ЕГЗ-2.2.1. Проведення щозмінні огляди і технічне обслуговування устаткування, що експлуатується, та апаратури для запобігання, виявлення і усунення неполадок в роботі обслуговуваного устаткування і апаратури
Перед початком роботи необхідно ознайомитись з інструкцією з експлуатації різака і впевнитись у його справності. Спочатку перевіряють правильність під єднання шлангів до різака (кисневий шланг під'єднується до штуцера з правою різьбою, шланг з горючим газом — до штуцера з лівою різьбою), інжекцію в каналах горючого газу, герметичність усіх роз'ємних з'єднань.
При витіканні газу різьбові з'єднання підтягують. Гумові сальники вентилів змащують гліцерином або мастилом ЦИАТИН-221.
Головна вимога для стабільності газового різання металу – висока потужність джерела тепла. Заготівля нагрівається до необхідної порога, метал, що згорає, виділяє величезну кількість теплової енергії.
Є кілька умов, які обмежують діапазон придатних до газорізання матеріалів:
для обробки температура окислення металу повинна бути нижчою, ніж температурний режим плавлення;
температура плавлення повинна бути вищою, ніж температурні значення утворених оксидів;
матеріал повинен мати низьку теплопровідність;
серед властивостей металу – хороша текучість оксидів.
У зв’язку з обмеженнями не всі метали можуть бути розрізані газом.
Робочий тиск установлюють відповідно до експлуатаційної характеристики. Запалювання різака виконують так: відкривають на х/\ оберту вентиль підігріву кисню і створюють розрідження в газових каналах, потім відкривають вентиль для горючого газу і запалюють горючу суміш. Підігрівне полум'я регулюють кисневим і ацетиленовим вентилем.
Після цього приступають до різання. Метал нагрівають полум'ям до солом'яного кольору, відкривають вентиль ріжучого кисню і виконують різання.
Для того, щоб погасити полум'я, в першу чергу перекривають вентиль горючого газу, а потім — кисневий.
У процесі різання можливе сильне нагрівання наконечника — тоді його охолоджують водою. Щоб вода не потрапила в канали різака, закривають тільки вентиль горючого газу, залишаючи кисневий відкритим.
Забрудненні канали мундштука прочищають мідною або алюмінієвою голкою.
При розбиранні різаків спочатку від'єднують ствол від корпусу, потім з корпусу відкручують кисневий і газовий вентилі, інжектор і знімають зовнішній та внутрішній мундштуки.
У процесі різання можуть виникнути несправності. Відсутність підсосу в газовому каналі виникає через забруднення інжектора, змішувальної камери і каналів мундштука, недостатнього затягування інжектора і накидної гайки змішувальної камери.
Часті хлопки полум'я виникають при забрудненні мундштука, інжектора та змішувальної камери, при перегріванні мундштука або недостатньому тиску підігрівного кисню.
Всі дрібні несправності усуваються під час роботи, а більш складні — з дозволу адміністрації підприємства.
Як і будь-який інший метод розкрою металу газове різання має як плюси, так і мінуси. До позитивних особливостей технології відносяться:
можливість створення різів різного ступеня складності;
розкрій металу будь-якої товщини;
можна проводити поверхневе різання;
висока швидкість роботи;
автономність;
універсальність;
оптимальне співвідношення якості і ціни.
Недоліки технології:
проведення порізки вимагає наявності досвіду і професійних навичок;
ступінь безпеки досить низька;
не дозволяє отримувати вироби високої точності.
