ЗПК - 6.1
Дотримання вимог з охорони праці, промислової та пожежної безпеки, виробничої санітарії
Дотримання вимог з охорони праці, промислової та пожежної безпеки, виробничої санітарії
Урок 6. Загальні питання безпеки праці
(умови праці, працездатність, безпека, безпека праці)
Одним з найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б вилучали можливість дії на працюючих різного роду небезпечних і шкідливих
Згідно зі Статтею 153 Кодексу законів про працю, власник підприємства зобов'язаний забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови пращ відповідно до нормативних актів з охорони пращ.
Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров’я і працездатністьлюдини під час її професійної діяльності.
Працездатність - здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станомздоров'я та професійною підготовкою.
Безпека – відсутність неприпустимого ризику, що пов'язаний з можливістю нанесення ушкодження.
Безпека праці – стан умов праці, за якого відсутній виробничий травматизм.
Безпека умов праці – стан умов праці, за яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів.
Безпека виробничого процесу - здатність устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій у пев них умовах протягом встановленого часу.
Умови праці поділяються на 4 класи:
1 клас - оптимальні умови праці, за яких зберігається здоров’я працюючих і працездатність підтримується на високому рівні протягом тривалого часу;
2 клас — допустимі умови праці, за яких параметри факторів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;
3 клас — шкідливі умови праці, які характеризуються наявністю факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи і можуть мати негативний вплив на організм працюючого; шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені (за величиною перевищення гігієнічних нормативів і виразності змін у організмі працюючих);
4 клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються таким рівнем виробничих чинників, коли їхня дія протягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм професійних захворювань, отруєнь, загрозу для життя.
Нанесення травми людині на виробництві зумовлюється наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Фізичні небезпечні виробничі чинники — це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря тощо.
Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це дія на людину їдких, токсичних та подразнюючих речовин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:
• за характером дії на організм людини (загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні);
• за способом проникнення до організму людини (через органи дихання, через систему травлення, через шкірний покрив).
Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини).
Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники — це фізичні та нервово-психічні перевантаження.
Безпечність виробничих процесів досягається комплексом проектних та організаційних рішень. Це — вибір технологічного процесу, робочих операцій, черговості обслуговування обладнання тощо. Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Забезпечується це завдяки організаційним заходам (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічним засобам безпеки.
Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити безпеку працюючих від початку робочого процесу до його закінчення і не має припинитися раніше за дію небезпечного або шкідливого виробничого фактора.
Фактори, які впливають на умови праці
Термін "умови праці" трактується по-різному. Дане поняття може позначати виключно зовнішню предметну середу, навколишню людини під час трудової діяльності, або всі фактори, які впливають на життєвий рівень трудящих і процес відтворення робочої сили. Найчастіше умови праці - це всі фактори, діючі в процесі праці на людину. Виділяють декілька їх груп, на яких ґрунтується виробнича обстановка:
• санітарно-гігієнічні;
• естетичні;
• психофізіологічні;
• соціально-психологічні;
• організаційно-економічні.
Розглянемо особливості кожного з них.
Санітарно-гігієнічні фактори
Санітарно-гігієнічні фактори умов праці визначають вплив зовнішнього навколишнього середовища на людину. Роботодавець, який зацікавлений в працездатних співробітників, зобов'язаний контролювати відповідність даних факторів сучасним нормативам і стандартам. Діяльність, спрямована на поліпшення умов праці, в першу чергу передбачає вдосконалення технології і техніки, а також виробничих процесів.
Мікроклімат виробничого середовища включає вологість, температуру, рух і тиск повітря. Знижені або підвищені проти норми виробничі фактори умов праці викликають додаткові витрати людської енергії, що призводить до зниження продуктивності праці. У сучасному світі шум є одним з найбільш поширених факторів зовнішнього середовища. Він характеризується рівнем звуку, вимірюваним в децибелах (дБ) і частотою вимірюваної герцах (Гц). Якщо сила звуку однакова, то високочастотні звуки роблять більший вплив на людину. Високий рівень шуму шкідливий для серцево-судинної та нервової систем, органів травлення та артеріального тиску. Вібрація, що вийшла за межі норми, викликає захворювання суглобів, а може навіть порушити рухові рефлекси людини. Щоб знизити інтенсивність вібрації і шуму стіни і стелі облицьовують звукоізоляційні та звукопоглинальні покриттями.
Промислова естетика
Естетичні умови впливають на працівника шляхом створення емоційного виробничого фону. Дизайн виробничого інтер'єру являє собою архітектурно-художнє внутрішній простір промислових будівель. При його створенні враховують:
• обсяг і площа будівлі,
• призначення будівлі,
• ключові моменти технологічного процесу,
• характер устаткування,
• режим праці та відпочинку співробітників і багато інших особливостей праці.
Важливу роль при створенні сприятливого виробничої обстановки грає колірне оформлення приміщень. Воно є засобом передачі інформації і засобом забезпечення психологічного комфорту.
У процесі використання кольору для передачі інформації виправдано поєднання не більше трьох кольорів:
• для керуючих органів (жовтий, оранжевий);
• для частин службовців фоном оброблюваної деталі (кремовий, блакитний і т.д.)
• для інших офарблюються (салатний і зелено-блакитний).
Естетичні чинники, що визначають умови праці, включають також озеленення підприємства. Дерева, квіти, чагарники очищають повітря, регулюють тепловий режим, зменшують шум, знижують запиленість, прикрашають і створюють затишок. При виборі рослин для озеленення промислового підприємства орієнтуються на їх гігієнічні властивості. Місця відпочинку робітників, що виконують монотонні операції, прикрашають квітами з теплою забарвленням.
Психофізіологічні чинники
Психофізіологічні чинники впливають на умови праці - величина динамічної, фізичної та статичної навантажень, темп роботи, робоча поза, напруженість уваги, монотонність, нервово-емоційне напруження, фізичний і естетичний дискомфорт. Регламентоване поєднання розумової і фізичної навантажень значно впливає на зниження стомлюваності робітників.
Соціально-психологічні чинники
Соціально-психологічні чинники формування умов праці, характеризують взаємини в колективі. Вони створюють відповідний психологічний настрой і впливають на працездатність співробітників.
Працездатність демонструє кількісну сторону трудової діяльності і пов'язана з ефективністю праці. Вона обмежена і залежить від кількості енергії, яку людина може витрачати без шкоди для організму. Втрата енергії характеризується зайвої стомлюваністю, занепадом сил, зниженням координації та сприйняття запам'ятовування, уявлення, уяви і т.д. Тому так важливо враховувати емоції людини, викликані не тільки особистої трудовою діяльністю, але естетичним оформленням навколишнього середовища, виробничими та особистими взаєминами. Зменшення несприятливого впливу психофізичних чинників досягається: зниженням фізичних зусиль працівників, оптимізацією темпу роботи, вибором найбільш оптимальною пози, зменшенням нервово-психічної напруги, та ін.
Організаційно-економічні фактори
Зміна ритму трудової діяльності призводить до напруження нервової системи та втрати раніше засвоєного ритму, що вимагає розробки нового стереотипу і до збільшення часу виконання трудових операцій. Аритмічність - різка зміна малих фізичних і нервово-розумових зусиль і низького темпу роботи швидким темпом і форсованими зусиллями, дуже негативно позначається на здоров'ї і працездатності працівників. Для організації ритмічного праці протягом зміни необхідно дотримання годинного графіка, коли денні навантаження розподіляються з урахуванням фізіологічних закономірностей розвитку людини. Навантаження перших і останніх годин має бути нижче на 10-15%, ніж у середині робочого дня.
Ритмічність праці протягом дня, місяця, року забезпечується шляхом поліпшення оперативно-виробничого планування, що дозволяє рівномірно завантажити робочих протягом усього пері ода.
У сучасному світі до виконавця надходить величезна кількість інформації, що призводить до постійного нервово-розумової напруги. Науково обґрунтовані норми праці покликані оптимізувати нервово-розумову напругу. Вони встановлюються з урахуванням кількості інформації, яку можна швидко сприйняти, проаналізувати і на її основі прийняти вірне рішення.
Чергування різних видів навантаження - це ще один спосіб знизити нервово-розумову напругу. Рекомендується чергувати: роботи різного рівня складності та інтенсивності, фізичну роботу з нервово-розумової. Величезне значення для зменшення нервово-психічного навантаження відіграє підтримання сприятливого психологічного клімату серед усіх членів колективу.
У зв'язку з тим, що виробничі умови праці аналізуються з позиції їх впливу на організм працівника, то оцінка їх реального стану повинна базуватися на обліку наслідків цього впливу. При проведенні аналізу важливо враховувати всі фактори умов праці. Конкретні умови праці призводять до трьох основних визначень функціональних станів організму: нормальне, прикордонне, патологічне.