Музей старожитностей в Топільську

Один з небагатьох цікавих музеїв Бойківщини. Музей старожитностей знаходиться на Горі в селі Топільське. Щоб добратись до нього доведеться пройти подвір'я школи та підійматися вгору стежкою з камінням. Далі зустрічає нас одинокий будинок, впізнати можна по машині з відповідним надписом. 

Одразу на подвір'ю видно старі знаряддя праці. Всередині стодоли можна побачити віялку, сани, діжку для соляної ропи, лопату для насипання вугілля в паротяг та інші знаряддя праці. 

Лопата за допомогою якої закидували вугілля в локомотив довоєнна, у вочевидь з брошнівської вузькоколійки, що дивом збереглась.

Тепер буде окремо про кожний предмет все буде в описі під світлинами, відповідно на бирці теж є опис більш детально

Основна колекція музею старожитностей знаходиться на другому поверсі. Експозиційно музей складається з двох кімнат та коридору. В музеї зібрані речі з Бойківщини, Поділля та полісся. Охоплюють період історії від 5 століття до нашої ери до совітського періоду. В першій кімнаті розташовані речі побуту: взуття, одяг, ліжко колиска і т.д.. В іншій її частині знаряддя праці. В коридорі знаходяться інструменти. 

Патефо́н — портативний грамофон, механічний пристрій для програвання грамофонних платівок. Патефон має маленький рупор, вмонтований у корпус, сам пристрій має вигляд валізки. Слово «патефон» складається з двох частин: «Пате» — відома французька фірма з виробництва патефонів та «фон», що з грецької означає звук. Натисніть на світлину та відрийте відео зі звучанням.

Колись уся сім’я жила в одній кімнаті – старі, молоді, малі, – говорить Ганчук. – Отак закривалися й робили собі спальню. А тут до жертки колиска з дитинкою прив’язана. За шнурочок взяв і поколисав, коли плакала. Я не раз звідси падав. То сестри так гляділи. Колисали, а то ворозка (мотузка) обірветься, бовх – і паду 

Заходять в музей очі розбігаються скільки тут всього тут зібрані речі народного побуту, інструменти, старі гроші та багато інших цікавинок. На стіні багато мисок з квітковими орнаментами. На підвіконні глечики й гасові лампи. Найбільше уваги приділяє малим речам.

Дмитро Ганчук розповідає що відкрив музей в 2014 році, за фахом технік-механік та вже зараз на пенсії. Частина експонатів – сімейні, щось знайшов сам, щось знайомі передали для доброї справи. Музейник не міг дивитись, як викидають цінні речі, збирав ще з совітського періоду. Багато експонатів з Топільського та сусідніх сіл.

Струблеві банкноти зразка 1910 р. у народі іменувалися «катеринками» або «котеньками». Це було з тим, що у банкнотах було зображення Катерини Великої – російської імператриці. Вони змінили 100 банкнот, випущених 1898 року.

Льон — це найдавніша культурна рослина, однією з перших почала використовувати людина. Стебла льону, нитки, мотузки та інші вироби знайдені в будівлях, що належать до кам’яного віку. Разом з коноплями льон одягав, годував, зігрівав людину. З давніх часів, ще до заснування Київської держави, льон, для отримання волокна, масла і виготовлення полотна, вирощували всі племена, що населяли територію сучасної України.

Ступа і пест з каменю — одна з найдавніших знарядь праці людини, відома з Кам'яного віку, як мінімум з 8 000 років до н. е., і зерна, що використовувалося для помелу, та інших харчових продуктів. 

Німецька швейна машинка. Stoewer (Штевер) — з 1858 року німецький виробник швейних машинок, автомобілів, мотоциклів, велосипедів та агротехніки. Штаб-квартира знаходиться в Щецині. У 1935 році компанія купує фірму Neuen Röhr AG. У 1945 році компанія припинила виробництво автомобілів.

В третій кімнаті також знаряддя праці: кузня, посуд, ваги, обчислювальні машини та речі побуту вояків УСС, РККА, та вермахту.

Шанцева лопата, багнет від Маузер 98К, граната лимонка, австрійська, сталевий шолом СШ-40 та інші знаряддя побуту солдата.

Обчислювальна машинка. Фелікс» - найпоширеніший в СРСР арифмометр. Названо на честь Фелікса Дзержинського. Випускався з 1929 до 1978 року загальним тиражем кілька мільйонів машин. Усього було створено понад два десятки модифікацій арифмометра. Основними виробниками були заводи лічильних машин у Курську («Рахунокмаш»), в Пензі (Пензенський завод обчислювальної техніки) та в Москві (Завод лічильно-аналітичних машин імені В. Д. Калмикова (САМ)). 

 Наконечники стріл: Скіфи, Рим, середньовіччя, та ще декілька речей побуту акуратно складені та перетворені в приватну колекцію.

Додамо ще кілька світлин із відвідування музею, вечір робили фото на телефон та якість не дуже, тут псувало би взяти якесь кольорове освітлення та познімати з різних ракурсів.

Контакти: Ганчук Дмитро Пантелеймонович 

+380984508712