ЗПК - 6.1

Урок 12. Типові інструкції з безпечного ведення зварювальних робіт

Типова інструкція щодо безпеки праці, умовами і прийомами безпечної роботи для електрогазозварника

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства

1.2. По даній інструкції електрогазозварник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж).

1.3. Результат інструктажу заноситься в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та електрогазозварника.

1.4. За невиконання даної інструкції електрогазозварник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.5. До електрозварювальних робіт допускаються робітники, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та перевірку теоретичних знань і практичних навиків, знань інструкцій з охорони праці і мають кваліфікаційне посвідчення з записом про допуск на виконання цих робіт, спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.

1.6. Електрогазозварник повинен мати II групу з електробезпеки. Газозварник, якому надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж, повинен мати III групу з електробезпеки.

1.7. Атестація електрогазозварника на право виконання зварювальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремонту об'єктів, що підлягають реєстрації в Держнаглядохоронпраці, має проводитись відповідно до Правіл атестації зварників, затверджених наказом Держгірпромнагляду України.

1.8. До самостійних електрозварювальних робіт допускаються особи, які відповідають вимогам п. 1.5., а також пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.9. Особи жіночої статі допускаються до електрозварювальних робіт, які не пов'язані з роботою в закритих ємностях (цистернах, котлах тощо), а також на верхолазних роботах.

1.10.Електрогазозварник повинен:

1.10.1 .Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.10.2.Користуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

1.10.3 .Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій проінструктований.

1.10.4.Роботи виконувати тільки при достатньому освітленні робочого місця.

1.10.5.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил безпеки та безпеку товаришів по роботі.

1.10.6.Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.

1.10.7.Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

1.10.8.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.11. Основні безпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на електрозварника:

1.11.1 .Ультрафіолетові та інфрачервоні випромінювання.

1.11.2. Підвищена загазованість робочої зони.

1.11.3. Відсутність спеціальних пристосувань, інструменту та обладнання.

1.11.4. Недостатня освітленість робочої зони.

1.11.5. Незахищені струмоведучі частини електрообладнання.

1.11.6. Шкідливі компоненти в складі матеріалів, які діють через шкіру, органи дихання, шлунковий тракт та слизові оболонки органів зору та нюху.

1.12. Електрогазозварник забезпечується спецодягом та іншими засобами індивіду-дуального захисту відповідно до встановлених норм видачі спецодягу.

1.13. Приміщення (дільниця) для електрогазозварювальних робіт повинно бути вогнестійким та обладнане приточно-витяжною вентиляцією, а зварювальні пости - місцевою вентиляцією.

1.14. У приміщенні для електрогазозварювальних установок слід передбачити достатні за шириною проходи, які забезпечують зручність, безпеку виконання зварювальних робіт, доставку виробів до місця зварювання та назад, але не менше 0,8 м.

1.15. Площа окремого приміщення для електрозварювальних установок має бути не менше 10 м2, причому площа, вільна від обладнання та матеріалів, має бути не менше 3 м для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути заввишки 2 м, зазор між стінкою і підлогою - 50 мм, ця щілина має бути огороджена сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 х 1,0 мм, а під час зварювання у середовищі захисних газів - 300 мм.

1.16. Проходи між однопостовими джерелами зварювального струму, перетворювальними установками зварювання (різання, направлення) мають бути шириною не менше 0,8 м, між багато постовими - не менше 1,5 м, відстань від одного та багато постових джерел зварювального струму до стіни має бути не менше 0,5 м.

1.17. Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зварювальними трансформаторами, які стоять в одній групі, має бути не менше 0,1 м, між зварювальним трансформатором та ацетиленовим генератором - не менше 3 м.

1.18. Забороняється встановлення зварювального трансформатора над регулятором струму. Регулятор зварювального струму може розміщатись поряд із зварювальним трансформатором або над ним.

1.19. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі проводиться тільки через комунальні апарати.

1.20. Забороняється безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мереж.

Схема приєднання декількох джерел зварювального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати виникнення між виробами та електродами напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.

1.21. Напруга холостого ходу джерел струму для дугового зварювання в разі нормальної напруги мережі не повинна перевищувати:

- 80 В ефективного значення — для джерел змінного струму ручного дугового та напівавтоматичного зварювання;

- 140 В ефективного значення - для джерел змінного струму автоматичного зварювання;

- 100 В середнього значення - для джерел постійного струму.

1.22. Одно- та багато постові зварювальні установки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматичними вимикачами з боку живильної мережі.

1.23. Установки для ручного зварювання повинні бути оснащені покажчиком значення зварювального струму (амперметром або шкалою на регуляторі струму).

1.24. Багато постові зварювальні агрегати крім захисту з боку живильної мережі повинні також мати і автоматичний вимикач чи контактор (для підключення джерела струму до розподільчої цехової мережі) у загальному проводі зварювального кола та запобіжника на кожному проводі до зварювального поста.

1.25. Для запобігання займанню електропроводів та зварювального обладнання слід правильно добирати переріз кабелів за значенням струму, ізоляцію кабелів за робочою напругою та плавкі вставки запобіжників за гранично допустимим струмом.

1.26. Приєднання до мережі живлення та відключення від неї зварювальних установок повинні виконувати електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю електромережу.

1.27. Пересувні джерела зварювального струму на час їх пересування мають бути відключені від мережі.

1.28. Електрозварювальну установку на весь час роботи слід заземлити мідним дротом перерізом не менше 6 мм2 або сталевим прутом (смужкою) перерізом не менше 12 мм2. Заземлення здійснюється через спеціальний болт, що має бути на корпусі установки.

1.29. Крім заземлення основного електрозварювального обладнання у зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт).

1.30. Забороняється використання нульового робочого чи фазного дроту двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора.

1.31. Заземлення електрозварювальних установок слід виконувати до їх підключення до мережі і зберігати до відключення від мережі.

1.32. Для живлення однофазного зварювального трансформатора слід застосовувати трижильний гнучкий шланговий кабель, третю жилу якого слід приєднати до заземлювального болта корпусу зварювального трансформатора та до заземлювальної шини пункту живлення.

1.33. Для живлення трифазного трансформатора слід застосовувати чотирьохжильний кабель, четверта жила якого використовується для заземлення.

1.34. Заземлювальну шину пункту живлення слід з'єднати з нульовим захисним дротом живильної лінії в установках з глухозаземленою нейтраллю або заземлювачем в установках з ізольованою нейтраллю.

1.35. Затискач (полюс) зварювального трансформатора повинен бути приєднаний до деталі, що зварюється, за допомогою заземлювального дроту заземлювальним болтом на корпусі зварювального трансформатора.

1.36. Зварювальні кабелі слід з'єднувати опресовуванням, зварюванням або паянням. Підключення кабелю до зварювального обладнання слід здійснювати опресованими чи припаяними кабельними наконечниками.

1.37. Довжина первинного кола між пунктом живлення і пересувною зварювальною установкою має бути не більше 10 м.

1.38. Як зворотний дріт, який з'єднує вироби, що зварюються з джерелом зварювального струму, можуть використовуватися сталеві, алюмінієві або мідні шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі та сама зварювальна конструкція (металоконструкції та знепарені і зневожені трубопроводи в межах котлів і турбін, на яких проводять зварювальні роботи) за умови, що їх переріз забезпечує безпечне (за умов нагрівання) протікання зварювального струму.

1.39. З'єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний дріт, слід виконувати болтами, струбцинами або затискачами.

1.40. Забороняється використовувати як зворотний дріт внутрішні залізничні рельси, мережі заземлення чи занулення; а також проводи та шини первинної комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання. Зварювання слід проводити із застосуванням двох проводів.

1.41. У разі застосування пересувних джерел зварювального струму та виконанні робіт в пожежонебезпечних приміщеннях зворотний провід слід ізолювати також, як і прямий.

1.42. Струмовідні частини електродотримача мають бути ізольовані, крім того, має бути забезпечений захист від випадкового дотику до них рук зварювальника чи виробу, що зварюється.

Різниця температур зовнішньої поверхні руків'я і навколишнього повітря на ділянці, що охоплюється рукою зварника за номінального режиму роботи електродотримача, має бути не більше 40°С.

1.43. Допускається застосовувати для зварювання постійним струмом електродотримачі з електричною ізоляцією тільки рукоятки. В цьому разі її конструкція повинна виключати можливість створення струмовідних містків між зовнішньою поверхнею рукоятки та деталями електродотримача, що перебувають під напругою, та безпосереднього контакту зі струмовідними деталями під час охоплення рукоятки. На електродотримачі має бути попереджувальний надпис "ЗАСТОСОВУВАТИ ЛИШЕ ДЛЯ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ".

1.44. Відстань від зварювальних дротів до гарячих трубопроводів та балонів з киснем має бути не менше 0,5 м, до балонів та трубопроводів з пальними газами — не менше 1 м.

1.45. Електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.

У разі заміни електродів їх залишки (недогарки) слід класти у спеціальний металевий ящик, встановлений біля місця зварювальних робіт.

Перед зварюванням електроди повинні бути просушені за температури, вказаної в паспортах на конкретний тип електродного покриття. Покриття електродів має бути однорідним, щільним, без здуття, напливів та тріщин.

1.46. Технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт зварювального устаткування мають проводитися відповідно до графіка. Щодня після закінчення роботи слід проводити чищення агрегатів та пускової апаратури.

1.47. Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегата (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів вторинного кола та ін.) не повинна перевищувати 75°С.

1.48. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 Ом. Ізоляцію треба перевіряти не рідше 1 разу на 3 місяці і вона повинна витримувати напругу 2 кВ протягом 7,2 хв.

1.49. В кабінах та робочих місцях повинні знаходитись пристосування для укладання на них електродотримача при короткочасних перервах.

1.50. Електрозварювальну установку необхідно розміщати так, щоб до неї був вільний доступ та безпечна її експлуатація.

1.51. Відстань від місця виконання робіт до місця установки газогенератора, балонів з газом і легкозаймистими матеріалами повинна бути не менше 10 м.

1.52. Зберігання легкозаймистих матеріалів та вибухонебезпечних речовин в приміщеннях для зварювання забороняється.

1.53. В закритих приміщеннях та у середині посудин електрогазозварник повинен працювати при наявності приточно-витяжної вентиляції.

1.54. Забороняється одночасна робота електрозварника і газозварника в середині закритої посудини або резервуару.

1.55. Всі роботи по установці, підключенню до мережі, відключенню, ремонту і нагляду за станом зварювальних установок в процесі експлуатації повинен виконувати електротехнічний персонал, який має кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче III. Вказані роботи забороняється виконувати електрозварнику, якщо він не має III групи.

1.56. Пересувний зварювальний пост обладнується за схемою: живлення киснем від кисневого балона, а ацетиленом — від ацетиленового генератора. Причому відстань між ацетиленовим генератором, балоном з киснем і місцем виконання робіт повинне бути не менше 10 м*.

1.57. При організації постійного зварювального поста кисневий, балон установлюють за стіною виробничого приміщення, в спеціальній металевій шафі, а ацетиленовий генератор — у прибудові до виробничої будівлі.

1.58. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на електрогазозварника:

1.58.1. Вибух сумішей горючих газів з повітрям та киснем.

1.58.2. Вибух ацетиленових генераторів при зворотних ударах полум'я та при попаданні на них кисню.

1.58.3. Загоряння кисневих шлангів.

1.58.4. Вибух кисневих редукторів при попаданні до них піщинок, а також при різкому відкриванні вентиля кисневого балона.

1.58.5. Загоряння та вибух унаслідок стикання кисню, який знаходиться під тиском, з мас тилами та жирами. .

1.58.6. Вибух балона внаслідок нагрівання, падіння, ударів та інших порушень правил експлуатації балонів.

1.58.7. Отруєння продуктами згорання горючих газів або парами зварюваного матеріалу, за відсутності вентиляції або засобів індивідуального захисту.

1.58.8. Опіки тіла та захворювання очей внаслідок виконання робіт без засобів індивідуального захисту.

1.58.9. Вибух карбідних барабанів при їх розкриванні внаслідок наявності в них ацетилено-повітряної суміші.

1.58.10. Загоряння бачків з пальним під час різання, внаслідок розміщення бензобака біля джерела вогню, а також неправильного закріплення шланга, який подає пальне, та ін.

1.59. Газозварник забезпечується такими спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.

1.60. Освітленість місця проведення зварювальних робіт повинна бути не менше ніж 50 лк.

1.61. Забороняється сумісне укладення зварювальних проводів і шлангів у загальні канали (короби). Відстань між ними повинна бути не менше їм.

1.62. Газозварник повинен забезпечуватися теплими підстілками з вогнетривких матеріалів для захисту від зіткнення з вологою холодною землею або металоконструкціями.

1.63. На кожному газозварювальному апараті повинні бути чітко позначені реєстраційний заводський номер, назва підприємства, що випустило газозварювальний апарат, і дата щорічних перевірок.

1.64. Електрогазозварник має право працювати тільки на газозварювальному апараті, закріпленому за ним.

Забороняється передавати газозварювальний апарат, різаки, пальники, редуктори, шланги іншим особам.

1.65. Забороняється при обслуговуванні газозварювального апарата користуватися сталь ним інструментом.

Відкривати барабани з карбідом кальцію газозварник повинен за допомогою спеціальних інструментів і пристроїв, що виключають можливість утворення іскор (бронзовим зубилом або спеціальним ножем).

1.66. Розкриті, але не повністю використані барабани з карбідом кальцію необхідно закривати кришками, що забезпечують герметичність.

1.67. Газові балони повинні мати сигнальне забарвлення із вказаним найменуванням газу, що їх заповнює.

1.68. Для освітлення робочого місця зварювальних робіт газозварник повинен користуватися переносним світильником напругою не вище 42 В, а всередині місткості, резервуара, вологих приміщень — 12В.

1.69. Електричне-освітлення робочих місць газозварника повинне бути вибухобезпечним.

1.70. Електрогазозварнику забороняється палити поблизу ацетиленового (газозварювального) апарата або підходити до нього з вогнем.

1.71. Водяні затвори ацетиленових апаратів мають бути справні, міцно закріплені на корпусі генератора чітко у вертикальному положенні. Забороняється експлуатувати генератори без водяних затворів.

1.72. Забороняється встановлювати ацетиленові генератори і балони з газом в проходах, проїздах, на сходових площадках, а також у місцях скупчення людей і неосвітлених місцях.

1.73. У робочих приміщеннях, де виконуються тимчасові роботи, допускається встановлення тільки одного переносного ацетиленового генератора продуктивністю не більше 3 м3 /год, що обслуговується газозварником при додержанні таких умов:

максимальне одночасне завантаження карбіду кальцію в завантажувальний пристрій не повинне перевищувати 4 кг.

- кількість пальників (різаків) на один апарат не повинна бути більше двох за умови встановлення постійного водяного затвора на кожний пост.

- сумарна потужність пальників (різаків) не повинна перевищувати 2000 л газу на годину.

1.73.1. Приміщення повинне мати обсяг не менше 300 м3 і припливно витяжну вентиляцію.

1.73.2. Генератор має бути встановлений від місця зварювання (різання) металу, а також від джерела відкритого вогню та нагрітих виробів на відстані не менш як на 10м.

1.73.3. На місці встановлення ацетиленового генератора повинні бути вивішені застережливі плакати: "Вогненебезпечне" або "Не палити".

1.74. Забороняється чистити, розбирати і збирати ацетиленовий генератор у загальних приміщеннях майстерень. Цю роботу газозварник повинен виконувати у спеціальних приміщеннях або на відкритому повітрі.

1.75. Забороняється розміщувати переносні ацетиленові генератори і балони з газом у працюючих котельнях, кузнях і подібних приміщеннях, а також поблизу місць забору повітря вентилятором чи компресором. У разі потреби зварювання в таких приміщеннях можна виконувати, підводячи ацетилен гумовим шлангом від генератора чи балона, встановленого поза цим приміщенням.

1.76. Довжина шлангів для газового зварювання не повинна перевищувати 20 м. У монтажних умовах допускається збільшення довжини шлангів до 40 м.

1.77. Забороняється застосовувати шланги з дефектами, а також підмотувати їх ізоляцій ною стрічкою або іншими матеріалами. Мінімальна довжина стикованих шлангів повинна бути не менш як 3 м.

1.78. Шланги на приєднаних ніпелях апаратури (пальники, різаки, редуктори та ін.) необхідно закріплювати надійно. На ніпелі водяних затворів шланги необхідно надівати щільно, але не закріплювати.

1.79. Шланги необхідно застосовувати відповідно до їх призначення. Забороняється:

1.79.1. Використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену, і навпаки.

1.79.2. Сплющувати, скручувати і перегинати при їх укладанні, а також користуватись за масленими шлангами.

Шланги при газовому зварюванні необхідно підвішувати, щоб запобігти можливим пошкодженням. Забороняється розміщувати їх у проходах і проїздах, а також ближче 1 м від вогню та електропроводу.

1.80. Забороняється:

1.80.1. Забруднення кисневих балонів маслом.

1.80.2. Торкатись їх забрудненими маслом руками, бо навіть незначна кількість масла (жиру) у поєднанні з киснем може викликати вибух.

1.81. Перевозити кисневі та ацетиленові балони необхідно тільки на ресорних транспорт них засобах, а також на спеціальних ручних візках.

У літній час підготовлені до роботи кисневі та ацетиленові балони необхідно захищати від дії сонячних променів і установлювати на спеціальних підставках осторонь від проходів та інших предметів.

1.82. Місце газозварювання має бути обладнане засобами пожежогасіння (вуглекислотними вогнегасниками, ящиками з сухим піском).

1.83. Ацетиленовий генератор необхідно розміщувати на відстані не ближче 10 м від місця газозварювальних робіт, а також від будь-якого джерела відкритого вогню.

1.84. Дерев'яні перегородки, що стоять на відстані ближче 5 м від газозварювальних постів, повинні бути оштукатурені, а двері — оббиті азбестом.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Отримати завдання від керівника робіт.

2.2. Оглянути спецодяг та інші засоби індивідуального захисту.

2.3. Зовнішнім оглядом перевірити справність ізоляції зварювальних проводів та електродотримачів, а також надійність з'єднань усіх контактів.

2.4. Дроти, підключені до зварювальних апаратів, розподільчих щитів та іншого обладнання, а також у місцях зварювальних робіт, повинні бути надійно ізольовані, а в необхідних місцях — захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічної дії.

У разі пошкодження ізоляцій дротів їх слід замінити або помістити в резиновий шланг. Допускається ізоляція пошкоджених ділянок дротів методом вулканізації з використанням сирої гуми.

2.5. Забороняється користування електродотримачами, у яких порушена ізоляція держаків. Держаки електродотримачів мають бути виготовлені із негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.

Забороняється застосування саморобних електродотримачів.

2.6. Оглянути і прибрати робоче місце.

2.7. Перевірити наявність протипожежних засобів.

2.8. Оглянути і перевірити справність інструменту та пристосувань.

2.9. Заземлити зварювальну установку до її включення в електромережу.

2.10. Робоче місце необхідно звільнити від зайвих предметів і легкозаймистих матеріалів.

2.11. Перед початком роботи в резервуарах, колодязях газозварник повинен переконатися у відсутності в них шкідливих вибухонебезпечних газів і забезпечити відповідну їх обробку до початку зварювальних робіт.

2.12. До початку газозварювальних робіт у приміщеннях газозварник повинен перевірити наявність і справність вентиляції.

2.13. Перед початком газозварювання газозварник повинен перевірити:

2.13.1. Щільність і міцність приєднання газових шлангів до пальника (різака) та редукторів за допомогою спеціальних хомутів.

2.13.2. Наявність води у затворі (не нижче рівня контрольного крана) і щільність усіх з'єднань у затворі, а також щільність приєднання шланга до затвора.

2.13.3. Справність пальника (різака), редуктора і шлангів.

2.13.4. Справність манометрів на редукторах, наявність пломб.

2.14. При встановленні переносного ацетиленового генератора необхідно стежити за тим, щоб він був установлений у вертикальному положенні.

2.15. Після зняття ковпака з газових балонів газозварник повинен перевірити:

2.15.1. Справність різьбового з'єднання штуцера і вентиля.

2.15.2. Наявність і справність ущільнювальної шкіряної прокладки в гнізді приєднувального штуцера ацетиленового балона.

Забороняється знімати ковпак з балона за допомогою зубила та молотка або інших засобів, які можуть викликати іскру. Якщо ковпак не відгвинчується, газозварник повинен повідомити про це майстра, щоб повернути балон заводу-виготовлювачу.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Під час електрозварювальних робіт зварник та його підручні повинні користуватися індивідуальними засобами захисту:

3.1.1. Захисною каскою із струмонепровідних матеріалів.

Каску слід зручно сполучувати з щитком, який служить для захисту обличчя та очей. Захисні щитки повинні бути відповідними до вимог;

3.1.2.3ахисними окулярами з безкольоровим склом для оберігання очей від осколків та гарячого шлаку під час зачищення зварених швів молотком чи зубилом.

3.1.3. Рукавицями, рукавицями з крагами або рукавичками з негорючих матеріалів з низькою електропровідністю.

Під час зварювальних робіт в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом (зварювання у резервуарах та ін.) електрозварники, крім спецодягу, повинні забезпечуватись діелектричними рукавичками, галошами або килимками і у разі дотику до холодного металу — наколінниками та наплічниками.

3.2. Живлення електричної дуги дозволяється тільки від зварювальних трансформаторів, генераторів або випрямлячів.

Підключати агрегати всіх видів зварювання до електричної мережі напругою більше 660 В забороняється.

3.3. Забороняється залишати без догляду електродотримувач, який знаходиться під напругою, а також працювати при несправності зварювального агрегату, зварювальних кабелів, електродотримувача або щитка.

3.4. Забороняється проводити зварювальні роботи на посудинах, які знаходяться під тиском; зовні та усередині посудин з під горючих або рідких хімічних речовин до очищення їх від залишків цих речовин.

3.5. Зварювальний агрегат необхідно підключати до електромережі через індивідуальні рубильники дротом відповідного перетину згідно інструкцій по експлуатації зварювальних агрегатів. При цьому відстань між зварювальним агрегатом та стіною повинна бути не менше 0,5 м.

3.6. Забороняється проводити зварювальні роботи з приставних драбин.

3.7. Зварювальні установки на час їх переміщення повинні відключатися від мережі.

3.8. Не допускається робота зварювальними агрегатами без перевірки їх на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлюючого дроту та на справність ізоляції живлючого дроту.

3.9.Робочі місця при роботі декількох зварників в одному приміщенні чи на великогабаритних деталях необхідно огороджувати світлонепроникними щитами з негорючого матеріалу висотою не менше 1,8 м.

3.10. Електрозварювальні роботи на висоті більше 1,3 м необхідно проводити тільки з огороджених риштувань та з дозволу керівника робіт.

3.11. Настили риштувань, дерев'яну підлогу та інше при виконанні зварювальних робіт на відстані менше 4 м від них необхідно захищати від іскор.

3.12. Забороняється використовувати ненадійні, випадкові опори для підмощування.

3.13. Спускатися в траншеї (котловани) необхідно по драбинах, а переходити через канави та траншеї — тільки по перехідних містках.

3.14. Під час роботи з підручним або у складі бригади зварник перед запалюванням дуги зобов'язаний попередити людей, що його оточують.

3.15. Для виконання зварювальних робіт у середині барабанів котлів та інших резервуарів і підземних споруд має бути призначено не менше 3 працівників, із яких двоє є наглядачами і повинні перебувати поза резервуаром (спорудою), біля люка (лаза) і страхувати зварника за допомогою рятувальної мотузки, закріпленої за його запобіжний пасок, довжина кінця мотузки зовні повинна бути не менше 2 м.

3.16. Під час виконання робіт у середині газонебезпечних підземних споруд та резервуарів застосування рятувальних пасків і канатів обов'язкове.

3.17. У рятувальних пасків мають бути наплічні ремені з боку спини з кільцем на їх перетині для закріплення рятувального канату. Пасок слід підганяти так, щоб кільце розташувалось не нижче лопаток.

3.18. Забороняється застосування поясів без наплічних ременів. Другий кінець рятувальної мотузки має бути протягом усього часу виконання робіт у руках наглядача назовні.

3.19. Наглядачі не мають права відходити від люка резервуару чи підземної споруди доти, поки у резервуарі перебуває зварник.

3.20. За необхідності спуску до постраждалого один із наглядачів має одягти шланговий протигаз та рятувальний пасок і передати кінець від рятувального каната наглядачу, який залишився зовні.

Допускати до місця роботи сторонніх осіб забороняється.

3.21. Роботу в замкнених або обмежених просторах слід виконувати відповідно до вимог пунктів 3.15-3.20.

Один із наглядачів повинен мати II групу з електробезпеки.

3.22. Зварювання в замкнених та важкодоступних просторах слід виконувати з дотриманням таких умов:

3.22.1. Наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівників.

3.22.2. Безперервної роботи системи місцевої витяжної вентиляції та устаткувань (повітро-приймачів та ін.), які видаляють шкідливі речовини, що є в повітрі, до гранично допустимих концентрацій та підтримують вміст кисню в замкнених та важкодоступних просторах не менше

20% за об'ємом.

3.22.3. Наявності у зварювальному обладнанні пристроїв припинення подавання захисного газу у разі відключення чи зникнення напруги у зварювальному колі.

3.22.4.Наявності обмежувача напруги холостого ходу під час ручного дугового зварювання змінним струмом.

3.23. Обмежувач, виконаний як приставка, має бути заземлений окремим

дротом.

3.24. Замкненими просторами (приміщеннями) вважаються простори, обмежені поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджають вільному та швидкому руху через них працівника та обмежують вільний повітрообіг; важкодоступними просторами (приміщеннями) слід вважати такі, в яких через малі розміри ускладнюється виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній.

3.25. Забороняється проводити електрозварювальні роботи під час дощу та снігопаду за відсутності намету над електрозварювальним обладнанням та робочим місцем електрозварника.

3.26. Над переносними і пересувними електрозварювальними установками, які застосовуються на відкритому повітрі, мають бути споруджені намети з негорючих матеріалів.

3.27. В разі виконання електрозварювальних робіт у виробничих приміщеннях робочі місця зварників мають бути відокремлені від інших робочих місць та проходів негорючими екрана ми (ширмами, щитами) з висотою не менше 1,8 м.

Під час зварювання на відкритому повітрі такі огорожі слід ставити у випадку одночасної роботи декількох зварників поблизу один від одного та дільницях інтенсивного руху людей.

3.28. Електрозварники, які працюють на висоті, повинні мати спеціальні сумки для електродів та металеві негорючі ящики для збору недогарків. У постійних та тимчасових місцях проведення електрозварювальних робіт мають бути встановлені металеві ящики для збору недогарків. Розкидати недогарки забороняється.

3.29. Під час електрозварювальних робіт у вогких місцях зварник повинен стояти на настилі із сухих дощок або на діелектричному килимку.

3.30. У разі будь-якого відлучення з робочого місця зварник повинен вимикати зварювальний апарат.

3.31. Забороняється подавати напругу до виробу, який зварюється, через систему послідовно з'єднаних металевих стержнів, рейок чи будь-яких інших предметів.

Якщо зварювальний виріб не має електричного контакту із заземленим столом, то заземленню підлягає безпосередньо цей виріб.

3.32. Під час ручного зварювання у середині ємності та зварювання великогабаритних виробів слід застосовувати переносне портативне місцеве відсмоктувальне устаткування, оснащене пристроями для швидкого та надійного закріплення поблизу зони зварювання.

3.33. Роботи в дуже небезпечних приміщеннях і резервуарах можна виконувати тільки тоді, коли агрегат має електроблокировку, яка забезпечує автоматичне відключення зварювального агрегату від мережі живлення при заміні електроду, при холостому ході.

3.34. Проводити зварювальні роботи поблизу вибухонебезпечних та вогненебезпечних матеріалів (бензин, ацетон, спирт та інше) забороняється.

3.35. Не дозволяється проводити зварювальні роботи під дощем і снігом, на висоті при силі вітру 15 м/сек.

3.36. При роботі на висоті робоче місце повинно бути забезпечено лісами, підмостками, виготовленими за типовими проектами та встановленими з урахуванням ПВР.

3.37. У випадках недоцільності установлення лісів електрозварник при роботі на висоті повинен користуватися випробуваним запобіжним поясом, місце кріплення карабіна запобіжного поясу повинно вказуватись керівником робіт.

3.38. При виконанні газозварювальних робіт з генератором необхідно стежити за тим, щоб не було витікання газу з кранів, пробок та інших з'єднань. Герметичність перевіряється за шкалою манометра, а місця витікання газу визначають тільки за допомогою мильного розчину. Забороняється застосовувати во гонь для перевірки герметичності.

3.39. Забороняється працювати без захисних окулярів, бавовняних костюмів і брезентових рукавиць, а також користуватись одягом і рукавицями, забрудненими мастилом, бензином, гасом.

3.40. Зварювання при ремонті резервуарів з-під пально-мастильних матеріалів газозварник по винен здійснювати тільки після обробки їх

15-20 %-ним розчином каустичної соди або продуванням сухою парою з подальшою перевіркою вмісту небезпечних речовин у зазначених місткостях.

3.41. При виконанні робіт в закритих місткостях, резервуарах, "глухих" та вологих підвалах газозварник повинен працювати в спецодязі і мати запобіжний пояс із закріпленою на ньому мотузкою, другий кінець якої довжиною не менше 2 м повинен тримати в руці другий робітник, який знаходиться зовні місткості, резервуара.

3.42. Газозварник повинен при приєднанні редуктора до кисневого балона оглянути вхідний штуцер і накидну гайку редуктора, переконатись у справності нарізки гайки, у відсутності слідів масла та жирів, а також у наявності ущільнювальної фібрової прокладки і фільтра на вхідному штуцері редуктора.

3.43. Для продування штуцера балона газозварник повинен плавно на короткий час відкрити вентиль на чверть або половину оберту для видалення сторонніх частинок.

Відкриваючи вентиль, необхідно стояти осторонь струменя газу.

3.44. Забороняється користуватись редуктором з несправною нарізкою в накидній гайці, несправними манометрами, манометрами з простроченими строками їх випробування.

3.45. Для відкривання вентиля ацетиленового балона і для укріплення на ньому редуктора газозварник повинен мати спеціальний торцевий ключ.

3.46. Забороняється засипати карбід кальцію меншої грануляції, ніж зазначено в паспорті генератора. Перед засипанням необхідно відсіяти карбідний пил.

Карбід кальцію необхідно засипати тільки в корзину. Забороняється засипати карбід кальцію безпосередньо в реторту.

3.47. При живленні газозварювальних постів ацетиленом і киснем від балонів необхідно встановлювати балони вертикально у спеціальних стояках, міцно прикріплювати їх хомутами або ланцюгами й оберігати від ударів та падіння. Балони необхідно встановлювати на відстані не менш як 1 м від приладів опалення і 5 м від нагрівальних печей та інших джерел тепла.

На ділянці і в майстерні, де проводиться газополуменева обробка, забороняється мати більше одного запасного наповненого балона на кожний пост.

3.48. Відстань між кисневим балоном і газогенератором повинна бути не менш як 5 м.

3.49. Перед запалюванням пальника (різака) слід продути шланги, щоб видалити повітря робочими газами: кисневі — киснем, ацетиленові — ацетиленом.

3.50. Про всі помічені несправності на робочому місці необхідно негайно доповісти майстру і без його вказівки до роботи не приступати.

3.51. При запалюванні ручного пальника або різака спочатку необхідно трохи відкрити вентиль кисню, потім відкрити вентиль ацетилену і тільки після короткочасного продування шлангів запалити горючу суміш газів. При гасінні — навпаки: спочатку закрити вентиль ацетилену, потім — вентиль кисню.

3.52. Забороняється змащувати мастилом редуктор, пальник, різак і братися за них руками в мастилі, а також зберігати біля них замащені обтиральні матеріали.

3.53. Забороняється витрачати ацетилен з генераторів до повного зниження і загасання полум'я пальника (різака), щоб уникнути підсмоктування повітря та виникнення зворотного удару.

3.54. При зворотному ударі полум'я треба негайно закрити вентилі на пальнику (різаку), на балонах і водяному затворі та охо'лодити пальник.

3.55. При перегріві пальника (різака) необхідно припинити роботу, а пальник (різак) погасити й охолодити до повного остигання. Для охолодження пальника необхідно мати посудину з чистою холодною водою без слідів мастила.

Під час перерв у роботі для підвішування погашених пальників необхідно користуватися стояком з гаком або вилкою.

3.56. При експлуатації ацетиленових апаратів забороняється:

3.56.1. Засипати карбід кальцію в мокрі ящики.

3.56.2. Підвищувати тиск в ацетиленовому генераторі вище зазначеного в паспорті.

3.56.3. Відключати автоматичний регулятор, якщо він є.

3.56.4. Працювати саморобними або несправними завантажувальними пристроями.

3.57. Забороняється проводити газозварювальні роботи з приставних драбин. При виконанні робіт на висоті треба користуватись драбиною із спеціально обгородженою площадкою, де газозварник повинен працювати із запобіжним поясом. Забороняється вести зварювання на відкритому повітрі в снігову або дощову погоду.

3.58. Забороняється працювати від переносного генератора, розташованого на одному візку з кисневим балоном.

3.59. Забороняється вести газозварювання трубопроводів, посудин і резервуарів, які пере бувають під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.

3.60. Виконувати газозварювання або різання будь-яких частин електрообладнання можна тільки в тому випадку, якщо вони спочатку знеструмлені та вжито заходів, які не допускають їх включення при зварюванні та різанні.

При газовому зварюванні та різанні поблизу струмоведучих пристроїв місця роботи слід обгородити щитами.

3.61. При газовому різанні деталей, ферм, балок, станин, металевого брухту необхідно вживати заходів щодо того, щоб відрізані частини не могли впасти на тих, хто працює.

3.62. Забороняється залишати без нагляду переносний генератор під час роботи.

При перервах у роботі полум'я пальника необхідно погасити, а вентилі на пальнику — щільно закрити. При тривалих перервах у роботі (обідня перерва тощо), крім вентилів на пальнику та різаку, слід закрити вентилі на кисневих та ацетиленових балонах або на газорозбірних постах, а гвинти редукторів вивернути до звільнення пружини.

3.63. При експлуатації переносних генераторів на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях при температурі нижче 0°С необхідно вживати заходів, які запобігають їх замерзанню.

У разі замерзання води в генераторі, водяному затворі чи шланзі необхідно відігріти їх у теплому приміщенні на відстані не менш як 10 м від джерел вогню, іскор тощо або гарячою водою (парою).

3.64. Забороняється ходити із запаленим пальником або різаком за межі робочого місця, а також підніматися з ними трапами, риштованнями.

3.55. Відбір газу з балонів повинен проводитися до залишкового тиску не нижче 0,05 Мла.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Відключити зварювальну апаратуру від джерела живлення.

4.2. Привести в порядок обладнання та робоче місце, інструмент, пристосування, засоби індивідуального захисту.

4.3. При роботі в приміщенні ретельно його провітрити.

4.4. Перевірити, чи немає ознак жевріння сміття, шлаку, зварювальних деталей та інше. 4.1. До закінчення робіт газозварник повинен допрацювати до повної витрати карбіду кальцію в генераторі, погасити пальники, злити мул, корпус і реторти промити водою; очистити генератор всередині волосяною щіткою або латунним скребком; закрити вентиль на кисневому балоні і зняти з нього редуктор.

4.5. Газозварник повинен скинути у спеціально обладнану мулову яму відпрацьований карбід кальцію (мул).

Це можна робити тільки тоді, коли реторта повністю охолоне. Очищати реторту від мулу необхідно латунним або алюмінієвим скребком. Забороняється після закінчення роботи залишати генератор з не розвантаженою ретортою.

4.6. По закінченні роботи газозварник повинен:

4.6.1. При горінні пальника або різака спочатку закрити вентиль ацетилену, а потім — вентиль кисню.

4.6.2. Закрити вентилі на балонах чи газопроводах, випустити газ з усіх комунікацій і звільни ти затискні пружини редукторів.

4.6.3. Відвернути шланги і редуктор, завернути на балоні ковпак.

4.6.4. На порожніх балонах зробити напис: "Порожній".

4.6.5. Якщо в балонах залишився газ, то навернути на них запобіжні ковпаки і відвезти у спеціальні шафи поза приміщенням, поставивши у відділення, що відповідає газу.

4.7. Розрядити газогенератор, відключити вентиляцію.

4.8. Прибрати пальник, різак, редуктор, шланги, інструмент і пристрої у відведене місце.

4.9. Провітрити приміщення.

4.10. Упорядкувати робоче місце, прибрати обрізки з проходів, скласти деталі у відведеному місці.

4.11. При потребі здати зміннику своє робоче місце.

4.12. Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити його від пилу та іншого бруду, покласти у відведе не для зберігання місце та переодягтися.

Потім вимити руки, обличчя теплою водою з милом або прийняти душ.

4.13. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При виявлені витікання газу з газових балонів газозварник повинен негайно припинити роботу, усунути витікання газу, провітрити приміщення і установити причину Його виникнення. Не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

Забороняється застосовувати вогонь для виявлення витікання газу з газових балонів. Перевіряли витікання газу дозволяється мильним розчином.

5.2. При загорянні ацетилену, що виділяється із змоченого карбіду кальцію, щоб не допустити вибуху ацетиленово-повітряної суміші, газозварник повинен гасити ацетилен вуглекислотним вогнегасником або сухим піском.

5.3. У разі загоряння шланга газозварник повинен швидко перегнути його біля місця, що горить, з боку редуктора або газогенератора і закрити вентиль балона.

5.4. У разі якщо швидка ліквідація пожежі власними силами неможлива, газозварник повинен негайно викликати пожежну команду.

5.5. При нещасному випадку газозварник повинен надати першу медичну допомогу і при необхідності викликати швидку медичну допомогу, а також повідомити керівника робіт про те, що сталося.

5.6. Аварійна ситуація може виникнути у разі: ураження електричним струмом; падіння з висоти, падіння предметів, отруєння та інше.

5.7. При виникненні такої ситуації слід припинити роботи, виключити обладнання, огородити небезпечну зону, не допускати у неї сторонніх осіб.

5.8. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.

5.9. Якщо є потерпілі — надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати "швидку допомогу".

5.10. Надання першої медичної допомоги:

5.10.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення — відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

5.10.2. Перша допомога при пораненні.

Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимось чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.10.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом.

Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.

При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпшого, на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.10.4. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.

5.10.5. Перша допомога при кровотечі. Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:

- підняти поранену кінцівку вверх;

- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакету), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакету чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);

- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок в суставах, а також пальцях, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.11. Якщо сталася пожежа, необхідно викликати пожежну частину і приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння.

5.12. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.