Для заповнення зазору між кромками зварюваних деталей і утворення валика шва в зварну ванну вводять присаджувальний метал у вигляді дроту, прутків, який за хімічним складом повинен бути таким, як і основний метал. Для зварювання металу забороняється використовувати дріт невідомої марки.Основна вимога при виборі присадного дроту - у нього повинен бути максимально такий же хімічний склад, що і у зварюваних матеріалів. Наприклад, необхідно звернути увагу на вміст вуглецю. Від кількості даного елемента залежить пластичність шва. Негативними домішками вважаються сірка і фосфор. Для забезпечення якісного надійного шва і тривалого терміну експлуатації виробу склад присадочного дроту повинен бути максимально наближений до складу зварювальних металів.
Друга вимога - температура плавлення присадочного дроту повинна бути трохи нижче або такий же, як у зварювальних металів. Для покращення властивостей металу шва в присаджувальний метал вводять легуючі елементи.
Кромки зварюваних деталей розплавляють полум’ям газового пальника, а зазор заповнюється присадним дротом з низьковуглецевої сталі Св-08, Св-10ГА. Діаметр дроту вибирається у залежності від товщини зварюваного металу.
Зварювальний дріт діаметром 0,3 мм; 0,5; 0,8; 1,0; 1,2; 1,4; 1,6; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 8,0; 10,0; 12,0 мм постачають у мотках масою не більше 80 кг. Зварювальний дріт позначається буквами і цифрами.
Букви Св означають зварювальний, цифри після букв Св вказують на вміст вуглецю в сотих частках відсотка.
Наступні букви
— це умовні позначення легуючих елементів, а цифри після них вміст легуючого елемента у відсотках.
Відсутність цифр означає, що даного елемента в дроті близько одного відсотка.
Буква А в кінці умовного позначення вказує на підвищену чистоту металу, а спарена буква А — на понижений вміст сірки і фосфору порівняно з дротом, у позначенні якого одна буква А.
Якщо дріт обміднений, то в кінці ставлять букву О.
Кожна партія дроту супроводжується сертифікатом (посвідченням), що містить основні технічні дані. Кожен моток або бухта дроту має металеву бирку, на якій вказуються завод-виготовлювач, марка дроту, номер партії, клеймо ОТК.
Присаджувальний метал повинен відповідати наступним вимогам:
температура плавлення присадки повинна бути не вищою від температури плавлення основного металу;
поверхня дроту і прутка має бути рівною і чистою;
присаджувальний метал повинен плавитися спокійно, без розбризкування;
вміст шкідливих домішок у присаджувальному металі повинен бути мінімальним.