Єврейське кладовище в Рожнятові

За маленьким потоком тоді ще притокою Чечви розташований один із найбільш збережених кіркутів або по місцевому жидівських цвинтарів в області, на ньому є близько 500 мацев, раніше їх було більше та місцеві «ґазди» розібрали дорогі могили з мармуру та металеві таблички. Колись тут була навіть дерев'яна огорожа. Найбільш відомими є могила лікаря Симона та могила з написом українською мовою єврея Шевчука.  

Найстаріша частина цвинтаря, датована XVII століття оточена земляним валом. Таке розташування було дуже поширеним у Східній і Центральній Європі та призвело до появи польського та українського терміну для єврейських кладовищ: okopyśko / okopyshche, що означає територію, оточену земляною стіною. Однак земляні вали навколо таких кладовищ збереглися лише в дуже рідкісних випадках, і що Рожнятівський вал у такому доброму стані є унікальним. територія, оточена муром, слугувала для поховань з кінця 17 століття (1687) до початку 19 століття (1817). Форма найдавніших надгробків та їхнє накреслення дуже схожі на надгробки цього ж періоду в Центральній Європі та суттєво відрізняються від надгробків у Надвірній та Солотвині. Надгробки 18 століття містять ті ж зображення тварин, що й камені у найважливіших єврейських культурних центрах Східної Європи. В інших місцях Івано-Франківської області лише зрідка збереглися надгробки 18 століття. 

У найдавнішій частині цвинтаря знайдено камінь із позначенням генізи початку 20 століття.  Там згадується п'ять сувоїв Тори, які загинули у вогні. Надгробки з гнізот – рідкісне явище на єврейських кладовищах Східної Європи. На цьому зображено відкритий ковчег Тори.

Під час епідемії холери 1831 року громада почала ховати своїх померлих поза старим огородженим кладовищем. Близько десятка надгробків датовано квітнем 1831 року – часом, коли в Рожнятові поширилася холера. Пам'ять про холерний період серед місцевих жителів збереглася до сьогодні. Після закінчення епідемії громада продовжила поховання поза земляною стіною. Тут посилання на оцифровані надгробки. 

Нижче наведено порівняння між фотографією з повітряної розвідки (ліворуч), зробленою німецькими ВПС 4 липня 1944 року, та картою кладовища (праворуч), зробленою за допомогою приймача глобальної системи позиціювання (GPS) Томасом Ф. Вайсом, Аурісом Вайсом. , та Олександр Дунай під час відвідування кладовища 19 вересня 2000 р. Масштаби кожної фігури визначали незалежно. Масштаб фотографії був отриманий від NARA і становив 1:13 000. Масштаб для карти було отримано шляхом використання показань широти та довготи GPS-приймача та створення карти з цих показань методом, описаним в іншому місці. І контури фотографії, і карти є квадратними, а сторони представляють відстань у 1000 футів. На фотографії в північно-східній частині цвинтаря (верхній правий кут) можна побачити ділянку, яка огороджена та відокремлена від решти цвинтаря. На карті північно-східна частина кладовища показана червоним кольором. Огляд місця під час створення карти показав, що це була старша частина кладовища, яка була відділена від решти кладовища насипом землі. Новіша частина кладовища на карті заштрихована світло-блакитним кольором. 

В жовтні 2023 року Фонд ESJF встановив бетонну огорожу та нові ворота з відповідними символами, і зараз кіркут виглядає так.

У самому Рожнятові на теперішній вулиці Січових Стрільців досі можна побачити кілька єврейських будинків, що перероблені на сучасний лад, на Струтинській у 2 світову єврейські будинки були спалені та на їх місці побудували бойківські.

Перший будинок справа - теперішня музична школа. А до Другої світової війни тут була приватна клініка лікаря Сабата. Він трагічно загинув, коли втікав від німців (був євреєм). Жителі Рожнятові його ще довго пам'ятали.  Про решту будинків буде іншим разом.

Ось аерознімка того місця, цікава історія цього фото. Ця фотографія була зроблена 4 липня 1944 року німецькими військово-повітряними силами та була захоплена союзниками. Якщо коротко, то ця частина Галичини була окупована німецькими військами в липні 1941 р.; звільнений російськими військами в березні 1944 р.; відбитий у контратаці німецьких військ приблизно через два місяці; і остаточно звільнений російськими військами в липні 1944 р. Ця фотографія, ймовірно, є розвідувальною фотографією, зробленою під час німецької контратаки. Постачальник, запропонований NARA, засканували оригінальну фотографію з роздільною здатністю 300 dpi (точок на дюйм). Оригінальна фотографія була зроблена о 9 ранку, і тіні дерев і будинків припускають, що на оригінальній фотографії північ. В додаток, картографування кладовища підтвердило цю інтерпретацію 

Нещодавно ось таке відео знімали про ці місця, найбільше вразило збереженість маців та закинутість тереторії