Embedded Files
Рухаємось по звичному маршруту, він доволі детально описаний тут по наших маршрутах до Осмолоди та околиць. Насолоджуємось краєвидами через потерте скло.
Тут фото трішки з іншого ракурсу, вражає гарна дорога. Подобаються ці села, тут ще збереглося те село, та Бойківщина.
Ближче до вечора ми вже в Осмолоді, сонце по трохи заходило. Ця атмосфера трохи нагадала старі фото зроблені на цьому місці понад 25 років тому.
Раніше в Осмолоді вирувало життя, воно і не дивно, адже тут була ціла мережа вузькоколійних залізниць, детальніше можна, фото різних епох почитати тут.
Перед цим трішки падав дощ, і по де куди виднілися калюжі. Сонце вже зайшло за обрій тож ми наближалися до Різарні, де зробимо свій привал.
Сонце вже пів години, як за обрієм ми трішки підкріплюємось плануємо маршрут та вирушаємо. Це ми вдруге йдемо коли так темно, але є своя чудова атмосфера цього всього.
Ми обрали найкоротший маршрут від Різарні до притулку на підніжжі гори Висока, йти нам треба було понад 3 кілометри. Сама висота гори Висока 1803,6 м. Північні та східні схили гори дуже круті, важкопрохідні. Вершина і привершинні схили незаліснені, з кам'яними осипищами.
Вночі похід виглядає геть по іншій зі своїми складнощами в орієнтуванні, де ти дивишся на звичні речі геть по іншому. Знахідки по дорозі теж доволі вражають від простих слідів диких травоїдних тварин до слідів людської діяльності. У світлі ліхтарика це геть інше.
Ніч подарувала свої красоти особливо в небі, коли ми наближалися до притулку почав сходити місяць освітлюючи нам дорогу.
Нарешті добралися до будиночка де і заночували, поруч невеличка галявина з квітами, яка виднілась через вікно. День 23 серпня підходив до свого кінця.
Те саме вікно, але фото зроблено в 1980-х роках, з того часу майже нічого не змінилося. Фото з плівки зажди вражають.
Історій з цього місця не так багато. Проте є одне фото на фоні Сивульського хребта, чи не перша туристична група під проводом проф.Е.Ромера в районі масивів Висока-Ігровище червень 1912 року. На сьогоднішній час через цю гору проходить близько 18 маршрутів.
Наступного дня 24 серпня прокинулися, вийшло трішки краще оглянути притулок ось додамо кілька фото з середини. Це доволі хороший гуртожиток з усім необхідним, особливо зацікавив журнал притулку з його цікавими історіями та малюнками.
Ось ще декілька фото його вигляду ззовні, а тим часом ми потрохи розкладаємо багаття для приготування їжі та запарювання кип'ятку.
В інтернеті можна знайти ось такі фото цього притулку зимою, з фантастичними краєвидами автором яких є Olek Shkil
Знайшли і такі фото зроблені ще 80-х роках минулого століття, тоді все було вкрито дранкою, в такому автентичному вигляді
Є ще і такі фото датовані груднем 2013 року, в той час притулок мав значно гірший стан, перекриття у поганому стані
Звичайно трішки рутини у вигляді приготування кави та чаю. Відновлюємо втрачену енергію для того, щоб оглянути околиці.
Неподалік від хатинки є ось таке озерце, поруч з ним обладнали криничку де навіть в жарку погоду можна набрати води.
В цей день ми традиційно підіймаємо наш стяг з традиційним підписуванням вершин на які ми підіймалися, і звичайно групове фото.
Ми по трохи будемо збирати свої речі та вирушати додому, монтую на ходу відео для тікток і можна завантажувати коли з'явиться інтернет.
В самому кінці маршруту вже перед машиною побачили ось такий водограй, а поруч із ним кілька слідів тварин, чи то собаки, чи ще когось.
В низу вже з'являється інтернет і можна вантажити відео, вийшло доволі захопливо і динамічно, тож приємного перегляду.
На зворотному шляху ми знайшли кілька таких грибів, тож все це ми складаємо в авто, прямуємо до іншої сусідньої локації. Бистрицьке лісництво в урочищі "Різарня" воно утворене в 1971 р. Особливістю його є став і ось цей підвісний міст.
Є ще таке фото зруйнованого моста під час повені, з часом його відновили до звичного нам теперішнього вигляду
Цю місцевість називають різарнею, не дарма, тому що раніше тут тартак де різали деревину. Дерево звідси спускали річкою, а пізніше вузькоколійкою. За період Польщу тут було збудовано кілька притулків.
Звідси видно точку куди ми плануємо підійматися наступного разу, вона знаходиться відносно недалеко від трикутника.
Їдемо далі в сторону дому, нас зустрічає цей штучний водоспад іншими словами родзинка Осмолоди, робимо кілька фото.
Це вже міст через всім знайому річку "Лімниця" теж доволі популярне місце фотографії серед туристів так і лісників.
По дорозі звертаємо в село Гриньків до місцевого закладу де можна поїсти, випити гарячі напої та скористатися інтернетом.
По трохи день суботи підходив до кінця, ось і закінчилась чергова подорожі, яка принесла нові знамства, емоції, думки та ідеї. Фото теж було зроблено вчасно десь в Рівні.
В хороші місця завжди повертаються ми не стали виключення, і ось на календарі вже осінь. Ми сідаємо в авто і вже по звичному маршруту рушаємо.
Першою зупинкою цього разу стають кедрові палати "Андрія Шептицького" а саме цей місток над річкою Лімниця. Пейзажі тут заворожують, особливо ці осінні. Ми вже писали про ці місця весною і все це можна переглянути тут.
Візитівка Осмолоди, яка прекрасна в будь-яку пору року, але найбільш красивою є саме осінню з нотками прохолоди.
Осінню тут значно поменшало туристів порівнянні з літом. Ми зустрічали тільки одну велику групу та кілька маленьких поодиноких.
По дорозі зустрічаємо ось такий симпатичний міст, що правда знаходиться в аварійному стані. Поруч є кілька вказівників і відносно непогана дорога. Знизу ми додамо фото цього моста як він виглядав 10 років тому.
2014 рік
Ну і звичайно кілька світлин з околиці лісництва "Різарня" і її берегами річки Лімниця, цього разу міст вже цілий.
Ближче до середини дня ми були вже на стоянці. З цього місця відкриваються краєвиди на такі цікаві горі з от такими вежами на горі.
Коли другий раз підійматися в гори, помічаєш якісь нові деталі. Особливо коли йдеш в гору в день на відміну від літа.
По дорозі назбирали багато різноманітних грибів, особливо атмосферні вийшли фото підосикових грибів з червоною шапкою
Особливо класно виглядають ось ці каменюки, які по де куди роблять своєрідні печери. Особливого шарму надають скелі з мохом, вони наче вкриті ковдрою. Трапляються взагалі особливі скелі які нагадують про людську діяльність чи то природно
Минули ці ліси та скелі й ось ми вже на висоті звідки відкриваються фантастичні краєвиди. В цей час нас окутали хмари що давало свою атмосферу
Дістаю свій Нікон d 3300 виставляю базові настройки для пейзажного фото. Для порівняння додам фото порівняю телефону телескопічну камеру.
На сьогоднішній час рівень фотографії в смартфоні значно виріз, що дає можливість конкурувати їм з професійними фотоапаратами й навіть виграють у чомусь.
А який може бути похід без перекусу в горах під цю осінню атмосферу, дістаємо канапки й починаємо заварювати чайок.
Додамо ще таке атмосферне відео церемонії чаювання під оригінальний саундтрек з японськими мотивами
Як завжди ми підіймаємо прапор на вершині гори, підписи вже були зроблені минулого разу. Цього разу тільки дістали фотоапарат поставили на зруб і ось таке
Ми потрохи спускаємось до низу в Осмолоду, бачимо таку ось Лімницю чисту і прозору із холодними водами
На зворотній дорозі додому потрапляємо ще в село Ловаги до ось таки страусів та страусят. Ну і звичайно ще одну родзинку, скуштувати равликів. Детальніше про цю ферму можна почитати тут
Увечері вже дома було трішки більше часу, щоб змонтувати відео для tik tok й вантажити його в мережу
Ще одна подорож підійшла до кінця, була можливість глянути на все по іншому особливо на ці стежки невідом.
Previous post
Next post
Page updated
Google Sites
Report abuse