють єдину систему. Їх насамперед об’єднує загальна мета: захист правопорядку, виховання осіб, що вчинили адміністративні проступки, у дусі дотримання законів, а також попередження вчинення нових проступків як самими правопорушниками, так і іншими особами.

Кожне стягнення є покаранням,  мірою відповідальності, призначеної за проступки, а застосування будь – якого стягнення означає настання адміністративної відповідальності і тягне для винного несприятливі юридичні наслідки.

Адміністративне стягнення, як правило, полягає у позбавленні або обмеженні прав чи благ.

Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спеціальних індивідуальних актів управління, що мають примусовий характер. Примусовий вплив повинен бути справедливим, відповідати характеру проступку й особи правопорушника. Його зміст залежить від тяжкості проступку.

Стягнення також можуть бути разовими, одномоментними (конфіскація, попередження, штраф) і тривалими, розтягнутими в часі (арешт, позбавлення права, виправні роботи).

Так, ст.68 Кодексу «Торговельного мореплавства України» передбачає, що капітан судна у випадку нестачі продовольства, «якщо усі життєві припаси, у тому числі незнижуваний запас продовольства, вичерпані, з метою загального розподілу має право провести реквізицію необхідної кількості продовольства, що є в розпорядженні осіб, які перебувають на судні, і реквізицію вантажу, що перебуває на судні і який можна використати для харчування».

Дане стягнення застосовується органами адміністративної юрисдикції (найчастіше суддями, митними органами, органами внутрішніх справ), як правило, як додаткове стягнення (ст. ст. 46; 85, 133, 160, 162 та ін.). Як основне адміністративне стягнення конфіскація передбачена лише тільки за порушення деяких митних правил (ст.. 208 і 209).

Так, відповідно до п. 22 ст. 11 Закону «Про піліцію» її робітникам надано право вилучати за необхідності зброю, боєприпаси, вибухові речовини і матеріали.

Виселення за межі України як міра адміністративного стягнення застосовується за рішенням органів внутрішніх справ або Служби Безпеки України.

Адміністративна відповідальність – це обов’язок особи, яка вчинила адміністративний проступок, нести відповідальність за свої протиправні дії в межах установленого законом стягнення.

До адміністративної відповідальності притягують осіб, які досягли 16 років.

Правовим наслідком адміністративного правопорушення є адміністративне стягнення. Воно застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі поваги до закону і права, а також запобігання  вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавленні або обмеженні певних прав, благ.

Перелік адміністративних стягнень у напрямку зростання суворості пода-

ється у статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані такі заходи впливу, що мають виховний характер:

1. зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитися перед потерпілим;

2. застереження;

3. догана або сувора догана;

4. передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання.

10.03-14.03

Практичне заняття №7.

Роботи приймаю до 14.03 ( до 18.00)

 Працевлаштування неповнолітніх.

I Дайте відповідь на питання.

1)     Документ, який отримує кожен громадянин у певному віці, що посвідчує його особу__________________

2) Яку довідку має надати неповнолітня особа при прийомі на роботу? ___________

3) Її отримує кожен працюючий громадянин щомісяця.______________

4) Вона зробила з мавпи людину.________________

5) Перше слово нормативного акту, який регулює трудові відносини.____________

6) Документ, у якому передбачаються умови праці, розмір заробітної праці, час виходу на роботу, посада…__________________

7)     Документ, який при працевлаштуванні на роботу має надати повноліття особа після закінчення вищого навчального закладу._______________

8) Документ, який є головним посвідченням особи до 14-річного віку – Свідоцтво про … __________________

9) Навчальний заклад, після закінчення якого людина отримує Свідоцтво про базову середню освіту.________________

10)         Яка книга містить відомості про місце роботи?________________

11)         Одна із підстав для розірвання трудового договору роботодавцем.______________

12)         У які дні, крім вихідних, працівник звільняється від виконання своїх посадових обов’язків? _______________

13)         Яка умова є необхідною для отримання достойної роботи у дорослому життя?______________________

14)         40 год на тиждень (8 год на добу) для дорослої людини в Україні  - це … ___________________

15)         У який час забороняється залучати до роботи неповнолітніх працівників?________________________________

16)         Що має написати претендент на робоче місце? ______________________

II   Дайте аналіз правовим ситуаціям:

1.     14-річна дівчина вирішила піти працювати у фірму «Світанок». Однак директор фірми заявила, що для оформлення на роботу їй необхідно подати свідоцтво про народження, довідку про стан здоров’я, довідку про реєстрацію за місцем проживання, а також характеристику зі школи. Дівчина не впевнена в тому, що ці вимоги законні.

2.     16-річний хлопець був прийнятий на роботу токарем на період шкільних канікул. Йому було встановлено восьмигодинний робочий день — п’ять днів на тиждень, вихідні дні — понеділок і вівторок. У вихідний день його терміново викликали на роботу, запропонувавши протягом тижня вийти на нічну зміну.

03.03-07.03

Контрольна робота з правознавства № 6

Приймаю роботи до 07.03. (до 18.00)

I  Завдання:  

Тестові завдання. Виберіть одну правильну відповідь:

1.Укажіть правильне визначення для поняття «сім'я».

Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

1)  колектив близьких родичів

2) чоловік і жінка, які живуть разом

3) сімейний союз, зареєстрований у порядку, визначеному законом

4) особи, які спільно мешкають повязані спільним побутом та мають взаємні права й обовязки

2.Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю ... календарний день

Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

а)24;  б)56 ;  в)26;  г)31

3.Не забороняється праця осіб, молодших 18 років:

Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

а)на важких роботах;  б)робота у вихідні;  в) робота з інвалідами;  г)підземні роботи

4. Щорічна відпустка працівникам, віком до 18 років надається ...

Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

а)за рішенням роботодавця після 6 місяців роботи;

 б)за рішенням батьків після 1 року роботи;

в)в зручний для працівника час; г)всі варіанти правильні

5. Визначте, яка максимальна тривалість робочого тижня встановлена для 15-річних  працівників: Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

А) 18  годин;  Б) 24 години;  В) 36 годин;  Г) 40 годин.

6. Жінки отримують право одружуватися: Виберіть один з 5  варіантів відповіді:

а) у 16 років;  б) 17 років;  в )18 років;  г) 19 років;  д) 20 років

     7. Визначте, яка мінімальна тривалість відпустки для повнолітніх працівників:

     Виберіть один з 4  варіантів відповіді

     А 15 днів;  Б  20 днів;   В 24 дні;  Г 31 день.

    8. Скільки годин на тиждень, мають працювати особи віком від 16 до 18 років:

    Виберіть один з 4  варіантів відповіді :  а)52;  б)40 ; в)36;  г)24.

    9. Чоловіки отримують право одружуватися: Виберіть один з 6  варіантів відповіді:

    а) у 16 років; б) 17 років; в) 18 років; г) 19 років; д) 21 років; е) вік законом не встановлено.

    10. Скільки годин на тиждень, мають працювати особи віком від 14 до 16 років:

    Виберіть один з 4  варіантів відповіді.

    а)52; б)40; в)36; г)24.

   11. Заробітна плата працівникам, молодших 18 років, при скороченій тривалості щоденної       роботи виплачується ...

    Виберіть один з 3  варіантів відповіді.

   а)в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної               роботи;

    б)вдвічі більше ніж працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи;

    в)вдвічі менше ніж працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи

    12. Неповнолітні можуть починати працювати за згодою батьків або осіб, які їх замінюють     з ......... у вільний від навчання час

    Виберіть один з 4  варіантів відповіді.

    а)16 років; б)15 років; в)14 років; г)13 років.

    13. Якої підстави належності до сім'ї не існує?

    Виберіть один з 4  варіантів відповіді.

    а)усиновлення;  б)народження; в)громадянський шлюб; б)шлюб

   14. До якого віку, при влаштуванні на роботу неповнолітньої особи обов'язковим є                     проходження щорічного медичного огляду?

    Виберіть один з 4  варіантів відповіді.

    а)30 років; б)27 років;  в)21 року;  г)18 років

    15. Що вважається прогулом?

    Виберіть один з 4  варіантів відповіді.

    а)відсутність на роботі більше 10 годин; б)відсутність на роботі більше 5 годин; 

     в)відсутність на    роботі більше 1 години; г)відсутність на роботі більше 3 годин.

   16. Коли працівник, який бажає залишити роботу, повинен написати заяву про звільнення?     Виберіть один з 4  варіантів відповіді. 

    а)не менш ніж на тиждень;  б)не менш ніж за два тижні  ;в)не менш ніж за місяць;

     г) не менш ніж за два місяця.

   17. Якщо суд встановить, що чоловік, пропонуючи одружитися, мав на меті не створити           сім'ю, а лише отримати майнову вигоду, то суд ухвалить рішення:

    Виберіть один з 4  варіантів відповіді.

     а) про притягнення чоловіка до кримінальної відповідальності; б) припинення шлюбу; 

    в) збереження шлюбу; г) визнання шлюбу недійсним.

    18.Укажіть, що є однією з юридичних підстав укладання шлюбу:

   Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    1) взаємна любов; 2) згода батьків на шлюб; 3)  взаємна згода жінки та чоловіка;

    4) наявність повної середньої освіти.

    19.Закінчіть висловлювання: "Неповнолітні, які працевлаштовуються, мають пройти..."

    Виберіть один з 4 варіантів відповіді:  1) обов’язкове страхування;

     2)  медичний огляд; 3) випробування протягом 2 тижнів; 4)  додаткове навчання.

    20. Визначте зайве в переліку обов’язкових умов трудового договору:

    Виберіть один з 4 варіантів відповіді: 1) трудова функція (посада); 2) випробування; 

    3) час початку роботи; 4) місце роботи

   21.Укажіть, в якому із зазначених прикладів шлюб укладено з порушенням вимог закону:     Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    1)  шлюб зареєстровано між жінкою 18 років і чоловіком 50 років

    2)  шлюб зареєстровано без урочистої церемонії

    3) шлюб за рішенням суду зареєстровано між дівчиною 17 років і чоловіком 32 років;

    4) шлюб зареєстровано між  двоюріднім  братом і сестрою.

  22.На скільки черг поділяються спадкоємці згідно із Цивільним кодексом України ?                    Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    1) 2;   2) 3;   3) 4;   4) 5.

    23.Укажіть, на підставі чого виникають трудові відносини:  

    Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

   1)  трудового договору ;2) домовленості про вартість виконаних робіт; 

    3) взаємної зацікавленості сторін; 4)  матеріальної вигоди .

    24.Укажіть, в якому із зазначених прикладів шлюб укладено у повній відповідності до                закону:  Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    1) шлюб зареєстровано між інвалідами по зору;  2)  шлюб зареєстровано з недієздатним;  

    3) шлюб зареєстровано з особою, яка уже перебувала у шлюбі і офіційно не 

    оформила розлучення; 4)  шлюб зареєстровано між рідною тіткою і племінником.

    25.Закінчіть висловлювання: «Законодавство про працю регулює…» -

    Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    1)     роботу тільки державних підприємств; 2)  тільки роботу неповнолітніх; 

    3) тільки приватних підприємців; 4) трудові відносини працівників усіх підприємств, організацій.

    26.Укажіть правильне визначення для поняття «шлюб».     

    Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

   1) духовний союз двохилюблячих людей; 2)  сімейний союз чоловіка й жінки, зареєстрований у          порядку, визначеному законом; 3)  люди, поєднані спільними побутом, правами й обов'язками; 

    4) об'єднання близьких людей

    27 . Як називається шлюб, який укладається без наміру створити сім’ю.

    Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    а)цивільний; б)недійсний; в)фіктивний; г)церковний

   28.Визначте, яка максимальна тривалість робочого тижня встановлена для 

   14-15-річних  працівників які працюють у період канікул? 

   Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

   а)  18  годин;  б)  24 години;  в)  36 годин;  г) 40 годин.

   29.Виберіть назву форми улаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського               піклування за змістом: «Форма влаштування дитини,позбавленої 

    батьківського піклування,на виховання в сімю іншої особи за плату»

   Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

   1)     прийомна сім’я; 2) патронат; 3) опіка; 4) усиновлення.

   30. Визначте вид робочого часу: встановлена законом зменшена норма робочого часу без      зменшення заробітної плати з метою охорони праці окремих категорій працівників . 

   Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

   1) робочий час нормальної тривалості; 2) скорочений робочий час;3) неповний робочий час; 

    4)  ненормований робочий час.

    31. Опіка встановлюється над неповнолітніми віком. 

   Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    а) до 10 років; б) до 14 років; в) до 18 років; г) від 14 до 18 років.

   32.Вкажіть форму заповіту, ухвалену законодавством України?

   Виберіть один з 4 варіантів відповіді:

    а) усна форма; б) письмова форма; в) письмова нотаріальна форма; 

    г) письмова за допомогою комп'ютерного набору.

    33. Піклування встановлюється над неповнолітніми віком. 

    Виберіть один з 4 варіантів відповіді: 

    а) до 14 років;  б) від 14 до 18 років; в) до 18 років; г) у будь-якому віці.

     II  Завдання:  

    Запропонуйте шляхи вирішення ситуації:

   1.Катерині 16 років, вона вагітна. За її словами відомо, що батько її дитини Петро, якому 18 років.     Петро заперечує своє батьківство, відмовляється одружуватися з Катериною і утримувати дитину     після його народження.

    2. Марина та Олександр розлучилися. Вони мають трирічну доньку, яку виховують 

   батьки  Олександра. Вони не дозволяють Марині відвідувати дочку.

   III Завдання: Складіть міні-доповідь з теми «Як трудове законодавство охороняє 

    працю     неповнолітніх».

17.02-28.02

Тема: Право неповнолітніх на працю. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх.

Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Охорона праці неповнолітніх.

Мета: охарактеризувати трудові права, робочий час та час відпочинку неповнолітніх;  ознайомитись з основами трудового права, пояснювати юридичні терміни;  порядком прийому та звільнення з роботи; виховувати інтерес  до правознавства, практичного застосування своїх прав у галузі трудових відносин, працювати з Кодексом законів про працю України;

виховувати повагу до праці розуміння важливості праці для формування людської істоти та її розвитку.

Практична робота: Перегляньте демонстраційний матеріал. Все законспектувати у зошитах, вивчити.

03.03 – тематичне оцінювання по двум темам : «Сім’я. Шлюб. Права і обов’язки батьків і дітей. Права дитини та їх захист»  та «Право неповнолітніх на працю. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх.Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми. Охорона праці неповнолітніх.»

https://www.youtube.com/watch?v=aiyJqUszG9E

https://www.youtube.com/watch?v=q3I1yIWlmNU

https://www.youtube.com/watch?v=NhaGSE_U5U0

Ст.9 КЗпП (55) Кодекс законів про працю України визначає засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці. КЗпП регулює трудові відносини всіх працівників з метою зростання якості роботи, продуктивності праці, підвищення ефективності виробництва, зміцненню трудової дисципліни. Кодекс законів про працю визначає високий рівень умов праці та всебічну охорону трудових прав працівника.

Кодекс законів про працю гарантує кожному право на працю з оплатою праці не менше встановленого державою мінімального розміру, вільний вибір професії, роду занять і роботи. КЗпП також встановлює, що держава повинна створювати умови для ефективної занятості населення,  підвищення і підготовки трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку працівників.

Всі громадяни мають рівні трудові право незалежно від расової, національної приналежності, мови, майнового та соціального стану, політичних поглядів, мови, релігійних переконань. Цей кодекс регулює трудові відносини працівників незалежно від форми власності установ, підприємств, організацій, виду їх діяльності, галузевої належності, а також осіб, що працюють у фізичних осіб-підприємців.

Робочий час — це час, протягом якого працівник має виконувати свої трудові обов’язки згідно із чинним законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку й колективним і трудовим договорами.

Прогул — це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу

Трудови́й догові́р — договір між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

Колекти́вний до́гові́р — угода, яка укладається між власником або уповноваженим органом (особою) і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів — представниками трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.

1.Категорія неповнолітніх

Для працівників вікомвід 16 до 18 років  - 36 годин на тиждень

Для осіб віком від 15 до 16 років- 24 години на тиждень

Для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул- 24 години на тиждень

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку

2.Умови праці .

Медичний огляд.

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові

Неповнолітніх працівників не мають права залучати:

1.до виконання важкої роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, до роботи в нічний час, у вихідні дні, а також до підземних робіт;

2.  до надурочних робіт, підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги.

Сумарна вага вантажів (кг), що підіймаються (переміщуються) при виконанні роботи (сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів і переміщень.)

ВІК  14 років:    юнаки  із рівня робочої поверхні - 10 кг; із підлоги - 7кг

                             дівчата із рівня робочої поверхні -5кг; із підлоги  - 3,5 кг.

ВІК 15 років:      юнаки  із рівня робочої поверхні- 48 кг; із підлоги - 24 кг.

                          дівчата із рівня робочої поверхні- 12 кг; ; із підлоги -6 кг.

ВІК 16 років: юнаки  із рівня робочої поверхні- 160 кг; із підлоги- 80 кг.

                          дівчата із рівня робочої поверхні- 40 кг; ; із підлоги -20 кг.

ВІК 17 років:  юнаки із рівня робочої поверхні- 272 кг; із підлоги - 130 кг.

                          дівчата із рівня робочої поверхні- 72 кг; ; із підлоги -32 кг.

   3.Оплата праці неповнолітніх

   Категорія працівників

   Працівники молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи

   Оплата праці: в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній 

   тривалості щоденної роботи (ч. 1 ст. 194)

   Працівники молодше 18 років, допущені до відрядних робіт - за відрядними

   розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною

   ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з

   тривалістю щоденної роботи дорослих працівників   (ч. 2 ст. 194)

   Учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних

   навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час – пропорційно

   відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть

   встановлювати учням доплати до заробітної плати    (ч. 3 ст. 194 )

4. ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ З РОБОТИ

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або

уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку

звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.

При цьому звільнення  не допускається без працевлаштування.

Батьки, усиновителі , а також державні органи та службові особи, на яких

покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають

право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й

строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю

неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

5. Захист служб працюючих.

Якщо Вам від 16 до 18 років, у Вас є бажання і можливість працювати у вільний від

навчання час, Ви можете звернутися до центру зайнятості, де Вам запропонують

працевлаштування відповідно до встановленої броні на підприємствах міста.

Якщо Вам від 14 до 16 років, до Центру Вам необхідно з звернутись разом із

батьками.

6.Ви працюєте і стосовно Вас порушується законодавство про працю.

Згідно з чинним законодавством служби у справах дітей мають право перевіряти

умови роботи працівників, молодших 18 років, на підприємствах, в установах та

організаціях незалежно від їх форм власності, у разі надходження нарікань від

неповнолітніх та їх батьків на адміністрацію підприємств.

7.Часом відпочинку є встановлений законодавством час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків і який можуть використовувати на власний розсуд. Перерва протягом робочого дня – обідня перерва – не має перевищувати 2 години.

Відповідно до законодавства неповнолітні мають право не лише на такі види часу 

-мінімальна щорічн відпустка неповнолітнім працівникам надається тривалістю 

31 календарний день (для дорослих мінімальна відпустка становить 24 дні); 

-відпустка надається в літній час або, за їх бажанням, у будь-яку іншу пору року (для дорослих відповідно до графіка); 

- відпустки за перший рік роботи неповнолітнім працівникам надаються за їх заявою і до закінчення 6-ти місяців безперервної роботи на даному підприємстві (фактично може надаватися вже з перших днів роботи, тоді як дорослому потрібно пропрацювати не менше 6-ти місяців); додаткова відпустка у разі навчання.

Протягом робочого дня працівникам має надаватися перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин (обідня перерва). Крім цього, для окремих категорій працівників встановлюються додаткові, визначеної тривалості перерви.

Тривалість відпочинку між робочими днями залежить від тривалості робочого дня та режиму роботи.

Безперервний щотижневий відпочинок (вихідні дні) не повинен бути меншим за 42 години. Загальним вихідним днем є неділя.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні забороняється.

Закон України «Про відпустки» визначає такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

а) основна відпустка;

б) додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;

в) додаткова відпустка за особливий характер праці;

2). додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; творчі відпустки;

3).соціальні відпустки:

а) відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

б) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

в) додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

4) відпустки без збереження заробітної плати.

Щорічна відпустка надається працівникам зі збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Деяким працівникам можуть надаватися додаткові відпустки (наприклад працівникам, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці).

Працівники, що поєднують роботу з навчанням, користуються правом на додаткову відпустку за місцем роботи.

Для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством, працівникам надається творча відпустка.

Пільги та гарантіі

-Набути статусу безробітного та стати на облік до центру зайнятості може особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників .

-Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час  

-Перше робоче місце на строк не менше двох років надається працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається (ч. 1 ст. 197).

-Робота за фахом на період не менше трьох років надається молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями. Порядок надання визначається Кабінетом Міністрів України.

-Квота для працевлаштування встановлюється для:

1.осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

2.дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

3.молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу.

Розмір квоти становить 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. У разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організацій стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 6 ст. 7 , ч.2 ст. 53 ).

10.02-14.02

Тема: Сім’я. Шлюб. Права і обов’язки батьків і дітей. Права дитини та їх захист.

Мета: узагальнити та сформулювати  поняття "шлюб сім’я", ознайомитись з умовами та порядком укладання шлюбу, особливостями укладання шлюбу неповнолітніми, обов’язками та правами подружжя; формувати відповідальне ставлення до прийняття життєвих рішень; розвивати емоційний інтелект учнів.

Практична робота: Перегляньте демонстраційний матеріал. Все законспектувати у зошитах, вивчити.

https://www.youtube.com/watch?v=ilcbHXOTYV8

https://www.youtube.com/watch?v=YaZC3IfUCjk&t=83s

https://www.youtube.com/watch?v=GccPGHVLexs

СІМ’Я -  первинний та основний суспільства.  Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

ШЛЮБ -  сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Сімейний кодекс України

Стаття 3. Сім’я

1. Сім’я є первинним та основним осередком суспільства.

2. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Суб’єктами сімейних правовідносин можуть бути лише фізичні особи, які перебувають у шлюбі, кровному спорідненні чи відносинах усиновлення. Сімейний кодекс встановлює такий перелік суб’єктів сімейних правовідносин:

• подружжя;

• батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені;

• баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки;

• рідні брати, рідні сестри; мачуха, вітчим, падчерка, пасинок.

При цьому усі інші родичі (двоюрідні брати та сестри, тітки, дядьки, племінники, племінниці та ін.) не є учасниками сімейних правовідносин за винятками, установленими законами.

Шлюб

Сімейний кодекс України

Стаття 21. Поняття шлюбу

1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

2. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Сьогодні в Україні правові наслідки має лише зареєстрований в органах РАЦС шлюб, але так було не завжди. До початку XX століття існував релігійний обряд шлюбу, тобто обов’язковою умовою законного шлюбу була його церковна реєстрація. На підставі Декрету Раднаркому України, виданого 20 лютого 1919 року, законним почав визнаватися лише шлюб, зареєстрований у державних органах, а церковний шлюб не мав юридичних наслідків. Звідси виникло поняття «цивільний шлюб». Але на побутовому рівні цей термін вживається зі зміненим значенням, тобто такий, що не був зареєстрованим у державних органах реєстрації актів цивільного стану.

 З набуттям чинності в Україні Сімейного кодексу держава визнала існування такого шлюбу, адже стаття 3 пункту 2 цього Кодексу встановлює, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки. Щоб не виникало термінологічної плутанини потрібно законодавцю визначити поняття проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без офіційної реєстрації, наприклад «фактичний шлюб».

За допомогою права утворена сім’я офіційно заявляє про своє існування й отримує визнання своєї законності з боку суспільства та держави. Лише офіційна реєстрація союзу між жінкою та чоловіком породжує права й обов’язки подружжя.

У вступі до шлюбу існують певні умови і перешкоди. Умови (позитивні) вступу до шлюбу - це обставини, потрібні для того, щоб шлюб міг бути зареєстрований і був визначений дійсним. Перешкоди (негативні умови) - це обставини, за наявності яких реєстрація шлюбу не допускається.

Сімейний кодекс України

Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою

1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.

2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.

3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.

4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним, для цього необхідно подати до суду позовну заяву про скасування усиновлення.

5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Шлюб реєструється після одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза життю нареченої або нареченого, шлюб реєструється в день подання відповідної заяви. Реєстрація відбувається, як правило, у приміщенні державного органу РАЦС, але за заявою наречених в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці:

• за місцем проживання;

• за місцем надання стаціонарної медичної допомоги;

• в іншому місці, якщо наречені не можуть з поважних причин прибути до державного органу РАЦС.

Шлюб може бути визнано недійсним, якщо він був зареєстрований з порушенням сімейного законодавства. Рішення про недійсність шлюбу приймає відповідний орган РАЦС або суд.

Недійсність шлюбу - це форма відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акта, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв’язку з порушенням установлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту.

До кола осіб, які мають право пред’являти до суду позов про визнання шлюбу недійсним, належать: жінка або чоловік, інші особи, права яких порушено у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, орган опіки чи піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, визнаної недієздатною, чи особи, дієздатність якої обмежена, прокурор. Визнання шлюбу недійсним означає, що права та обов’язки подружжя з моменту реєстрації шлюбу не виникали.

Сімейний кодекс України

Стаття 104. Підстави припинення шлюбу

1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

3. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.

4. Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови, якщо ж розірвання шлюбу відбувається в судовому порядку, то шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Засвідчується воно Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України шлюб, в якому дружина є вагітною, або є дитина віком до 1 року взагалі не може бути розірвано. Після досягненні дитиною 1 (одного) року такий шлюб може бути розірваним виключно у судовому порядку.

Конституція України

Стаття 51. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Обов’язки батьків та дітей називають взаємними. Коли діти стануть дорослими, вони зобов’язані надавати допомогу своїм батькам та піклуватися про них.

Окремою статтею в Сімейному кодексі України окреслюються обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Держава дбає про забезпечення права дитини на належне батьківське виховання через систему державного контролю. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї. Вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Також дитина має право звернутися за захистом безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.

4. Державні органи з охорони прав дітей

Питання охорони дитинства регулюється Законом України «Про охорону дитинства». Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.

Усі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи.

Широкі повноваження щодо охорони дитинства мають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Вони забезпечують:

• розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей;

• розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей;

• вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування та мають інші повноваження.

Згідно із Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на такі органи і служби:

У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.

Під соціальним захистом дітей слід розуміти комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.

03.02 – 07.02

Тестові завдання N 5

Тема : « Неповнолітні в цивільних відносинах. Власність неповнолітніх. Спадкове право»

I.Виконайте тестові завдання і обведіть правильну

1.Переважна більшість правовідносин учасником яких є фізична особа, та регулюються: А) цивільним правом; Б)адміністративним правом;

В)кримінальним правом; Г)конституційним правом.

2.Цивільна правоздатність

А)залежить від майнового стану громадянина; Б)рівна для всіх і кожного повнолітнього; В)не може обмежуватися добровільно і примусово

Г)здатність особи мати цивільні права й цивільні обов’язки.

3.Цивільні правовідносини  складаються  з …( 3 варіанта)

А) суб’єктів правовідносин; Б)обє’ ктів правовідносин; В)причин правовідносин; Г)змісту правові відносин; Д)наслідкив правовідносин

4.Частковою цивільною дієздатністю наділені особи віком…

А)до 14 років; Б)від 14 до 18 років; В) від 16 до 18 років; Г) з 18 років

5.Повною цивільною дієздатністю наділені особи віком…

А)до 14 років; Б)від 14 до 18 років; В) від 16 до 18 років;Г) з 18 років

6. Неповною цивільною дієздатністю наділені особи віком…

А)до 14 років; Б)від 14 до 18 років; В) від 16 до 18 років; Г) з 18 років

7.Здатрність особи мати цивільні права й обов’язки, становлені Конституцією України та Цивільним кодексом України це-….

А)правочин; Б)проступок; В)цивільна правоздатність;  Г) цивільна дієздатність.

8. Вкажіть, які з перелічених щодо речей дій вказують, що ви розпоряджаєтесь ними: (кілько відповідей)

А) почистили щіткою взуття; Б)спалили дрова в каміні; В)зї ’ Їли яблуко;

Г)читаєте електронну книгу; Д)дали книгу у користування другові на певний час; Е)їдете на велосипеді

9.Вкажіть,які з перелічених щодо речей дій вказують ,що ви користуєтеся ними :(кілько відповідей)

А) почистили щіткою взуття; Б)спалили дрова в каміні; В)зї ’ ли  яблуко;

Г)читаєте електронну книгу; Г)читаєте електронну книгу

Д)дали книгу у користування другові на певний час

10.Малолітня або неповнолітня особа

А)може бути власним будь – якого майна і розпоряджатися ним

Б)не може бути власником будь – якого майна

В) може бути власним будь – якого майна,але право розпоряджатися ним

отримує лише після досягнення повної  дієздатності.

11.Можливість своїми діями набувати юридичні права та обов’язки, це….

А) правоздатність; Б)дієздатність; В) деліктоздатність; Г)правосуб’єктність.

12. Здатність особи нести юридичну відповідальність, це….

А) правоздатність; Б)дієздатність; В) деліктоздатність; Г)правосуб’єктність.

13.Оберіть термін за визначенням:

Основне речове право людини, відповідно до якого він має право володіння, користуваня і розпоряджання своїм майном :

А)набувальна давність; Б)конфіскація; В)реквізиція:  Г)право власності.

14. До якого органу потрібно звернутися, якщо порушено ваше право на освіту?

А)до управління освіти; Б) до органів захисту прав споживача

В) до правоохоронних органів; Г) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ; Д) до суду

15.До якого органу потрібно звернутися, якщо порушено ваші права в магазині? А)до управління освіти; Б)до органів захисту прав споживача;

 В)до правоохоронних органів; Г)до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Д)до суду

16.До якого органу потрібно звернутися, якщо вас незаконно затримали, застосували незаконні засоби під час розслідування?

А)до управління освіти; Б)до органів захисту прав споживача; В)до прокуратури; Г)до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

 Д)до суду

17.Прохання про сприяння реалізації своїх законних прав та інтересів - це

 А)клопотання; Б)пропозиція; В)скарга; Г)звернення.

18.Скарга - це...

А)звернення громадян до органів державної влади, або місцевого самоврядування у якій висловлюють думку щодо вирішення певних проблем

Б)звернення громадян до органів державної влади, або місцевого самоврядування з вимогою про поновлення прав і захисту законних інтересів

19.Які існують форми звернення , оберіть 2 правильні відповіді

А)письмова; Б)електронна; В)усна; Г)особова.

20. Якщо скарб є пам'яткою історії або культури, він вважається власністю держави. Скільки отримує той, хто знайшов скарб і передав його державі ? 

А)10 % від його вартості; Б)20 % від його вартості; В)30 % від його вартості

Г)50 % від його вартості.

21.  Розв'яжіть юридичну ситуацію. Оксана, 16 років на кошти, отримані як стипендія, придбала дороговартісний подарунок своєму хлопцеві. Чи може вона у такому випадку вільно розпоряджатися цими коштами ?

А)Так, може. У Оксани повна цивільна дієздатність;

Б)Так, може. У Оксани неповна цивільна дієздатність;

В)Так, може зі згоди батьків, усиновлювачів, опікунів. У Оксани неповна цивільна дієздатність

Г)Ні, не може. У Оксани неповна цивільна дієздатність 

Д)Ні, не може. У Оксани часткова цивільна дієздатність

22. Визначте реалізація якої правомочності здійснюється у випадку коли ви здаєте в оренду житлове приміщення.

 А)право володіння; Б)право користування; В)право розпорядження;

 Г)право володіння, користування та розпорядження.

23. Визначте реалізація якої правомочності здійснюється у випадку коли ви керуєте автомобілем за довіреністю.

 А)право володіння; Б)право користування; В)право розпорядження;

 Г)право володіння, користування та розпорядження

24. Чи може спадкоємець за заповітом відмовитись від спадкування за заповітом і при цьому прийняти спадщину за законом?

А. Так, може

Б. Ні, не може

В. Частково

II    Проаналізуйте  ситуації

Задача 1.

В родині Петренко троє дітей. Старший син Дмитро (17років) своєю поведінкою постійно „приносив” проблеми та неприємності батькам. Після чергового конфлікту з батьком Дмитро пішов з дому та не повернувся. Батько розсердився та, складаючи заповіт залишив Дмитра без будь якої частки спадку. Аргументи батька: майно моє і моє право розподіляти його саме таким чином, бо Дмитро не заслуговує і на копійчину. Вирішите цю ситуацію?

 Задача 2.

Громадянин Довженко усе своє майно заповів рідному брату. Дружина громадянина Довженко П. (48 років, працює бухгалтером), син (28 років, працює водієм), донька (17 років навчається в інституті), мати (71 рік, пенсіонерка) в якості спадкоємців у заповіті названі не були. Дружина Довженка, подала позовну заяву у суд, де висунула свої претензії як дружини на частину майна. Яке рішення прийме суд? Чому?

Задача 3

Учень 5-го класу Жуковець протягом декількох місяців купував по одній кульковій ручці в день в одному й тому ж магазині. Його мати принесла до магазину всі придбані ручки і звернулася до директора магазину з вимогою повернути сплачені за них гроші, оскільки не давала своєму сину права витрачати гроші на ручки. Вирішите цю ситуацію?

Задача 4. Після смерті громадянина П. в нього залишилося майно на 100 000 грн. Про своє бажання отримати це майно заявили 12-річна дочка, 82-річна мати і два брати померлого (відповідно 30 та 62 років). Прийміть рішення в цій ситуації.

Задача 5. Після смерті одинокої жінки, заповіту щодо її власного будинку та майна на суму 50 000 грн не було виявлено. Родичів в неї також не було. Постало питання про подальшу долю майна жінки. Як ви вирішите цю ситуацію?

27.01-31.01

Практичне заняття №4. Захист прав споживачів. Особливості електронного продажу й операцій із кредитною карткою.

1.Складіть заяву до продавця/виконавця/виробника  у зв'язку із порушенням прав споживачів.                  

2. Проаналізуйте наведені ситуації та, використовуючи витяги із Закону України «Про захист прав споживачів», визначте, як треба діяти в кожній з них, щоб захистити права споживача.

1) У  магазині  родина придбала новий холодильник на якому  було встановлено гарантійний строк тривалістю в один рік.  Протягом трьох місяців холодильник працював добре. Однак  невдовзі він  перестав охолоджувати продукти. Що ви порекомендуєте  у цій ситуації?

2) Під час розпродажу жінка придбала в магазині постільну білизну. Однак удома з’ясувалося, що простирадла замалі для того, щоб їх можна було заправити в широке ліжко. Обміняти товар на аналогічний у магазині  жінці  відмовили, не дивлячись на те, що річ не була у використанні, було збережено її товарний вигляд, споживчі властивості і ярлики, а також касовий чек, виданий магазином. Що робити?

3) Олег придбав в магазині морозиво, від споживання якого отримала

харчове отруєння. Магазин відмовився відшкодувати витрати на лікування  Олегу, незважаючи на доведення факту харчового отруєння внаслідок споживання продовольчого продукту, придбаного в магазині.

Прокоментуйте сітуацію.

4) Хлопець придбав у магазині «Алло» мобільний телефон, на який було

встановлено гарантійний строк тривалістю в один рік. Через три місяці телефон вийшов з ладу. На час ремонту хлопець висунув магазину письмову вимогу про надання йому товару аналогічної марки і моделі. У магазині покупцеві запропонували товар аналогічної марки, однак іншої моделі.

Дайте аналіз сітуації.

5) Марійка  придбала в магазині дорогу сукню. На етикетці не було вказано, що цю річ не можна прати з використанням деяких пральних порошків. Прокоментуйте сітуацію.

13.01-24.01

Тема: Неповнолітні як учасники договірних правовідносин. Власність неповнолітніх. Ти – споживач.

Мета: ознайомитись з поняттями  цивільної правоздатності і цивільної дієздатності та деліктоздатності, «споживачі», «продавці», «виробники»,

«виконавці»;  обсягами цивільної правосуб’єктності неповнолітніх, формами власності; формувати навички аналізу правових ситуацій з точки зору цивільного права, можливості участі в цивільно – правових відносинах; виховувати почуття відповідальності за свої рішення в цивільно – правових відносинах, бережливе ставлення до майна;

опрацювати нормативні акти, що закріплюють права споживачів формувати навички самостійної роботи, формувати активну позицію щодо дотримання і захисту прав споживачів.

Творча робота: Перегляньте уважно демонстраційний матеріал. Все законспектувати у зошитах, вивчити.

https://www.youtube.com/watch?v=-6xSu51hM0A&list=PLsWyMT6uUTrdq0EkxsE-e1qrAeZbNtOoN&index=2 - Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність

https://www.youtube.com/watch?v=dLHy2vhRAyw&list=PLsWyMT6uUTrdq0EkxsE-e1qrAeZbNtOoN&index=5   - Власність неповнолітніх

https://www.youtube.com/watch?v=TaHVwIlzKf4&list=PLsWyMT6uUTrdq0EkxsE-e1qrAeZbNtOoN&index=35 - Спадкування і спадщина

https://www.youtube.com/watch?v=LdG1L09PbAM&list=PLsWyMT6uUTrdq0EkxsE-e1qrAeZbNtOoN&index=6  - Захист прав споживачів

Перегляньте демонстраційний матеріал.

Все законспектувати у зошитах, вивчити.

Кожна людина  має власність, яка забезпечує їй  певний рівень життя, розвиток особистості, духовні потреби.  Право на власність носить фундаментальний характер,  адже воно є  необхідним для розвитку економіки.

Здебільшого, майнові відносини, а також особисті немайнові відносини, пов’язані з правом особи на честь і гідність, власне ім'я, таємницю листування та ін. Суб’єктами цивільно-правових відносин можуть бути  фізичні особи, тобто громадяни, іноземці та особи без громадянства і юридичні особи , тобто  установи, організації, а також держава.

Особливістю цивільних  правовідносин є рівність суб’єктів, що вступають у правовідносини. Норми, що регулюють такі відносини, містяться у Цивільному кодексі України.

Основою цивільного права є право власності .(Конституція України, ст. 41)

 Право власності означає можливості власника володіти, користуватися та розпоряджатися нею.

Лише власнику належать усі три можливості. Інші люди можуть володіти та користуватися майном, але не розпоряджатися.

Стати власником можна у   будь - якому віці, однак право людини розпоряджатися майном залежить від досягнення нею певного віку.

Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітні

 Для того, щоб брати участь у будь-яких правових відносинах, особа повинна мати правоздатність та дієздатність. Існують різні види правоздатності та дієздатності у різних галузях права. Сьогодні ми поговоримо про  цивільну правоздатність, цивільну дієздатність та деліктоздатність, що становлять правосуб’єктність особи.

Дитина до 14 років є малолітньою і вона має право володіти та користуватися власністю, але розпорядитися – ні. Таке право мають лише  дорослі, тобто у 18 років. А от у віці  від 14 до 18 років  неповнолітня людина може  самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, продавати , купувати дрібні речі за згодою батьків і т д.

Здійснення власником правових можливостей щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном називається реалізацією права власності.

Правоздатність – здатність особи мати юридичні права й обов’язки. Відповідно до законодавства України, правоздатність наступає з моменту народження й припиняється в момент смерті.

Правоздатність невід’ємна від особи, не залежить від віку, професії, статі й інших обставин. Вона не вимагає ніяких дій. Людина користується нею пасивно.

Дієздатність – можливість особи своїми діями набувати юридичних прав і обов’язків.

Дієздатність вимагає від особи цілеспрямованих дій. Коли людина щось купує, вона цілеспрямовано обирає певний товар. При цьому вона оцінює наслідки своїх дій, намагається передбачити можливі наслідки. Для цього необхідні певні знання та рівень досвіду. Тому рівень дієздатності змінюється з віком. Цивільна правоздатність та дієздатність  становлять правосуб’єктність особи.

Часткова дієздатність - до 14 років, виключно дрібні побутові правочини, усі інші угоди укладають батьки або особи, які їх замінюють, від імені дитини, відповідальність несуть батьки, або особи, які їх замінюють.

 Неповна дієздатність-14 – 18 років, дрібні побутові правочини,       розпоряджатися власною зарплатою, стипендією, іншими доходами, відкривати банківський рахунок і розпоряджатися ним, мають право укладати будь-які угоди за згодою батьків, або осіб, які їх замінюють, відповідальність несуть самостійно, або власною працею, якщо коштів недостатньо – відповідають батьки або особи, які їх замінюють.

Повна дієздатність- з 18 років, або достроково у випадках, передбачених законом, будь-які дії, відповідальність несуть самостійно.

Деліктоздатність – здатність особи нести юридичну відповідальність.

Із Цивільного кодексу України , ст. 319. Здійснення права власності

1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

4. Власність зобов'язує.

5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

8. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом.

Чи доводилося вам користуватися послугами перукаря, купувати продукти в магазині?

- Чи користуєтесь ви громадським транспортам, здавали взуття чи телефон  в ремонт?

Як можна назвати людину, яка купує товар, замовляє якусь послугу? (споживач)

Дійсно, У всіх названих  випадках ви виступаєте як споживач товарів, робіт чи послуг.

Поняття «споживач» залежно від контексту, має різне визначення

 «покупець», «замовник»; інша сторона виступає під назвою «продавець»,

«виконавець», «виробник».

Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування існує двох видів: за законом і за заповітом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути:

o   фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини;

o   особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені жи­вими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Умови відкриття спадщини:

o   час відкриття спадщини - це день смерті особи або день, коли суд її оголошує померлою;

o   місце відкриття спадщини - це останнє місце проживання спадкодавця або місцезнаходження нерухомої (основної час­тини) чи основної частини рухомого майна;

o   коло спадкоємців.

Спадкування  за  законом  здійснюється у  порядку черговості (5 черг) та у рівних частках.

Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випа­док своєї смерті.      

Загальні вимоги до складення заповіту:

o   складається фізичною особою з повною цивільною дієздатністю;

o   складається особисто, без будь-якого представника;

o   складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу складення;

o   має бути особисто підписаний заповідачем;

o   має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначені у статтях Цивільного кодексу України;

o   має бути складений згідно із законом.

За́хист прав споживачі́в — гарантований законом контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт з боку держави та громадсько-суспільний рух на його підтримку.

Захист прав споживачів — складова частина захисту прав людини.

Зі Статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів » і визначають суб’єктів господарювання споживчого права.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

⃰   ⃰  ⃰  ⃰

3) виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

4) виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;

18) продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням

Стаття 4. Права та обов’язки споживачів

1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка

реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб

мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію,

її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця,

продавця);

4-1) обслуговування державною мовою;

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою

продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та

моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я

людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за

захистом порушених прав;

7) об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Споживачі зобов’язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами

експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем)

документації на товар;

2) у разі необхідності роз’яснення умов та правил використання товару до

початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця

(виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації

особи, що виконує їх функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та

дотримувати умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару

(виконавцем) в експлуатаційній документації;

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання

товару застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з

дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних

правил, а в разі відсутності таких правил у документації — дотримувати

звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду

Відповідно до закону прав споживачів подушки, постільна білизна, пледи, ковдри, покривала, рушники та інші постільні приналежності належної якості не підлягають поверненню / обміну.  

Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції

1. Продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві

продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов’язаний

надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Стаття 7. Гарантійні зобов’язання

1. Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування,

використання) продукції, у тому числі комплектуючих виробів, протягом

гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами,

нормативними документами чи договором.

2. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи

в будь-якому іншому документі, що додається до продукції. Гарантійні

зобов’язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов’язання

виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою.

3. Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і

становити небезпеку для життя, здоров’я, майна споживачів і навколишнього

природного середовища, встановлюється термін придатності, який

зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються

до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.

Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості

1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків

споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право

вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних

недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або

фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи,

споживач у порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі

обов’язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором

вимагати від продавця або виробника:

1) розірвати договір та повернути сплачену за товар грошову суму;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа

наявних у продавця (виробника), товар.

Стаття 9. Права споживача при придбанні товару належної якості

1. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

2. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

3. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання

робіт (надання послуг)

1. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт

(надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець

своєчасно не приступив до виконання зобов’язань за договором або виконує

роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

2. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків

загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір

лише щодо частини послуги або робіт, що залишилася.

3. У разі виявлення недоліків після надання послуги (виконання роботи)

споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у певний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості

чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної

роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день

укладення відповідного договору.

Скарга (претензія)

Якщо продавець відмовляє вам у задоволенні ваших претензій, ви можете написати письмову скаргу (претензію) на ім’я директора або власника магазину, де зазначається:

1)коли і за якою ціною придбано товар;

2)гарантійний строк та документ, яким він встановлюється;

3)причини скарги;

4)претензії та вимоги споживача;

5)документи, що додаються до скарги.

Якщо протягом місяця ви не отримаєте задоволення або відмови щодо неї, звертайтесь до суду.

Держава удосконалює свою роботу у плані захисту прав споживачів. Так,

6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (реєстраційний номер законопроекту 8450). Закон було розроблено за участю фахівців Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні .Також звертає увагу на те, що б в кожній торговій точці був куточок захисту прав споживачів.