29.09-02.10

Тема : Ресурси і потреби людини.

Мета: розглянути  класифікацію  потреб  людини,  їх  вплив  на  формування 

 інтересів  особистості,  дослідити  механізм  формування звичок  людини,  як  корисних,  так  і  шкідливих,  розвивати  вміння  аналізувати на прикладі аналізу власних звичок, виховувати прагнення до самовиховання  шляхом  формування  корисних  для  здоров’я  звичок.

https://www.youtube.com/watch?v=rhhnnOG0VIs

https://www.youtube.com/watch?v=5ndMZpchcnc

https://www.youtube.com/watch?v=Vr4XiXf57Tc

Практична робота : перегляньте демонстраційний матеріал та запишіть в зошиті  у  два  стовпчики  свої  корисні  та  шкідливі  (якщо вони є) звички.

Попри величезний науковий і технічний процес значна частина людства живе в бідності. Навіть у розвинених державах багато людей – малозабезпечені. Їх оточує світ благополуччя, але ці люди не мають змоги користуватися його здобутками.

   Водночас є люди, які домоглися значних успіхів, проте теж не задоволені досягнутим. Зростання їхнього добробуту стимулює у них нові прагнення та бажання. Ця проблема існує завжди: суперечності між потребами й можливостями їх задоволення. На вирішення даної суперечності і спрямована господарська діяльність людини.

«Бажання» - хочу, бажаю;

«потреба» - потрібно, варто;

«ресурс» - знаю, вмію, можу, володію, маю.

Прагнення  задовольнити  свої  потреби  мотивує  поведінку людини,  формує  її  інтереси.  Унаслідок  розмаїття  причин  потреби  людей  дуже  різноманітні,  задовольнити  їх  нелегко.

Потреба - це  природний  потяг  людини  до  визначених умов  життя,  відсутність  яких  породжує  прагнення  змінити такий стан речей.

За способом задоволення виділяють потреби:

§  індивідуальні  —  це  потреби,  що  задовольняються  людиною самостійно, наприклад потреби в одязі, житлі, їжі тощо; 

§  колективні  —  ті,  що  задовольняються  спільно  у  трудовому колективі, наприклад підвищення кваліфікаційного  рівня,  колективне  управління  виробництвом тощо;

§  суспільні  —  це  потреби,  що  задовольняються  на  рівні держави,  суспільства,  наприклад  потреби  в  забезпеченні громадського  порядку,  захисті  навколишнього  середовища тощо.

За спільністю ознак потреби людини можна об’єднати в такі групи:

§  матеріальні та духовні;

§  задоволені та незадоволені;

Предметами  першої  необхідності  вважаються  їжа,  житло  й  одяг. Предмети  розкоші  для  кожної  людини  або  певної  групи  населення  можуть  значно  відрізнятися.  Зазвичай  до  предметів розкоші  належать  дорогоцінності,  золоті  вироби,  хутра,  яхти тощо.

 Потреби  існують  у  всіх  людей,  груп  людей,  соціальних верств,  держав.  Головна  особливість  цих  потреб  полягає  в  їх безмежності.  Оскільки  людство  розвивається,  прогресують і  його  потреби.  Підвищується  культурний  рівень  людей,  зростають  і  розширюються  духовні  потреби  людини.  Будь-який новий  винахід  стає  потребою  і  породжує  цілий  ланцюг  нових потреб.

Наприклад,  прем’єра  нового  спектаклю  або  фільму  викликає  інтерес  людей  та  потребу  його  переглянути;  нові,  модні  гаджети  —  планшети,  смартфони  —  потребують  нових  програм, аксесуарів тощо.

Засоби  масової  інформації  дуже  швидко  роблять  новий  товар  потребою  для  всіх  людей,  байдуже,  до  якого  класу вони  належать  або  в  якій  країні  мешкають.  Потреби  ростуть кількісно й через збільшення самого народонаселення Землі.

Інтерес,  цікавість  —  це  емоційний  вияв  пізнавальних потреб  людини,  дуже  важливий  чинник  для  формування  різноманітних  навичок.  Інтерес  —  єдина  мотивація,  що  здатна перетворити  роботу  на  приємне  зайняття  впродовж  тривалого часу. Без інтересу не буде ніякої творчої діяльності.

Людина  відчуває  інтерес  до  чогось  нового  чи  відмінного від  раніш  побаченого  чи  почутого,  але  він  активізується  також при усвідомленні нових можливостей.

Наприклад,  з’являється  нова  можливість:  навчитися  кататися  на  роликах.  Якщо  в  людини  виник  інтерес,  це  її  зацікавило,  то  починається  процес  тренувань,  спроб.  Поступово формується  стійка  навичка,  яка  згодом  може  перетворитися на  постійну  звичку.  Наприклад,  кожні  вихідні  проводити з друзями на ролекдромі. Упродовж  всього  життя  людина  набуває  великої  кількості різноманітних умінь.

Уміння  це  здатність  належно  виконувати  певні  дії, що  ґрунтується  на  доцільному  використанні  людиною  набутих знань і навичок. 

Уміння  формується  завдяки  частому  повторенню  будь-яких конкретних дій.

Навичка  —  це  здатність  виконувати  певні  дії  автоматично, не замислюючись, як ти це робиш.

Коли  людина  виконує  якісь  дії  постійно,  у  неї  підсвідомо виникає  бажання  або  необхідність  робити  їх  знову  —  це  і  є  звичка.

Звичка — це особлива форма поведінки людини, що виявляється у схильності робити ті чи інші дії, які закріпилися внаслідок багаторазового їх повторення

 Звичка  є  важливим  аспектом  життя  людини  щодо  її здоров’я,  способу  життя.  Звички  можуть  бути  корисними  та шкідливими.

Корисні та шкідливі звички

Корисні  звички  підвищують  працездатність,  сприяють фізичному  і  психічному  розвитку,  зумовлюють  активне  довголіття.  Чим  раніше  вони  сформувалися,  тим  міцніше  здоров’я людини, тим легше їй уникнути шкідливих звичок.

Шкідливі  звички,  навпаки,  руйнують  волю  і  здоров’я,  знижують  працездатність,  скорочують  тривалість  життя.  Шкідливі звички  з’являються  в  різному  віці.  Чим  раніше  вони  сформуються, тим. згубніше буде їхня дія і тим складніше їх позбутися.

15.09-26.09

Тема: Зовнішні вияви індивідуальності, одяг, зачіски.

Мета : Зрозуміти, яке значення відіграє одяг у житті людини.Чому люди носять прикраси, змінюють зачіски, фарбують волосся. Поміркуй, щодо власного ставлення до свого зовнішнього вигляду та гардеробу.

Творча робота: Дітки, перегляньте демонстраційний матеріал та виконайте два  завдання. Роботи відправити до

https://www.youtube.com/watch?v=Y-wpyhqjTgU

https://www.youtube.com/watch?v=gORp-ubGY8E

I завдання

Поміркуй над запитаннями. Дайте відповіді на запитання,  та ситуацію.

1 запитання:

Чи варто в сучасному світі зберігати й популяризувати народні строї?

2 запитання:

Які елементи народного строю чи аксесуари сьогодні можна побачити на перехожих?

3 запитання:

Як традиції втілюються в сучасному одязі? Чому сьогодні багато людей цінує та носить традиційний одяг?

II завдання

Ознайомтеся із ситуацію та дайте відповіді на запитання.

Діана з міста Кропивницького розповіла одній газеті, як їй відмовили в працевлаштуванні через зелений колір волосся. Тоді дівчина закінчувала третій курс університету і хотіла влаштуватися на практику в школу. «Сказали, що маю неналежний вигляд», — пригадує Діана. Дівчина фарбується в яскраві кольори впродовж шести років. Періодично чує у свою адресу зауваження та вигуки від перехожих. «Здебільшого, на вулиці кричать, мовляв, о, зеленкою пофарбувалася. Нещодавно якісь хлопці сказали, що поголили б мене», — розповідає вона.

Питання:

1.Чому, на ваш погляд, дівчина фарбує своє волосся?

2.Що ви подумали б, якби зустріли таку людину на своїй вулиці? Чому?

3.Чи має вчитель право, на вашу думку, мати зелений або будь-який інший незвичний колір волосся? Чому?

4.Чи доводилося вам виглядати не так, як більшість людей, що вас оточує? Якою була їхня реакція? Що ви при цьому відчували?

5. Чи подобається вам одягатися так, як усі, чи ви віддаєте перевагу зовнішньому вигляду, який би відрізняв вас від оточення? Чому

·        Мода — поєднання смаків і поглядів, які поширені серед людей упродовж певного часу. Мода може проявлятися в одязі, харчуванні, манері поведінки тощо.

·        Стрій — те саме, що костюм, убрання.

У давні часи люди почали носити одяг, аби зберегти тепло в холодну пору року й захиститися від палючого сонця, колючих рослин чи комах. Як одяг перші люди використовували шкури тварин, які просто напинали на плечі. Із часом почали їх зшивати, оздоблювати візерунками й навіть придумали шпильки, пряжки і ґудзики, а також різні прикраси. Це відбувалося тому, що люди хотіли бачити свій одяг практичним, зручним, красивим. А ще вони хотіли цим продемонструвати свою індивідуальність, виділитися серед інших.

Коли люди навчилися виготовляти тканини, одяг став більш різноманітним та вишуканим. Поступово з’явилася мода носити те чи інше вбрання. За одягом люди могли більше дізнатися одне про одного та справити враження. Адже одяг підкреслював приналежність людини до певної групи, її матеріальне становище в ній, був віддзеркаленням особливостей занять, звичаїв і вірувань особистості.

Мода в одязі — це зміна форм і зразків одягу, яка відбувається впродовж порівняно коротких проміжків часу. Мода полягає в поєднанні різних елементів (зачіски, матеріалів одягу і взуття, фасонів, кольору, аксесуарів), що створюють загальний образ людини.

Історичний розвиток одягу невіддільний від моди. У різні часи в суспільствах панували певні уявлення про красу, і люди прагнули дотримуватися цих ідеалів, тож відповідно формувалася мода. У стародавні часи для представників та представниць кожного класу чи суспільного прошарку мода ставила свої особливі вимоги — іноді й такі, що шкодили здоров’ю. Наприклад, у Китаї у Х—ХІХ ст. ознакою аристократизму вважалося носіння жінками маленьких черевичків, тому дівчаткам змалечку деформували ступні, обмежуючи їхній ріст. У середньовічній Європі корсетом деформувався весь тулуб дівчинки.

Окремо можна виділити народний стрій. Він є невід’ємним елементом культурної самобутності будь-якого народу. Він розповість, який клімат у місці проживання цього народу, чим займалися люди за старих часів, яку сировину для пошиття одягу виробляли в регіоні (наприклад, бавовну, вовну, льон, коноплі, шовк тощо), які барвники використовували, з ким жили по-сусідству, яку релігію сповідували, світоуявлення людей і ще багато чого іншого. Так, наприклад, народний український костюм Волині, Буковини чи Слобожанщини може суттєво вирізнятися через різні природні умови проживання, культурні впливи тощо. Проте й має багато спільних елементів, пов’язаних з культурою і світоуявленням етнічних українців.

Ти ще з початкової школи знаєш про те, що одяг буває верхнім і спіднім, літнім і зимовим, чоловічим і жіночим, дорослим і дитячим, повсякденним і святковим. Існує також спеціальний одяг — уніформа. Її носять для того, щоб було зручно виконувати певну роботу та щоб не забруднити своє власне вбрання (наприклад, одяг будівельників, лікарів, пожежників); захистити себе; працівників легко було впізнати серед інших людей тощо. Серед спеціального одягу виділяють також формений (у спортсменів, військових тощо) чи фірмовий одяг, який можна побачити на співробітниках різних компаній (наприклад, авіакомпаній, банків, супермаркетів).

Проте в усі часи існували сміливці / сміливиці, які зневажали панівну на той час моду і норми краси чи навіть пристойності.

 Наприклад, коли деякі жінки в Європі стали носити штани, короткі спідниці чи купальники «бікіні». Але досить швидко це теж стало модним і загальноприйнятним.

Те, що модно, — не завжди прикрашає людину. Тому спочатку варто подбати про базовий гардероб. Він складається з речей класичного стилю спокійних кольорів, і цей одяг буде прийнятним і доречним завжди. Наприклад: біла футболка, сорочка, джинси, спідниця, чорні штани, класичний костюм тощо. Пам’ятай, що в гардеробі має бути і щось особливе, що характеризує тебе як індивідуальність. Якщо в пріоритеті зручність, то можна поєднувати базові речі з якимись спортивними елементами. Любиш щось незвичайне — доповни щоденний образ різноманітними деталями: краватками, ремінцями, шарфами, банданами, браслетами, кольоровими шнурками тощо. Важливо, щоб речі були завжди чисті й попрасовані. Охайність завжди в тренді! Не варто на когось рівнятися і бути, як хтось! Будь собою, май свою думку, уподобання, улюблений одяг та аксесуари. Формуй та вдосконалюй свій неповторний стиль, який подобатиметься насамперед тобі, тоді ти зможеш справити враження і сподобатися будь-кому!

У підлітковому віці гормон радості (дофамін) активно виробляється, коли підліток пробує щось нове, експериментує, робить щось екстремальне. Саме тому підлітки намагаються використовувати яскраві кольори, їм подобаються гострі почуття, вони практикують використання косметики, а іноді пробують навіть зробити пірсинг чи тату. Це спосіб виділитися серед інших, проте він не завжди є безпечним і корисним для здоров’я і може створити проблеми в майбутньому. Також важливо пам’ятати, що батьки несуть відповідальність за здоров’я дитини, тож будь-які дії з тілом підлітка — проколювання вух, тату тощо — можна виконувати лише з їхньої згоди та в їхній присутності. Часто незвичний, нестандартний зовнішній вигляд — це потреба в самоствердженні. Як це проявляється? Зазвичай у зовнішньому наслідуванні дорослих або, наприклад, у надмірному і недоречному використанні косметики, носінні чудернацького одягу тощо. Інколи ця потреба в самоствердженні настільки сильна, що задля визнання однолітками підліток готовий поступитися своїми поглядами та переконаннями, здійснювати вчинки всупереч своїм цінностям. Вона спонукає до порушень норм і правил поведінки. Друзі можуть вважати це крутим, але, наприклад, вчителі та старші люди сприйматимуть це інакше. У нашому суспільстві зовнішність інтерпретується іншими. Тож важливо зрозуміти, що ти хочеш своєю зовнішністю повідомити про себе.

ЦЕ ЦІКАВО

Стаття 8 Конвенції ООН про права дитини чітко зазначає, що держави-учасниці Конвенції зобов’язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, не допускаючи протизаконного втручання. Тож Україна як держава-підписант Конвенції гарантує забезпечення цього права. Кожен учень / учениця має право на самовираження, на власне ставлення до життя та висловлення власної думки. Це вираження проявляється, зокрема, і через одяг та зовнішній вигляд загалом. Тому ніхто не може забороняти дитині та її батькам самостійно й вільно обирати одяг для навчання, його форму, колір та стиль, обирати зачіску та колір волосся тощо.

Одяг для школи — це також вільний вибір дитини та / або її батьків. Єдиними вимогами до такого одягу є охайність, зручність, відповідність сезону. Жодні вимоги щодо стилю, кольору чи інших атрибутів шкільного одягу неприпустимі та незаконні. 

01.09 -12.09

Тема: Доброчесність у використанні інформації. Захист приватного інформаційного простору.

https://www.youtube.com/watch?v=ojMpL4aVW60

https://www.youtube.com/watch?v=dezdi1MipGo

Мета уроку: проаналізувати ознаки достовірності інформації; дізнатися, що таке спотворення інформації та авторське право; ознайомитися з кодексом честі в навчанні; виявити наслідки порушення принципів академічної доброчесності й авторського права;  виховувати відчуття відповідальності.

Практична робота: Перегляньте демонстраційний матеріал та  дайте відповіді на питання:

1.Що таке авторське право?

2.Які твори захищає закон про авторське право?

3.Що таке плагіат?

4.Яка відповідальність передбачена законом за порушення авторського права?

- Інформація може бути публічною (доступною всім) і приватною – доступною обмеженій групі людей.

- Публічна інформація є у вільному доступі. Приватна інформація не повинна поширюватися без згоди людини, якої вона стосується. Наприклад, якщо ви хочете розмістити фото з друзями, то маєте запитати, чи вони не проти цього.

- Якщо джерело (книжка або вебсайт) та автор повідомлення викликають довіру, то і зміст повідомлень ми зазвичай сприймаємо як достовірний (істинний). Але це не гарантує, що така інформація насправді є достовірною, тобто відповідає фактам.

- Найбільш надійна інформація міститься на сайтах державних та освітніх установ. Щоб визначити надійність вебсайту, слід звертати увагу на елементи в його адресі.

·        *.gov – сайти державних установ

·        *.edu – освітні заклади, університети

- Спотворення інформації – це навмисне подання неправдивої інформації як достовірної. Таку інформацію іноді називають фейком (у перекладі з англійської «фейк» - підробка).

- Академічна доброчесність – це повага здобутків інших людей та чесність у навчанні й науковій діяльності.

- Дотримуватися академічної доброчесності в навчанні означає:

самостійно виконувати навчальні завдання;

посилатися на джерела інформації та авторів, якщо використовуємо їхні ідеї;

дотримуватися норм авторського права.

- Найпоширенішим порушенням академічної доброчесності в навчанні є списування.

- Усе, що створюють люди – фільми, музика, книжки, підручники, електронні ігри, комп’ютерні програми, картини, скульптури, фотографії тощо – має свого автора.

- Авторське право – це встановлені законом права автора на твір. Авторське право гарантує отримання автором винагороди за використання його твору. Воно також захищає автора від привласнення твору іншим особам.

- Для позначення авторського права використовують спеціальний знак копірайт (право на поширення твору).

- Одним із порушень закону про авторське право є плагіат. Це привласнення авторства на твір, який створила інша людина, тобто його крадіжка.

- За порушення авторського права законом передбачено матеріальну і навіть кримінальну відповідальність.