Створення безпечних умов праці найважливіша задача будь-якого виробництва. За правильну організацію і стан охорони праці несе відповідальність керівництво підприємства. Безпека зварювальних робіт цілком залежить від рівня професійної майстерності, знань і уміння виконання їх зварником.
До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи не молодше 18-літнього віку, які пройшли медичний огляд, навчені за програмою теоретичної і практичної підготовки, склали іспит кваліфікаційній комісії і мають посвідчення установленого зразка.
Всі методи зварювання вимагають дотримання певного комплексу правил охорони праці. На зварювальника під час зварювання плавленням в тій чи іншій мірі існує можливість небезпечних впливів в зв’язку з наступними факторами:
· ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин електричного кола;
· ураження променями електричної дуги очей і відкритої поверхні шкіри;
· опіки від крапель металу і шлаку при зварюванні;
· отруєння шкідливими газами, що виділяються при зварюванні і при забрудненні приміщень пилом і випарами різних речовин;
· вибухи через неправильне поводження з балонами стисненого газу або через виробництво зварювання в ємностях з-під горючих речовин, або виконання зварювання поблизу легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин;
· пожежі від розплавленого метал у і шлаку в процесі зварювання;
· травми різного роду механічного характеру при підготовці важких виробів до зварювання і в процесі зварювання.
Для запобігання небезпеки ураження електричним струмом необхідно, щоб джерела живлення мали автоматичні пристрої, що відключають їх при обриві дуги протягом не більше 0,5 с.
З метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом зварювальнику слід дотримуватися наступних заходів:
· надійна ізоляція всіх, проводів, пов’язаних з живленням джерела струму і зварювальної дуги;
· надійний пристрій електродотримача з гарною ізоляцією, яка гарантує, що не буде випадкового контакту струмоведучих частин електродотримача зі зварним виробом або руками зварника;
· робота у справно-сухому спецодязі і рукавицях. При роботі в тісних відсіках і замкнутих просторах обов’язкове використання гумових калош і килимків, джерел освітлення з напругою не більше 6-12 В;
Для запобігання небезпеки ураження бризками розплавленого металу і шлаку використовують спецодяг (брюки, куртку і рукавиці) з брезентової або спеціальної тканини. Куртки при роботі не слід вправляти у штани, а взуття повинне мати гладкий верх, щоб бризки розплавленого металу не потрапляли всередину одягу, так як в цьому випадку можливі важкі опіки.
Небезпека виникнення пожеж від розплавленого металу і шлаку існує в тих випадках, коли зварювання виконують по металу, що закриває дерево або горючі матеріали, на дерев’яних лісах, поблизу легкозаймистих матеріалів тощо.
Газополум’яні роботи відносяться до робіт з підвищеною небезпекою для виконання яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 (із змінами, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. № 48) роботодавець повинен отримати Дозвіл.
У відповідності з діючими положеннями до газополум’яних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання з додатковою перевіркою знань з правил техніки безпеки і оформленням результатів перевірки в журналі встановленої форми, що мають кваліфікаційне посвідчення. Повторний інструктаж повинен проводитися адміністрацією не рідше 1 разу на 3 міс, а також перед кожною новою роботою. При вступі на роботу газозварники проходять попередній медичний огляд, а при подальшій роботі — періодичні медичні огляди.
Для захисту очей і обличчя електрозварників слід застосовувати маски та щитки, в оглядові отвори яких зовні вставлені прозорі скла — світлофільтри, що захищають від бризок та крапель розплавленого металу.
Місця виробництва газополумяних робіт повинні знаходитися від спалимих матеріалів у радіусі не менше 5 м, а від вибухонебезпечних матеріалів і установок (в тому числі газових балонів і газогенераторів) не менше 10 м. Відстань від зварювальних проводів до гарячих трубопроводів та балонів з киснем встановлюється не менше 0,5 м, а з горючими газами — не менше 1 м. Робочі місця в приміщеннях при зварюванні відкритою дугою відокремлюються від суміжних робочих місць і проходів негорючими екранами висотою не менше 1,8 м. При роботі на відкритому повітрі декількох зварювальників поблизу один одного та на дільницях інтенсивного руху людей ставляться аналогічні екрани.
Забороняється проводити газове зварювання, різання та інші види газополум’яної обробки металів із застосуванням СВГ у цокольних і підвальних приміщеннях, а також в колодязях, шахтах та інших підземних спорудах.
Газові балони повинні бути забезпечені від ударів і дії прямих сонячних променів, а також віддалені від опалювальних приладів на відстань не менше 1 м. Газові балони дозволяється перевозити, зберігати, видавати і отримувати тільки особам, які пройшли навчання щодо поводження з ними. Порожні балони зберігаються окремо від наповнених. При експлуатації, зберіганні та переміщенні кисневих балонів повинні бути забезпечені заходи проти їх зіткнення з мастильними матеріалами, а також з одягом та обтиральними матеріалами, що мають сліди масел.
Стаціонарні газорозбірні пости повинні розміщуватись в металевих шафах з отворами для вентиляції. Шафи фарбуються олійною фарбою в червоний колір і мають напис білою фарбою — «Горючий газ», «Небезпечно». Відстань між шафами газорозбірних постів горючого газу і кисню повинна бути не менше 150 мм. Шафи повинні розміщуватись на висоті не менше 0,6 м від підлоги до низу шафи. Тиск газу, який подається газопроводом до робочого поста, не повинен перевищувати 0,15 МПа (1,5 кгс/см2). При тиску газу >0,15 МПа (5 кгс/см2) на газопроводі повинен бути встановлений регулятор для зниження тиску газу.
Під час роботи балони з скрапленим вуглеводним газом (далі — СВГ) повинні бути у вертикальному положенні. Балони із стисненим природним газом можуть бути в нахиленому положенні вентилем догори. Mаксимально допустима температура балона СВГ ≤450 С.