ЗПК - 6.1

Урок 7. Основні шкідливі та небезпечні чинники під час роботи електрогазозварника

Безпека праці під час проведення газо- і електрозварювальних робіт полягає в усуненні причин виникнення професійних захворювань від дії на зварювальників променевої енергії, зварювального пилу і газів (окислу вуглецю, окислів азоту і марганцю, озону), а також опіків і електротравм. Пил, частинки якого менші за 1 мк, що містяться в зоні дихання зварювальника в границях 25-42 мг/м (без урахування озону), необхідно видаляти за допомогою місцевої вентиляції.

Ультрафіолетові промені викликають опіки слизової оболонки очей, які не захищені спеціальними окулярами, і шкіри, розщеплюють кисень з утворенням озону. Видимі промені під час зварювання також є дуже небезпечними для органів зору, оскільки засліплюють очі, в результаті чого можуть викликати важке ураження сітківки і помітне зниження зору. Теплова дія під час зварювання також сприяє розвиткові втомлюваності й може призвести до перегрівання організму працівників.

Електрозварювальні роботи в разі порушення технології зварювання і правил безпеки можуть призвести до електротравм. Під час виконання зварювальних робіт на необладнаних робочих місцях або на ПС завжди існує потенціальна небезпека пожежі. Внаслідок цього до виконання газо- і електрозварювальних робіт ставляться підвищені вимоги щодо безпеки, основними з яких є такі:

• усі види постійних робіт з електродугового та плазмового зварювання в будівлях виконують у спеціально для цього відведених, обладнаних вентиляційними установками приміщеннях, площа яких задовольняє вимоги СНІП;

• зварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях і на ПС допускається виконувати з додержанням особливих заходів пожежної безпеки відповідно до чинної інструкції;

• під час робіт на електрозварювальних установках забезпечують вимоги електробезпеки відповідно до Правил (надійне заземлення, обмеження робочої напруги тощо);

• зварювальні установки, а також усі допоміжні прилади і апарати до них, які установлюють на відкритому повітрі, мають бути у бризкопилозахисному виконанні, а над ними необхідно спорудити навіси з неспалимих матеріалів;

• електрозварювальники повинні мати кваліфікаційну групу з техніки безпеки не нижче II;

• під час газо- і електрозварювальних робіт необхідно користуватися спецодягом (куртка, брюки, черевики з глухим верхом, рукавиці, фартух з нагрудником і головний убір);

• для захисту обличчя і очей під час роботи зварювальнику належить застосовувати щиток або маску. Скло для щитка або маски необхідно підбирати відповідно до стандарту залежно від режиму зварювання;

• зварювання в закритих посудинах виконують не менше двох осіб, причому одна особа знаходиться при цьому зовні зварюваної посудини для контролю за безпечним виконанням робіт зварювальником (один з двох виконавців повинен мати кваліфікаційну групу не нижче І). Електрозварювальна установка має бути обладнана пристроєм автоматичного відключення напруги холостого ходу або обмеження її до 12 В з витримкою часу не більше 0,5 с;

• у майстернях, кабінах, на робочих місцях зварювання необхідно вивішувати плакати, які попереджають про небезпеку опромінювання очей і шкіри працівників.

Основні види травматизму при зварюванні та різанні

При виконанні зварювальних робіт можливий виробничий травматизм та шкідливий вплив зварювання і термічного різання на людину. Вони можуть призвести до тимчасової втрати працездатності, а при певних обставинах і до тяжчих наслідків.

Електричний струм (постійний і змінний) небезпечний для людини, а змінний струм у 3-5 разів небезпечніший від постійного.

Ступінь небезпеки залежить від умов включення людини в коло і напруги в ньому, оскільки сила струму, що протікає через організм людини, зворотно пропорційна опору (за законом Ома); мінімальний розрахунковий опір людини становить 1000 Ом.

Розрізняють два види ураження електричним струмом: електричні удари і травми.

При електричному ударі уражуються нервова система, м’язи грудної клітки, серцевий м’яз; можливий параліч дихальних центрів і втрата свідомості. До електричних травм відносяться опіки шкіри, м’язів і кровоносних судин.

Ураження електричним струмом найнебезпечніше при включенні людини в двофазне коло, коли на неї діє повна напруга їх» при порівняно невеликому опорі. Менш небезпечним є включення людини в однофазне коло, при якому коло замикається через землю (або повітря) при загальному збільшеному опорі.

Світлова радіація дуги діє на незахищені органи зору протягом 10-30 с у радіусі до 1 м від дуги, може викликати сильне подразнення, сльозотечу і світлобоязнь. Тривала дія світла дуги за таких умов може призвести до більш тяжких захворювань (електрофтальмія, катаракта). Промені зварної дуги діють на органи зору на віддалі до 10 м від місця зварювання. Підвищена яскравість променів дуги спостерігається в захисних газах, особливо при зварюванні плавким електродом алюмінію в аргоні.

Шкідливі речовини (гази, пара, аерозоль) при зварюванні виділяються в результаті фізико-хімічних процесів, які виникають при плавленні і випаровуванні зварного металу, компонентів покриття електродів і зварних флюсів, а також за рахунок рекомбінації газів під дією високої температури.

Повітряне середовище в зоні зварювання і оточуючому просторі може забруднюватися зварювальними аерозолями, які в основному складаються з оксидів зварювальних металів (заліза, марганцю, хрому, цинку, свинцю та ін.), газоподібних фтористих сполук, а також окисню вуглецю, азоту і озону.

Дія зварювального аерозолю може призвести до появи професійних інтоксикацій та пневмоконіозу, розвиток і тяжкість перебігу яких залежить від хімічного складу й концентрації шкідливих речовин.

Близько 80% виявлених випадків професійних захворювань зварників в Україні зумовлені дією зварювальних аерозолей на органи дихання.

Вибухонебезпека зумовлюється застосуванням при зварюванні й різанні кисню, захисних газів, балонів із стиснутими газами.

Вибухонебезпечні хімічні сполуки, що утворюються при ремонті резервуарів та іншої тари для зберігання горючих рідин, потребують спеціальних заходів для запобігання вибухам.

Теплові опіки, удари й поранення можуть виникнути внаслідок дії високої температури джерел зварювального тепла і значному нагріві металу при зварюванні й різанні, особливо при обмеженій можливості огляду робітником оточуючого простору при виконанні робіт із використанням щитків, масок та окулярів із світлозахисним склом.

Несприятливі кліматичні умови діють на зварників, різальників, будівельників більше половини року, оскільки їм доводиться працювати переважно на відкритому повітрі. Підвищена пожежна небезпека при зварюванні й різанні зумовлюється тим, що температура плавлення металу перевищує 1 000°С, а рідкі горючі речовини, дерево, папір, тканини та інші легкозаймисті матеріали загоряють-:я при температурі 250-400°С.

Зварникам і різальникам, зайнятим у будівництві, часто доводиться працювати поблизу діючих будівельно-монтажних машин, у зажкодоступних місцях на тимчасових підмостках, на великій висоті, в котлованах, траншеях, що значно збільшує небезпеку травматизму.

Правила безпечних умов праці на робочому місці електрогазозварника. 

Правила догляду за устаткуванням та інструментом, їх безпечна експлуатація.

Вимоги безпеки перед початком роботи.

Перед початком роботи необхідно:

1. Одягти робочий одяг, застебнути куртку, штанини брюк напустити на взуття. Рукавиці повинні щільно прикривати рукава куртки.

2. Прибрати волосся під головний убір.

3. Забрати всі зайві предмети зі столу зварника.

4. Перевірити справність крутного стільця, звернути увагу на висоту стільця.

5. Перевірити справність інструменту, пристроїв, наявність електродів.

6. Перевірити цілісність кабелів, надійність кріплення кабелів до джерела живлення і електротримачі. Перевірити захисне заземлення.

7. Перевірити надійність всіх контактів в місцях з'єднання проводів в зварювального ланцюга.

8. Встановити силу зварювального струму.

9. Оглянути електротримач і переконатися в надійності ізоляції рукоятки від токоведущего кабелю, включити пусковий вимикач.

Під час роботи:

1. Не кладіть електроди на забруднені і вологі поверхні столу.

2. Огарки електродів відкидаються на заздалегідь підготовлене місце.

3 Захищайте себе і працюють поруч осіб від впливу випромінювання зварювальної дуги: подавайте сигнал - попередження про запалюванні дуги.

4. Спочатку потрібно закрити обличчя щитком або маскою, тільки після того зварювальник замикає зварювальний ланцюг, торкнувшись кінцем електрода поверхні виробу.

5. Складати зварені деталі в певне місце.

Після закінчення роботи:

1. Провести прибирання робочого місця від виробничого сміття, прибрати недогарки електродів.

2. Прибрати допоміжний інструмент.

3. Переконатися у відсутності вогнищ загоряння.

4. Про всі помічені несправності повідомити майстра виробничого навчання.

Порядок допуску до самостійної роботи.

Послідовність проведення навчання, інструктажів, перевірки знань, стажування (дублювання) з новоприйнятими працівниками

В Типовому положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15,  визначено послідовність процедур при прийнятті працівника на роботу.

1. Вступний інструктаж

Після укладання трудового договору з новоприйнятим працівником спеціаліст з охорони праці підприємства проводить вступний інструктаж з питань охорони праці. Цей вид інструктажу проводиться за затвердженою роботодавцем програмою. Результати інструктажу фіксуються в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.

2. Навчання з питань охорони праці

Новоприйнятий працівник за затвердженими роботодавцем тематичним планом і програмою проходить навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Тривалість навчання визначає роботодавець. Навчання з питань охорони праці може проводитись як традиційними методами, так і з використанням сучасних видів навчання — модульного, дистанційного тощо, а також з використанням технічних засобів навчання: аудіовізуальних, комп’ютерних навчально-контрольних систем, комп’ютерних тренажерів.

Слід зазначити, що навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб’єктом господарювання, який в установленому Типовим положенням порядку проводить відповідне навчання.

3. Перевірка знань з питань охорони праці

Після проведення навчання комісією підприємства проводиться перевірка знань працівників з питань охорони праці за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання вимог яких входить до їхніх функціональних обов’язків. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці працівників, з урахуванням специфіки виробництва, складається членами комісії та затверджується роботодавцем.

Формою перевірки знань з питань охорони праці працівників є тестування, залік або іспит. Тестування проводиться комісією за допомогою технічних засобів (автоекзаменаторів, модульних тестів тощо), залік або іспит — за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування. Роботодавець своїм наказом затверджує екзаменаційні білети та тест-карти або вводить в дію комп’ютерні програми (автоекзаменатори), що тестують.

Результат перевірки знань з питань охорони праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, а також там, де є потреба у професійному доборі, оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

Особам, які під час перевірки знань з охорони праці виявили задовільні результати, видається посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці. При цьому в протоколі та посвідченні у стислій формі зазначається перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці та з безпечного виконання конкретних видів робіт, в обсязі яких працівник пройшов перевірку знань.

При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом одного місяця повинні пройти повторне навчання й повторну перевірку знань. При цьому роботодавець має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності (винести догану), оскільки, відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці», кожен працівник повинен знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці.

Положення вимагає не допускати до роботи працівників, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Якщо працівник не пройшов і повторної перевірки знань, то він переводиться на іншу роботу, виконання якої не вимагає проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці, або звільняється роботодавцем.

4. Первинний інструктаж

Після проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці

новоприйнятому працівнику безпосереднім керівником робіт проводиться первинний інструктаж з питань охорони праці. Постає питання, за якими нормативно-правовими документами його проводити? Адже в Положенні згадуються інструкції з питань охорони праці, які діють на підприємстві, та перелік питань первинного інструктажу. Рекомендую затвердити на підприємстві перелік питань первинного інструктажу з урахуванням вимог інструкцій та специфіки структурних підрозділів.

Первинний інструктаж, як і інші види інструктажів, крім вступного, завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок безпечного виконання робіт після первинного інструктажу протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

Про проведення первинного інструктажу та допуск до роботи у випадку, коли новоприйнятий працівник не проходить стажування (дублювання), особа, яка проводила інструктаж, уносить відповідний запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Якщо новоприйнятий працівник проходить стажування (дублювання), запис про допуск до самостійної роботи робиться після проходження стажування (дублювання).

5. Стажування (дублювання)

Після проходження первинного інструктажу новоприйняті на підприємство працівники до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених працівників пройти стажування протягом не менше 2–15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Порядок проведення стажування (дублювання) вже неодноразово розглядався. Слід тільки зазначити, що працівник, якій проводить стажування (дублювання), не має права залишити без нагляду працівника, який проходить стажування (дублювання).

Роботодавцю надається право своїм наказом звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного підрозділу до іншого, де характер роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються. Ця обставина має зазначатися в наказі про прийняття на роботу або про переведення до іншого підрозділу.

6. Допуск до самостійної роботи

Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів. Якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін не більше двох змін. Якщо працівник не оволодів необхідними знаннями і навичками за період додаткового стажування (дублювання), роботодавець переводить його на іншу роботу або звільняє з роботи. Допускати таких працівників до роботи категорично заборонено, оскільки це збільшує ризик виникнення нещасних випадків або аварій на виробництві.