ЕГЗ 2.2
Забезпечення безпечної і безаварійної роботи устаткування
ЕГЗ-2.1.1. Підготовка робочого місця
ЕГЗ-2.1.1. Підготовка робочого місця
Підготовка конструкцій до зварювання поділяється на три етапи:
обробка крайки, які підлягають зварювання;
складання елементів конструкції під зварювання;
додаткове очищення, якщо воно потрібно, зібраних під зварювання з'єднань.
Передбачає контроль обробки лицьової та зворотної поверхонь, а також торцевих кромок деталей, що зварюються.
Поверхні кромок, що зварюються, повинні бути зачищені від забруднень, змащення, іржі та окалини на ширину 20—40 мм від стику. Підготовку поверхні виконують механічним способом (з використанням металевих щіток, шабера) і хімічним травленням.
Перед обробкою поверхні здійснюють знежирення ганчір’ям або волосяними щітками. Знежирення виконують за допомогою розчинників (гас, бензин, ацетон). Після знежирення необхідна механічна або хімічна обробка. Для контролю використовують еталони або контрольні зразки.
Для відповідальних конструкцій з алюмінієвих сплавів кількісним показником якості підготовленої поверхні є електричний контактний опір двох деталей, що зварюються. При виготовленні деталей, що зварюються, використовують різні способи розрізання металу.
Різання виконують механічним і термічним способами. При різанні механічним шляхом на поверхні торцевих кромок мають місце відколи, місцеві відриви, тріщини.
При термічній обробці спостерігається оплавлений шар. Тому після термічної обробки необхідно робити механічне шліфування торцевих кромок з наступним їх контролем. Контроль торцевих кромок при зварюванні товстостінних конструкцій включає перевірку форми та геометричних параметрів оброблення кромок. До геометричних параметрів обробки кромок під зварювання відносять величину притуплення кута скосу кромок і радіус округлення кореня обробки.
Для контролю геометричних параметрів оброблення кромок використовується міряльний інструмент і шаблони. У деяких випадках при підготовці деталей, що зварюються, виконують контроль розмітки, наприклад, при контактному зварюванні нахлисних з'єднань контролюють крок між зварними точками, а при дуговому зварюванні стикових тонколистових з'єднань контролюють відстань від стику до притиску. Розмітка початку та кінця шва контролюється, якщо при складанні стикових з'єднань не встановлюються вивідні планки і кресленням передбачається наступне відрізання.
Геометричні параметри підготовки кромок, що зварюються, узаконені відповідними державними або галузевими стандартами. Відхилення від встановлених значень, як правило, призводять до утворення зварювальних дефектів.
Так, наприклад, у результаті завищення кута скосу кромок відбувається перевитрата електродного металу та зростають деформації. Зменшений кут скосу кромок утрудняє надійне проплавлення вершини кута обробки і призводить до непроварення кореня шва.
Вимоги до технологічного процесу зварювання :
Розробка креслення
Складання технологічної карти
Підготовка робочого місця зварювальника і підготовка металу
Безпосередньо зварювання
Очищення металу
Контроль якості
Сам по собі технічний процес - це повний опис етапів зварювання. Технічний процес розробляється після того, як будуть готові креслення майбутньої металоконструкції. Креслення роблять, спираючись на правила (Гости), при цьому в главу ставлять якість майбутньої конструкції і розумну економію.
Технологічний процес зварювання оформляється на спеціально розроблених для цього бланках. Стандартний бланк для опису техпроцесса називається “Технологічна карта”. У технологічній карті і описуються усі етапи виробництва.
Підготовка деталей до зварювання полягає в їх очищенні, випрямленні, розмічанні, різанні й складанні.
Кромки та прилеглу зону (20-30 мм з кожного боку) очищують від іржі, фарби та інших забруднень до металевого блиску щітками, полум’ям, а при відповідальних з’єднаннях використовують травлення, знежирення, піскоструменеву обробку. Деталі з ум’ятинами, хвилястістю, жолобленнями та викривленнями обов’язково випрямляють. Листовий і сортовий прокат випрямляють у холодному стані ручним і машинним способами, значно деформований метал — у гарячому стані. Для випрямлення застосовують молотки, преси, правильні машини.
Для перенесення розмірів деталі з креслення на метал використовують розмічання. При цьому користуються інструментами: лінійкою, кутником, циркулем, рисувалкою, шаблонами. У процесі розмічання необхідно враховувати укорочення заготовок при зварюванні. Тому передбачають припуск з розрахунку 1 мм на кожний поперечний стик і 0,1-0,2 мм на 1 м поздовжнього шва.
Після розмічання застосовують термічне або механічне різання для надання заготовкам необхідних розмірів. Кромки розчищають вручну напилками, зубилом або механічним способом на фрезерних, стругальних чи інших верстатах.
Технологічним процесом електрозварювання передбачається розчищання однієї (а), і двох (в, г, д) кромок. Під час зварювання плавким електродом зазор b і притуплення с виконуються залежно від товщини зварювального металу і дорівнюють відповідно 0-5 мм і 1-3 мм. Чим більший зазор, тим глибше проплавлення металу.
Х-подібне розчищання кромок порівняне V-подібним дає змогу зменшити об’єм наші наплавлюваного металу в 1,6-1,7 раза.
Зварювання стикових з’єднань деталей зі зі щенням кромок одна відносно одної (рис. 1) і конується з урахуванням наведених у табл. значень. При зварюванні деталей різної товщи на деталі більшої товщини має бути зроблен скіс однієї або двох кромок до товщини тоні деталі (рис. 2).
Підготовлені деталі складають під зварювання. Точність складання контролюють шаблонами, вимірювальними приладами і щупами (рис. 3).
Складання деталей виконують у пристроях - кондукторах, кантувачах, на стелажах (рис. 4) або з використанням прихваток — коротких швів (рис. 5).
Прихватки ставлять з лицьового боку з’єднання. Поверхню прихватки очищають від шлаку. Під час зварювання прихватку видаляють або повністю переплавляють.