17.11-28.11
Тема: Створити мотанку-оберіг для захистника, захистниці.
Мета: сформувати уявлення про народну іграшку та матеріали, з яких вона виготовляється; функцію та різновиди; виховувати повагу до українських – традицій; пробудити почуття краси, зміцнити бажання відроджувати традиції народу, заохочувати до виготовлення оберегів.
Творча робота: Перегляньте демонстраційний матеріал та
Створить мотанку-оберіг для захистника, захистниці.
https://www.youtube.com/watch?v=PDOkiumvzfo
Народна лялька –мотанка – оберіг душі. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиціях культури земної кулі. Лялька різних народів відрізняється між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблена, але суть і призначення ляльки –незмінні. А головне призначення ляльки у ті давні часи було – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Ляльку – оберіг передавали з покоління в покоління впродовж років і віків, і були ляльки, про які складалися легенди, і потім передавалися від матері до дочки, як священний переказ. Є різновид ляльки, який у тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотанка, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу, шкіри або тканини і з ниток. В Україні її знають, як ляльку – мотанку, яка своїми витоками сягає в добу Трипільської цивілізації.
З глибини століть прийшли до нас традиції виготовлення ляльок з латочок тканини. Іграшці надавалося магічне значення. Саморобні ганчіркові ляльки робили безликими: обличчя замінював узор у вигляді хреста, ромба,
квадрата. По старовинних повірям, лялька з обличчям як би дивилася в душу і могла нашкодити дитині, його наврочити. Тому, безлика лялька була одночасно і оберігом.
Ганчіркових ляльок починали «вертіти» з п'яти років. Такі ляльки були в будь-якій селянській сім'ї, в деяких будинках їх налічувала до сотні. Ляльки робили з великим старанням, оскільки по ній судили про смак і майстерність господині.
Лялька-оберіг зображала людину, учила розуміти внутрішній світ людини.
З давніх-давен в українських родинах молода мати, чекаючи дитину, робила ляльку-мотанку, яка уособлювала собою майбутнє дитя.
Перш ніж покласти в колиску новонароджену дитину, туди клали цю лялечку, і вона ставала оберегом дитини, її захисницею, символом дитини з усім родом, і цей зв’язок захищав людину, де б вона не була. Це дуже нагадує про традицію, яка існувала в Древньому Римі, де з глини изготовляли лари – символічні фігурки-зображення предків, і римлянин завжди возив їх із собою, і де б він не був – з ним були його предки. В Україні, ще на початку 20 століття дівчата, готуючи скриню з
весільним посагом, разом з рушниками та сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила мотану ляльку, яку забирала із собою в нову сім’ю. В родині чоловіка дозволялось молодій дружині, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровіші будуть діти. А коли
народжувалась дитина, то молода мати клала своїх ляльок до дитячої колиски, щоб оберігали дитя від хвороб та поганих очей, а коли дитина підростала, то ляльки віддавалась їй для грання. Іноді бабуся чи мати робила ляльку нашвидкуруч, щоб «зайняти дитину», аби та не плакала. Тоді в голівку дитячої ляльки зав’язувався шматочок хліба і для дитини це була і іграшка, і заспокоєння, і перший образ, який вона сприймала. І разом з тим,
така «кукла» несла енергію любові.
Запом’ятайте:
Лялька з немовлям називалась мати
Лялька, що виготовлялася на щасливе життя називалась доля
Лялька, яку прикріплювали над колискою дитини - куватка
Лялька-подружка, котрій розповідали потаємні бажання - бажанниця
Лялька, яка символізувала достаток та добробут родини та в основу якої
насипали зерно – крупорушка
Ляльки, що символізували щасливе подружнє життя та злагоду між
чоловіком та жінкою – нерозлучники.
03.11-07.11
Тема: Перлини українського бароко. Дзвони минулого (Козацьке бароко).
Створення композиції з народним героєм козаком Мамаєм.
Мета: познайомитись з історією українського козацтва, з втіленням волелюбного духу народу – козаком Мамаєм; вчитись малювати козака Мамая, обираючи матеріали за вибором; розвивати уважність, спостережливість, художній смак, образну уяву, відчуття форми; виховати інтерес та повагу до традицій та історії України.
Творча робота: Перегляньте демонстраційний матеріал. В одному з роликів завдання.
Намалюйте композицію «Козак Мамай». Самостійно оберіть техніку виконання та матеріали, які найкраще передадуть образ вашого героя
Козак Мамай — народна картина із зображенням козака-бандуриста, один із найпоширеніших фольклорних героїв в Україні. Картину створено за традиційною схемою — в її центрі у статичній позі сидить козак з бандурою. Малюнки пізніших часів дедалі більше відходять від первинних однофігурних композицій, але традиційна поза головного персонажа на них залишається незмінною.
20.10- 02.11
Тема: Подих імпровізації та творчості в мистецтві
Створити стилізований натюрморт «Соняхи» за зразком або за власним задумом.
Мета: Вчитись обирати колірне вирішення на підставі контрастних та споріднених сполучень колірних тонів, передавати характерні особливості форми соняшника. Ознайомитись з терміном «стилізація». Розвивати уміння аналізувати й порівнювати твори мистецтва ( Олени Кульчицької «Соняшники» і декоративне панно Ганни Самарської «Соняшники»). Виховувати потребу у творчій самореалізації.
Творче завдання: Перегляньте демонстраційний матеріал.
https://www.youtube.com/watch?v=wJHkM60J4f8
https://www.youtube.com/shorts/xAlfnKzfuoU
Створити стилізований натюрморт «Соняхи» за зразком або за власним задумом.
Стилізація – це творче перевтілення форм реального світу з найбільш художнім узагальненням, виявленням його умовних декоративних якостей.
Картини захоплюють нас своєю чарівністю і правдивістю. Здається, що ми відчуваємо духмяно – медовий аромат цього квітучого царства.
Перед вами картини народних художників, на створення яких надихнула мальовнича краса рідної природи. Глядачі милуються розмаїттям соняшників і маків, які розкрили свої голівки під лагідним сонечком. У центрі картини художниця помістила сонях, навколо якого у гарячім хороводі буяють маки. Зображення квітів спрощене, стилізоване. Серединка соняшників є колом або овалом з насінинками - крапочками. Навколо – жовті загострені пелюстки. Це декоративна композиція, а тому колір для соняха художниця використала чистий та насичений.
У художниці Кульчицької соняшники намальовані такими, якими вони є в природі: у них різноманітні форми пелюсток, листків, відтінки кольорів. Світло і тінь надають зображенню об’ємності.
На декоративному панно Ганни Самарської , соняшник зображено без світла й тіні – площинно. Повторяються одні й ті ж форми пелюсток і листків. Цей малюнок спрощений, декоративно перероблений, або стилізований.
06.10-18.10
Тема: Народна творчість, що вражає світ.
Мета: Декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво – це мистецтво, що відповідає за створення художніх виробів, які мають практичне застосування, а також художня обробка (оздоблення) побутових предметів (меблів, тканин, знарядь праці, одягу, посуду та іншого).
Практична робота: Перегляньте весь демонстраційний матеріал,наприкінці ролика завдання.
https://www.youtube.com/watch?v=1frYOEtW5gs
Виконайте композицію "Квіточки" петриківським розписом.
У кожного народу переважаютьпевні види мистецтва, що зумовлено природним середовищем, особливостями побуту, традиціями, які розвивалися протягом століть
В Україні поширені вишивка, килимарство, різьблення, гончарство, писанкарство та інші види народної творчості.
Мистецьким символом України визнано петриківський розпис — декоративно-орнаментальне народне малярство, яке виникло на Дніпропетровщині в селищі Петриківка у XVII столітті.
Цей розпис сьогодні ми можемо побачити скрізь: на стіні сільської хати й міської багатоповерхівки, на меблях і посуді, на дерев’яній іграшці й електронній флешці, на вітальній листівці й автомобілі
Цей розпис відображає красу й розмаїття української природи. Рослини в розписі є стилізованими та набувають незвичних у природі фантастичних форм «цибульок», «кучерявок», що оточені гнучкими травами й різьбленими листочками.
Серед розмаїття квітів і трав хизуються своєю стиглістю полуниці й виноград. Поширеним є зображення рослин, що стали загальновідомими символами України — калини, чорнобривців, барвінку, мальв.
Часто серед рослинних мотивів можна побачити фантастичну
жар-птицю. Кольорова гама композицій утворюється із жовтого, червоного, синього, зеленого кольорів.
Гончарі виготовляли миски й тарілки різного призначення, форми, розмірів. Вони були повсякденні, обрядові і такі, що їх виставляли на полиці над дверима помешкання.
Дзбани та глечики призначалися для води, молока, квасу, горнята — глечики меншого розміру — для води. Калачі та горщики-двійнята мали особливу конструкцію.
Сьогодні знання і досвід створення орнаментів застосовують майстри в різних ремеслах: гончарстві, ювелірній справі, різьбленні по дереву, розписі скла та стін. Орнаментом орьнек прикрашають предмети побуту, одяг, взуття, меблі.
29.09-02.10
Тема: Шляхами народного мистецтва
Розпиши у петриківському стилі тарілку (Техніка виконання – фарби).
Мета: повторити елементи петриківського розпису (зернятко, гребінчик, калина), техніку виконання, етапи створення композиції (центр, гілки, стебла), використання кольорів та інструментів (пальці, пензлі), закріпити навички на практиці. Ознайомитись з символікою візерунків (наприклад, калина як символ любові та щастя.
Практична робота. Перегляньте відеороліки.
https://www.youtube.com/watch?v=vFmZN0SrDSk
https://www.youtube.com/watch?v=Hzkl5nuAY6A
Розпишіть у петриківському стилі тарілку.
Декоративні тарілки завжди привертали увагу своєю красою та оригінальністю. Особливе місце серед них займають розписні тарілки, а зокрема - тарілки з петриківським розписом. Це витвори мистецтва, які можуть стати яскравим акцентом в інтер'єрі будь-якого приміщення. 27.09.2025 1/3 vseosvita.ua Розпис тарілочки у Петриківському стилі. Петриківський розпис тарілки - це унікальний вид народного мистецтва, який відомий своєю барвистістю та символікою. Такі тарілки прикрашаються яскравими квітковими орнаментами, які мають певне змістове навантаження. Кожен елемент розпису має своє значення і відображає давню українську традицію.
22.09-26.09
Тема: Народна творчість, що вражає світ.
Мета: Декоративно-прикладне (ужиткове) мистецтво – це мистецтво, що відповідає за створення художніх виробів, які мають практичне застосування, а також художня обробка (оздоблення) побутових предметів (меблів, тканин, знарядь праці, одягу, посуду та іншого).
У кожного народу переважаютьпевні види мистецтва, що зумовлено природним середовищем, особливостями побуту, традиціями, які розвивалися протягом століть
В Україні поширені вишивка, килимарство, різьблення, гончарство, писанкарство та інші види народної творчості.
Мистецьким символом України визнано петриківський розпис — декоративно-орнаментальне народне малярство, яке виникло на Дніпропетровщині в селищі Петриківка у XVII столітті.
Цей розпис сьогодні ми можемо побачити скрізь: на стіні сільської хати й міської багатоповерхівки, на меблях і посуді, на дерев’яній іграшці й електронній флешці, на вітальній листівці й автомобілі
Цей розпис відображає красу й розмаїття української природи. Рослини в розписі є стилізованими та набувають незвичних у природі фантастичних форм «цибульок», «кучерявок», що оточені гнучкими травами й різьбленими листочками.
Серед розмаїття квітів і трав хизуються своєю стиглістю полуниці й виноград. Поширеним є зображення рослин, що стали загальновідомими символами України — калини, чорнобривців, барвінку, мальв.
Часто серед рослинних мотивів можна побачити фантастичну
жар-птицю. Кольорова гама композицій утворюється із жовтого, червоного, синього, зеленого кольорів.
Гончарі виготовляли миски й тарілки різного призначення, форми, розмірів. Вони були повсякденні, обрядові і такі, що їх виставляли на полиці над дверима помешкання.
Дзбани та глечики призначалися для води, молока, квасу, горнята — глечики меншого розміру — для води. Калачі та горщики-двійнята мали особливу конструкцію.
Сьогодні знання і досвід створення орнаментів застосовують майстри в різних ремеслах: гончарстві, ювелірній справі, різьбленні по дереву, розписі скла та стін. Орнаментом орьнек прикрашають предмети побуту, одяг, взуття, меблі.
15.09-19.09
Тема: «Мій рідний мистецький край»
Мета: виховання емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності,
розвиток мистецьких художніх інтересів, естетичних потреб; формування
системи мистецької грамотності, яка відображає видову, жанрову; розвиток
умінь сприймання, стимулювання здатності до художньо-творчого
самовираження в мистецькій діяльності, розвиток художніх мистецьких
здібностей, креативного мислення, творчого потенціалу; формування
патріотичного почуття через виховання любові до своєї домівки, родини,
української держави. Виховання громадянина, патріота своєї країни.
Практичне завдання. Перегляньте демонстраційний матеріал.
https://www.youtube.com/watch?v=2uSTa5-zxvg
Зробіть панно (об’ємна аплікація) - : «Мій рідний мистецький край».
Україна – частина Європи. Вплив європейського мистецтва на розвиток
українського мистецтва. Збереження пам’яток архітектури як художнього
надбання людства. Українське декоративно-ужиткове народне мистецтво
рідного краю, традиції, видатні митці рідного краю. ЮНЕСКО - Організація
єднаних Націй з питань освіти, науки і культур. Поняття панно.
Панно — вид монументального мистецтва, живописний твір декоративного
характеру, звичайно призначене для постійного заповнення будь-яких ділянок
стіни (настінне панно) або стелі (плафон); барельєф, різьблена, ліпна або
керамічна композиція, що служить для тієї ж мети. Головною особливістю
панно є розміри, форма і зміст.
01.09-12.09
Тема: Мистецтво відчиняє двері.
Практична робота: Перегляньте демонстраційний матеріал та виконайте Тематичну композицію «Моя Україна». Техніка на вибір.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-moya-kra-na--ukra-na-292545.html
https://www.youtube.com/watch?v=9upDHAkngM8
https://www.youtube.com/watch?v=zYTH24jC0OY
Мета: виховувати емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвивати художні інтереси, естетичні потреби; формувати системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв; розвивати уміння сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; стимулювати здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу; розвивати художні здібності, креативне мислення; формувати потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.
У цьому навчальному році ми ще будемо знайомитись з розмаїттям жанрів образотворчого мистецтва, багато з них пов'язані з Україною, її природою, побутом, культурою, історією. Створення образу нашої Батьківщини в декоративному мистецтві має свої особливості. Завдяки стилізації, використанню символіки образ України набуває узагальненого, символічного вигляду. Нерідко для декоративного зображення краси нашої країни, її чарівної природи та працьовитих людей художники застосовують петриківський розпис, мозаїку, панно тощо.
Панно — декоративний живописний або скульптурний твір, призначений для оздоблення стіни або стелі.