Наплавленням називається процес нанесення шару розплавленого металу або сплаву на поверхню виробу. Наплавлення використовують для відновлення спрацьованих деталей та отримання виробів із заданими властивостями поверхні: стійкістю проти спрацювання, жароміцністю, жаро й кислотостійкістю, анти фракційністю та ін. Використання наплавлення знижує витрати дорогих і дефіцитних легованих сталей, спеціальних сплавів, підвищує надійність і терміни роботи машин (механізмів). Наплавлення проводять при відновленні зношених і при виготовленні нових деталей машин і механізмів. Найчастіше наплавлення застосовується при ремонтних роботах. Відновленню підлягають корпусні деталі різних двигунів внутрішнього згоряння, розподільні та колінчасті вали, клапани, шківи, маховики, маточини коліс тощо. 

      На відміну від зварювання при наплавленні приймає участь невелика кількість основного металу, яка проплавляється на малу глибину. Тому внутрішні напруги та деформації й схильність виробу до утворення тріщин незначні. Задані властивості наплавленого шару одержують введенням до його складу легуючих елементів. Легування виконують за рахунок взаємодії металу та шлаку, поглинанням елементів із навколишнього газового середовища, введенням у зварну ванну металевих добавок. Найважливішим при наплавленні є одержання однорідного хімічного складу наплавленого металу та заданих властивостей виробу. 

     При наплавленні в середовищі захисних газів у зону горіння дуги під невеликим тиском подається газ, який витісняє повітря із цієї зони й захищає зварювальну ванну від кисню й азоту повітря.

     Механізоване наплавлення відрізняється від ручного безперервністю процесу завдяки використанню електродного дроту або стрічки і спеціальних пристроїв для подачі електродного матеріалу та механізмів для пересування джерела теплоти або на плавильного виробу. 

    Залежно від застосовуваного газу наплавлення розділяється на наплавлення в активних (О2, Н2, СО2, і ін.) і інертних (He, Ar, Ar+He і ін.) газах. Наплавлення можна здійснювати як плавким так і  неплавким електродом (Рисунок 1). У першому випадку електрод (дріт суцільного перетину або порошкові дроти) плавиться й бере участь в утворенні шва або наплавленого валика. При наплавленні, неплавким електродом для утворення шва або валика в зону горіння дуги вводять додатковий матеріал у вигляді прутка. Найбільше поширення при наплавленні поверхонь деталей одержало наплавлення в середовищі вуглекислого газу і аргону.