Урок 17. Флюси. Застосування флюсів при газовому зварюванні металів і сплавів. Вимоги до флюсів. Основні компоненти флюсів і їх призначення. Вибір флюсів залежно від виду металу, що зварюється, і інших факторів. Збереження і транспортування. 

Зва́рювальні флю́си — це неметалеві матеріали, які слугують для захисту наплавляємого металу від повітря і легування металу шва необхідними присадками. Їх розплав потрібен для стабілізації процесу зварювання і покращення якості шва. Взаємодіючи з рідким металом розплавлений флюс значною мірою визначає хімічний склад металу і його механічні властивості. Утворюючи над металом кірку шлаку, флюс сприяє повільному охолодженню метала, виходу на поверхню шлакових включень і утворенню щільного і високоякісного шва. Флюси сприяють стійкому горінню дуги і стабільному протіканню процесу зварювання. 

Вибір флюсів залежно від виду металу. 

Для зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей використовують висококремнисті флюси, що містять велику кількість SiO2 i MnO i мають кислий характер. Для зварювання легованих сталей — низькокремнисті, з підвищеним вмістом СаО, MgO, CaF2, що мають слабокислий характер; Для зварювання високолегованих сталей з великим вмістом легкоокислюваних елементів (Cr, Mo, Ti, Al і ін.) — безкремнисті, на основі CaO, CaF2 , Al2O3 і безкисневі фторидні флюси, що містять 60-80 % CaF2 і мають основний або нейтральний характер. 

Для зварювання сталей, кольорових металів і сплавів використовують неплавлені керамічні флюси, що містять мармур, плавіковий шпат, фториди або хлориди лужноземельних металів, феросплави сильних розкислювачів (Si, Ti, Al), легуючі елементи і чисті метали. Такі шлаки мають основний або нейтральний характер і забезпечують в металі шва заданий вміст легуючих елементів. 

Флюси для дугового зварювання повинні забезпечувати:

• захист зони зварювання від повітря;

• стійкість горіння дуги;

• якість формування металу шва;

• щільність шва;

• стійкість проти утворення тріщин;

• відокремлювання шлаку після застигання;

• розкиснення металу шва;

• легування металу шва;

• зменшення витрат електродного металу на вигоряння і розбризкування.

За призначенням флюси поділяються на групи:

• для дугового зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей:

• для дугового зварювання середньо- і високолегованих сталей;

• для електрошлакового зварювання;

• для зварювання кольорових металів і сплавів;

• для наплавлення.

Для зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей використовують флюси марок:  

АН-348А, АН-348АМ, АН-348В, ОСЦ-45, АН-60, ФЦ-6, АНК-35, АН-37П, АН-20С та ін. Індекси, які стоять після назви марки флюсу означають: М — дрібний, С — склоподібний, П — пемзоподібний. 

Для зварювання середньо- і високолегованих сталей використовують флюси марок: 

АН-20П, АН-20С, АН-26, АВ-4, АВ-5, АН-30, ОФ-6, ОФ-10, ФЦ-17, ФЦК-С, ФЦЛ-Гта ін. 

Для електрошлакового зварювання використовують флюси наступних марок: 

АІІ-8, АН-22, АНФ-1, АНФ-6, АНФ-7, АНФ-14У, АН-25, С-1. 

Для зварювання кольорових металів і сплавів застосовують флюси наступних марок: 

• АН-348-А, ОСЦ-45, АН-20С, АН-26С, АН-М1, АН-М13, АН-М15, АН-М10 - для механізованого зварювання міді та її сплавів:

• АН-301, АН-302, АН-304 — для електрошлакового зварювання алюмінію та його сплавів;

• ЖА-64, ЖА-64А - для механізованого зварювання під флюсом алюмінію та його сплавів;

• АНТ-1, АНТ-3, АНТ-7, АНТ-23А - для дугового зварювання під флюсом титану та його сплавів;

• АНТ-2, АНТ-4, АНТ-6 — для електрошлакового зварювання титану та його сплавів.

• Для наплавлення використовують флюси марок: АН-70, АН-28, АН-20П та ін.

Флюси для газового зварювання і зварювання вугільним електродом повинні відповідати таким вимогам:

• флюс має бути більш легкоплавким, ніж основний і присаджувальний метал;

• флюс повинен мати достатню рідкотєкучість;

• флюс не повинен спричиняти корозію швів;

• флюс повинен активно розкиснювати оксиди й переводити їх у більш легкоплавкі хімічні сполуки або видаляти їх з ванни;

• утворений шлак повинен добре захищати метал від окиснення киснем та азотом повітря;

• шлаки повинні добре відокремлюватися від шва після зварювання;

• густина флюсу має бути меншою від густини основного й присаджувального металу, щоб шлак добре спливав на поверхню ванни і не залишався в металі шва.

Вимоги безпеки.

Робота з флюсами при їх сортуванні, пакуванні, транспортуванні, контролі якості може супроводжуватися виділенням пилу, що містить марганцеві, крем'янисті, фтористі з'єднання.

Флюсова пил відноситься до хімічно небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

За характером впливу на організм людини флюсовий пил є токсичним, дратівливим і сенсибилизуючим, шляхи проникнення в організм - через органи дихання, шкірні покриви та слизові оболонки.

Працюючі з флюсами повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм, затвердженими в установленому порядку. 

Упакування, транспортування та зберігання.

• Флюси повинні бути упаковані в паперові мішки.

• Маса нетто одного мішка від 20 до 50 кг.

• Флюс повинен транспортуватися в критих транспортних засобах будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезення, навантаження і кріплення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту.

• Флюс повинен зберігатися в критих неопалюваних складських приміщеннях.

• Гарантійний термін зберігання флюсів - 2 роки з дня виготовлення.