ЕГЗ - 2.2.1.

Проведення щозмінні огляди і технічне обслуговування устаткування, що експлуатується та апаратури для запобігання, виявлення і усунення неполадок в роботі обслуговуваного устаткування і апаратури

Тема до уроку №115

"Технологія і особливості газового зварювання простих деталей, вузлів, конструкцій з вуглецевих сталей в нижньому положенні шва"

Починається газове зварювання з очищення кромок і прилягаючої зони (на ширину 20-30 мм з кожної сторони) від іржі, фарби, окалини, масла та інших забруднень до металевого блиску — виконують щітками, полум'ям, а при відповідальних з'єднаннях використовують травлення, знежирення, піскоструменеву обробку.

Випрямляння використовують для деталей, що мають вм'ятини, випини, хвилястість, жолоблення, викривлення тощо. Листовий, сортовий прокат випрямляють у холодному стані ручним і машинним способами. Сильно деформований метал випрямляють у гарячому стані. Для випрямляння застосовують молотки, преси, правильні машини.

Для перенесення розмірів деталі з креслення на метал використовують розмічання. При цьому користуються інструментами: лінійкою, кутником, циркулем, рисувалкою, шаблонами. В процесі розмічання необхідно враховувати укорочення заготовок при зварюванні. Тому передбачають припуск з розрахунку 1 мм на кожний поперечний стик і 0,1-0,2 мм на 1 м поздовжнього шва.

Після розмічання застосовують термічне або механічне різання, при якому заготовкам надають необхідних розмірів. Розчищання кромок виконується вручну напилками, зубилом або механічним способом на фрезерних, стругальних верстатах та ін. Кут розчищання кромок залежить від способу зварювання, хімічного складу н товщини металу. Його перевіряють шаблонами.

Складання деталей під зварювання виконують такими способами:

– повне складання виробу з наступним зварюванням усіх швів;

– почергове під'єднання деталей до вже звареної частини виробу;

– попереднє складання і зварювання виробу з окремих вузлів.

Для складання і зварювання використовують різноманітні пристосування: скоби, упори, затискачі, струбцини, прихватки, хомути та ін. Складені деталі з'єднують прихватками (таблиця 1). Накладання прихваток необхідне для того, щоб у процесі зварювання положення деталей і зазор між ними були постійними. Прихватки повинні проварювати корінь шва, тому що при накладанні основного шва вони можуть повністю не переплавитись.Таблиця 1.

Табл.1.До уроку 115

Стикові з'єднання вимагають спеціальної підготовки кромок, яка головним чином залежить від товщини зварюваного металу .При зварюванні металу товщиною 3-6 мм замінниками ацетилену скіс кромок потрібно робити під кутом 70- 90° без притуплення та із зазором 1,5-3 мм. При цьому небезпека пропалу значно менша, ніж при ацетиленокисневому зварюванні. На характер газозварювання значно впливає техніка накладання зварних швів.

При багатошаровому зварюванні шов заповнюється декілька шарів. Переваги багатошарового зварювання: менша зона нагрівання металу; відпал нижніх шарів при наплавленні наступних; можливість проковування швів перед накладанням наступних.

Багатошарове зварювання виконують короткими ділянками, стики валиків у різних шарах не повинні збігатися. Кожний попередній шар детально зачищають до металевого блиску щіткою, після чого наплавляють наступний поверх нього.

До недоліків відносяться мала продуктивність і великі витрати газів. Тому використовують багатошарове зварювання для відповідальних конструкцій і при зварюванні металів товщиною більше 4-5 мм.

При зварюванні довгих швів використовують комбінований або зворотноступінчастий способи (рис. 2), коли весь шов поділяють на ділянки довжиною 100-250 мм, які зварюють з перекриттям кожної попередньої ділянки наступною на 10-20 мм: Це сприяє зменшенню деформації при стиковому зварюванні.

Рис. 2. Порядок накладання швів: а — зворотноступінчастий; б, в — комбіновані.