За походження назви є така легенда Про походження назви Нижній Струтин відомо декілька легенд. Ось одна із них. Жив у селі хлопець Ібрагім. Та й покохав він дівчину Оленку, яка служила у маєтку пана Струтинського. Вирішили одружитися закохані, але без панського дозволу не можна було цього зробити. Пішов Ібрагім до пана дозволу просити. Та не бувало такого, щоб пан відпустив таку красуню. Надумав пан лихе: Оленку собі залишити, а Ібрагіма у військо запроторити. Сумно стало молодятам. Не могла гаряча кров Ібрагіма стерпіти такої неправди. Зібрав Ібрагім хлопців, і коли пан їхав до міста, напали на нього і вбили, а панські масткії спалили. Кажуть люди, що з того часу і перейшли струтинці жити на другий берег Чечви. А коли згадували Ібрагіма, то сумно хитали головами: «Син стратив батька», тому, що в селі добре знали, що мама Ібрагіма служила у пана і перед смертю розповіла комусь, як пан познущався над нею. Та чи правда це, ніхто точно не знає. Багато води сплило з того часу. Та й не довго люди тішились, що пана нема, бо був другий, третій.... Минуло чимало літ, але назва села збереглася стара Струтин.
Маршрут розпочинаємо з Нижнього Струтиня з моста, погода була дощова та треба було спішити. З моста відкривається вид на річку Чечву, а там далі вже і Чечвинське, або ж Рожнятівське водосховище.
Чечва
Переходимо міст та далі відкривається частина села за річкою та ми йдемо далі праворуч ще бачимо хатку під назвою "Вільха" зараз вже його не так святкують. Забава могла б стати чудовим місце яке б приваблювало госте, та про це розповімо минулим разом. Підіймаємось на гору тут ще є джерело з якого давно не брали воду. Вийшовши на перехрестя польових доріг обертаємось назад та бачимо вид на Нижній Струтинь та на саму церкву Святого Миколи 1926 року побудови, на теперішній час вона забита в пластик та є найвищою будівлею в селі.
Церква Святого Миколи у первісному вигляді
Сучасний вид церкви
Ми йдемо далі в гору до нашої головної головного об'єкту сьогоднішньої подорожі. Зараз там все засаджено соєю та доведеться йти трішки іншими дорогами, от вже за пагорба видніється тризуб, а там і сам український прапор. За ці місця ходить така легенда. У погожу днину гарно вийти на прогулянку на зарінок, перейти тросову лавку і потрапити зразу у казковий куточок села Нижній Струтин - Підгору. З одного боку жебонить Чечва, з іншого крутий схил гори, покритий зеленню. І в цім зеленім буянні притаїтись чепурненькі хатки. Про Підгору існує легенда. На лівому березі річки Чечви с гора. Колись давно на цій горі жив пан Струтинський. Коли він помер, то в народі говорили, що пан закопав у землю всі свої скарби. Люди хотіли викопати золото, але одна дуже старенька бабця розказала, що скарб зачарований, хто його навмисне розкопає і забере собі, той буде проклятий на все життя. Люди боялися розшукувати скарб, але були й сміливці, які оселялися під цією горою, вони надіялись, що в один прекрасний день, обробляючи землю, натраплять на скарб. З того часу, поселення Нижнього Струтина, на лівому березі Чечви й назвали Підгорою. Про італійського хлопця Анджело та дівчину-красуню О, річко гірськая, прозоро чиста! О, краю мій красний, величний!
Сам прапор встановлений на безіменній висоті, де відкриваються краєвиди. Цей прапор встановили на честь 30-ти річчю незалежності в України. Ще б тут пасувало встановити табличку з назвами сусідніх вершин та населених пунктів. Даю підказку, оформити кожен може по своєму.
23 серпня тут урочисто встановили новий стяг та здійснили велопрогулянку через село, нижче прикріпимо фото та відео, які надав Андрій Кравців
З цієї висоти відкриваються гарні краєвиди, та є однією з небагатьох точок де видно половину району.
Вид на Брошнів
Вид на Рожнятів та Нижній Струтинь
Вид на Рожнятівське водосховище та Сваричів
Вид на Долинщину
Додамо ще панораму на 360 градусів, щоб ви могли відчути всю атмосферу цього місця. Тож крутіть та насолоджуйтесь.
Далі ми будемо спускатись з гори та вже з іншої сторони. Тут будуть давні місця яке вже нічого не говорять, що тут колись мешкали люди, з тих часів залишились тільки топоніми та подекуди ще старі дерева. Спершу ми бачимо та звану "Жидівську дамбу" всі говорять, що стоїть вона вже давно
Жидівська дамба
Далі нам потрібно, буде перебратись на іншу сторону, та натрапляємо на джерело, орієнтиром для нього буде ялівець який не так часто тут зустрінеш.
Одразу за керничкою починаються великі трави, це місце носить назву городище, і підтверджують це знахідки місцевих жителів. Це і часи Київської Русі так і давніших культур.
За городищем пробираємось травами по шию та перестрибуємо потічок звертаємо у ліс зі старими дубами та різними чудернацькими деревами, тут навіть ще залишились окопи часів першої світової війни.
Старий дуб
Залишки дуба
За лісом одразу потрапляємо в урочище "За ставами". Зараз воно виглядає так, що правда береги трохи позаростали
Звідси назад до села є місток яким можна виїхати навіть на автомобілі. Повертаючись назад ми натрапили на хороше місце з журавлиною та грибами.
Ну і на кінець ми повернулись до того самого місця де прийшли, звідси можна розпочинати ще 2 маршрути на "Цуприк" та на дамбу, що будуть не менш цікавими.
Також є ось так відео tik tok, яке містити в собі оці всі околиці та навіть трішки більше. Постаралися передати ту сторону вечірнього водосховища.