Про мене
Про мене
Embedded Files
Поділіться своєю думкою про онлайн уроки інформатики. Пройдіть анонімне опитування на головній сторінці сайту
Юлія Миколаївна Булова
Вчитель інформатики Криворізької гімназії №117 Криворізької міської ради
Освіта: вища педагогічна, магістр права
Закінчила: Криворізький державний педагогічний університет у 2006 році
Друга освіта: вища юридична.
Криворізький економічний інститут ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана" у 2020 році
Державний університет економіки і технологій у 2022 році отримала ступінь магістра в галузі право.
Педагогічний стаж: 16 років
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії
Методична проблема: “Захист прав дітей в інтернеті під час дистанційного онлайн-навчання“
Творче кредо: Далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй праці повинен стати кожний
Життєве кредо: Життя - постійне самовдосконалення. Коли людина вважає себе досконалою, її життя втрачає сенс
Yuliia Bulova
Teacher of Computer Science at Gymnasium No. 117 of the Kryvyi Rih City
Council Education: Higher Pedagogical
Graduated from: Kryvyi Rih State Pedagogical University in 2006
Second degree: Higher legal education. Kryvyi Rih Economic Institute of the STATE HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENT "KYIV NATIONAL ECONOMIC UNIVERSITY named after Vadym Hetman" in 2020
In 2022, received a master's degree in law from the State University of Economics and Technology.
Teaching experience: 16 years
Qualification category: Specialist of the highest category
Methodical issue: "Protecting children's rights on the internet during distance online learning"
Creative motto: Not everyone is destined to invent gunpowder, but everyone should become a master in their work
Life motto: Life is a continuous self-improvement. When a person considers themselves perfect, their life loses its meaning.
Робота з обдарованими учнями
Робота з обдарованими учнями
Мої проєкти
Мої проєкти
Колись у школі були два учні - Тоня Мегабайтикова та Петро Програмувалкін. Вони вчилися разом в класі інформатики, і завдяки цьому знайомству вони потрапляли в незабутні пригоди та історії, пов'язані з темами уроків інформатики. Незважаючи на те, що вони мали різні підходи до вивчення цієї науки, Тоня та Петро завжди допомагали один одному та вчилися разом. Вони були готові ризикувати та придумувати найбільш неочікувані рішення, щоб розв'язати складні завдання, іноді потрапляючи в дуже смішні або несподівані ситуації. Тоня та Петро не тільки знаходили вихід з різних складних завдань, але й навчилися бути творчими, спритними та кмітливими у вирішенні проблем. Давайте разом згадаємо одну з їх найцікавіших історій, пов'язану з темою інформатики.
Колись у школі були два учні - Тоня Мегабайтикова та Петро Програмувалкін. Вони вчилися разом в класі інформатики, і завдяки цьому знайомству вони потрапляли в незабутні пригоди та історії, пов'язані з темами уроків інформатики. Незважаючи на те, що вони мали різні підходи до вивчення цієї науки, Тоня та Петро завжди допомагали один одному та вчилися разом. Вони були готові ризикувати та придумувати найбільш неочікувані рішення, щоб розв'язати складні завдання, іноді потрапляючи в дуже смішні або несподівані ситуації. Тоня та Петро не тільки знаходили вихід з різних складних завдань, але й навчилися бути творчими, спритними та кмітливими у вирішенні проблем. Давайте разом згадаємо одну з їх найцікавіших історій, пов'язану з темою інформатики.
З чого все починалось?
З чого все починалось?
«Петя Програмувалкін ішов по вулиці й спокійно міркував. І, здавалось, ніщо не передбачало якихось несподіванок. І раптом… Тоня Мегабайтикова з паралельного класу! Йде назустріч! Петя швиденько глянув направо. Стіна будинка! Звичайна стіна й жодного входу в магазин чи в під’їзд. Наліво й дивитись було нічого. Там була вулиця, їхали машини, а Петя ще з дитячого садка зневажав людей, які переходять вулицю в заборонених місцях.
Робити було нічого, треба продовжувати йти. І Петя пішов! Звичайно, злегка нагнув голову, зморщив лоба і взагалі зробив вигляд людини, глибоко замисленої. Можливо, вдасться проскочити… Не вийшло.
Тоня– Чао бамбіно, Програмувалкін! – почув Петя. Довелося здригнутися, начебто від несподіванки:
Петя– А-а! це ти? Привіт!
Тоня– Куди йдеш?
Петя– Я?.. Я ось… Так я до школи йду.
Тоня– Що з тобою сталося? До школи? Так пізно!
Мультик до відкритого уроку про Петю і Тоню.mp4Збирався Петя Програмувалкін Тоні Мегабайтиковій розповідати про свої плани. Може, збрехати? Петя зміг би й збрехати, це йому доводилося робити й виходило непогано, цілком пристойно. Одначе, щоб збрехати, необхідна було вагома причина, а так на ходу, серйозну причину знайти не вдалося.
Петя– Там відкрився новий гурток програмування і привезли для нього новенькі комп’ютери. Може, чула?
Тоня– Тааак?! А що туди йти і час дарма гаяти? Тобі що на уроках інформатики мало задають чи ти у вчені зібрався?
Петя– Я ще не знаю куди зібрався, Toontastic на паузі
Петя дійсно не знав,
Петя- а задають мені, я думаю, як всім. Але багато хто ходить на плавання, чи ще на який гурток, а я ось – на програмування. Зараз програмувати вміти повинна кожна людина. Тут Тоня обурилася:
Тоня - Ось загнув, Програмувалкін! Якщо я не вчусь у фізматкласі, то я … не людина чи що?!
Такої бурхливої реакції Петя не очікував, але спокою не втратив і почав пояснювати:
Петя– Ну, що ти! Ти теж можеш навчитись. Це нескладно, адже ти в математиці добре розумієшся.
Петя Програмувалкін це знав точно, тому що доводилось з Тонею зустрічатися на шкільних математичних олімпіадах і – що тут приховувати – вона, як правило, виступала краще за нього, хоча вчителям доводилося хвилин по десять витрачати на заспокоювання Тоні, яка то ручку шукала по всьому класу, то починала якусь возню із своїм сусідом по парті….
Петя– Правда, мені здається, що математику можна і не знати дуже гарно, щоб навчитись програмувати. Але ти можеш піти зі мною. Пограєш з компьютером в ігри, подивишся, як я працюю, а якщо схочеш, то й тебе навчу.
Тоня– Ха-ха-ха! Петя Програмувалкін у ролі педагога-експериментатора. Тут будь-який комп’ютер зі сміху помре. Але подивитися ж можна. Поїхали!
Так Тоня Мегабайтикова опинилась на гуртку інформатики, і там вони з Програмувалкіним сиділи і так уважно слухали, і мріяли, де ж їм знадобиться інформатика, аж поки не заснули… А наснилося їм не жахіття, а цікавенна міжпланетна подорож до галактики Інформатиків, і відвідають вони планети Програмістів, Художників, Мудреців і Істориків. Але є в планет один секрет, це підступні планети і, щоб наші друзі Програмувалкін і Мегабайтикова змогли повернутись додому, необхідно їм допомогти і виконати певні завдання для того, аби знайти паливо для зворотньої дороги.
Page updated
Google Sites
Report abuse