4-Б

30.03.2020р.

Тема. Узагальнення і розширене уявлення про лексичне значення дієслів. Спостереження за дієсловами різних сематичних груп

Мета: вчити учнів пояснювати лексичні значення дієслів, добирати дієслова до груп з різними лексичними значеннями (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо); повторити правопис частки не з дієсловами; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів'ями

— Прочитайте, поясніть зміст, спишіть. Підкресліть дієслова, усно поставте до них питання.

1) Спить, як заєць, з відкритими очима. 2) Зерно зважують вагами, життя — добрими ділами. 3) Добре чужими руками жар загрібати. 4) За хорошими друзями іди на край світу. 5) Голими руками не битися з ворогами.

2. Каліграфічна хвилинка

Си иг ал сигнал

— Провідміняйте слово сигнал. Доберіть до поданого слова прикметники.

Робота над словниковим словом «сигнал»

Учні записують слово, підкреслюють букву, яку треба запам’ятати, читають у тлумачному словнику його значення.

Сигнал — 1) умовний знак для передачі на відстань певних повідомлень; 2) те, що служить поштовхом до початку певної дії або процесу.

Добирають споріднені слова (сигнальний, сигналізувати, сигнальник, сигналізація, сигналити).

— Природа весь час попереджує нас про зміну погоди, та тільки спостережлива людина може розгадати ці сигнали. Послухайте деякі народні прикмети, запам’ятайте та перевірте їх.

· Якщо вітер дує вночі, то вдень буде дощ.

· Якщо краплини роси звисають уранці на кінчиках листя, і трави — припустить дощ.

· Ластівки літають високо — на гарну погоду, низько — бути дощу.

· Зранку горобці купаються в пилюці — буде дощ.

· Вівці веселі і б’ються — на дощ із грозою.

3. Словниковий диктант

Солов’їний, хом’як, в’юн, м’який, дерев’яний, під’їзд, б’є, пам’ятний, верхів’я.

— До яких частин мови належать записані слова?

— Яке слово «зайве»? Чому? (Слово «б’є», бо це — дієслово.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про лексичне значення дієслів.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя

— Які бувають дієслова за значенням?

— Дієслово може означати:

· процес мислення (читати, описувати, вдумуватися);

· процес мовлення (вимовляти, розказувати, читати);

· конкретну фізичну дію (малювати, готувати, вчитися);

· переміщення у просторі (бігти, їхати, перейти);

· сприйняття органами чуття (торкатися, бачити, чути);

· бажання (мріяти, хотіти, бажати);

· стан, у якому перебуває особа або предмет (сидіти, стояти, робити);

· ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, зневажати);

· зміни (розквітати, старіти, худнути).

Дієслово називає дію або стан як змінну ознаку, як процес, що триває в часі. Дії завжди пов’язані з виконавцем:

· людиною (робітник працює, учень відповідає); о твариною (кінь біжить, півень кукурікає);

· неістотою (стовп хитається, сонце світить);

· явищем природи (сніг іде, вітер віє).

2. Первинне закріплення

— Як можна за допомогою дієслів описати море; сонце?

Море — клекоче, милує, перекочує, наздоганяє, манить, грається, огортає, приваблює, співає, підскакує, порушує, володіє, з’являється, розриває, шипить, пливе, рве, стикається, притомлюється, зникає, застеляє, панує, лине, носиться.

Сонце — прокинулось, всміхається, випливло, гріє, грає, сяє, пронизують, зійшло, світить, закотилось, заглядає, сіло, втікає, згасає, пече, піднялось, сліпить, купається у хмарах.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Повторення правил правопису частки не з дієсловами

— Як пишеться частка не з дієсловами?

Складіть прислів’я, поясніть їх зміст.

Хто (не) працює,

(не) сидіти на печі.

їсти калачі —

поспішай справою.

(Не) поспішай мовою,

той (не) їсть.

— Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки.

— Прочитайте дієслова з часткою не:

— Як написали ці слова, чому?

— Прочитайте ці дієслова. (На дошці — таблиця з дієсловами-винятками.)

Неволити

нездужати

непокоїтись

непритомніти

недочувати

недобачати

— Поясніть значення слова нездужати.

Нездужати — бути хворим; хворіти. (Але: не здужати — не бути спроможним щось зробити, не подолати, не перемогти.)

— Доберіть до дієслова непокоїтись слова, близькі за значенням.

Непокоїтись — турбуватись, бентежитись, не давати спокою, клопотати.

— Спробуйте здогадатися, чому в цих словах частка не пишеться разом з дієсловами? (Без частки «не» ці дієслова не вживаються.)

— Запишіть ці дієслова-винятки, їх необхідно запам’ятати.

2. Гра «Як пишеться?»

— Плесніть у долоні над головою, якщо дієслова слід писати разом, і покладіть руки на стіл, якщо вони пишуться окремо.

Ненавидіти, не вирішує, неволити, не бігає, нездужати, не боїться, непокоїть, не знає, недочуває, не нудьгує.

3. Робота в групах

— Хто або що може виконувати такі дії?

· Виходять, світить, поблискує, моргає, сходить, прокидаються, падають, линуть, зайнялась, загорялись. (Зорі)

· Замиготіли, розпанахали небо, метнулась, палахкотіли. (Блискавиці)

· Стелиться, поплівся, осів, стоїть, застелив, ворушився, клубочиться, лягав. (Туман)

Висновок. Дієслова дуже важливі для нашої мови, бо вони прикрашають нашу мову, збагачують, роблять її цікавою та різноманітною.

4. Творчий вибірковий диктант

— Доповніть прислів’я та приказки словами — назвами дій.

Учні дописують останнє слово.

· Книга вчить, як на світі...

· Треба нахилитись, щоб води...

· Був би сад, а солов’ї...

· Хто співає, той журбу...

— Прочитайте записані слова, поставте до них питання. (Що робить? — вчить; що зробити? — напитись; що зроблять? — при-' летять; що робить? — проганяє.)

5. Поетична хвилинка

— Прочитайте вірш, випишіть дієслова.

Вибіг місяць з-за діброви,

Погубив на вітрі брови,

Заховав за спину руки,

Ходить лисий, без перуки.

Смуток зорям невимовний:

Ой, який він повний.

Ліна Костенко

Іще сніг не розтанув з землі,

А з-під нього рослинки малі

Визирають і сонце вітають.

Білим цвітом вони процвітають.

Якщо рідну природу ти знаєш,

То, напевно, ці квіти впізнаєш.

6. Самостійна робота

Тестування

1. Дієслово означає:

а) дію або стан предмета;

б) тільки дію предмета;

в) тільки стан предмета.

2. Дієслово відповідає на питання:

а) хто? що?;

б) який? яка? яке?;

в) що робити? що робив? що роблять?.

3. У реченні дієслово:

а) є тільки присудком;

б) найчастіше є присудком;

в) є другорядним членом речення.

4. У реченні дієслово пов’язане з:

а) іменником;

б) прикметником;

в) дієсловом.

5. Позначте той ряд слів, у якому записані тільки дієслова.

а) Ліпити, пожовкле, горить;

б) темніє, зірвав, відгадати;

в) садки, крислаті, цвітуть.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Яка частина мови називається дієсловом?

— Яку роль відіграють дієслова у мовленні?

— З якою частиною мови зв’язані дієслова?

— Яким членом речення вони виступають?

— Які є дієслова за значенням?

— Як пишуться дієслова з часткою неї. Які винятки ви запам’ятали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ст136 Вправа 269 ПРАВИЛО (вивчити напам*ять)

01.04.2020р.

Тема. Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми,багатозначні дієслова. Вживання дієслів у прямому і переносному значенні

Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми, пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів'ями

— Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслова.

1) Лежачого хліба нема ніде. 2) 3 малого пагінця виростає велике дерево. 3) Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4) Від щирого слова світ радіє. 5) Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас.

2. Каліграфічна хвилинка

Ди сц пл ін дисципліна

— Поясніть значення слова. Утворіть від цього слова прикметник, розберіть його за будовою.

3. Словникова робота

Гра «Закодовані слова"

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про дієслово.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

Слухання казки К. Д. Ушинського

СУПЕРЕЧКА

Корова, кінь і собака говорять між собою, кого хазяїн більше любить. Кінь говорить: «Хазяїн більше любить мене. Я йому плуг тягаю, дрова з лісу вожу. Сам хазяїн на мені в місто їздить».

А корова говорить: «Ні, хазяїн більше любить мене. Я всю його сім’ю молоком годую».

Собака як заговорить: «Ні, мене. Я хазяйське добро стережу».

Почув чоловік цю суперечку і говорить: «Не сперечайтеся. Всі ви мені потрібні. Кожен хороший на своєму місці».

— Що в цьому тексті вам не сподобалось?

— Якими словами потрібно замінити дієслово говорити? (Засперечатись, сказати, зауважити, загарчати)

— Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми)

— А протилежні за значенням? (Антоніми)

— Чим відрізняються між собою дієслова ходить, плентається, суне, крокує? (Своїм смисловим- навантаженням)

— Слова, які мають кілька лексичних значень, називаються багатозначними: земля, глухий, іти. Порівняйте:

Щонеділі жінки ідуть до церкви. (Відвідують)

Автобус іде до вокзалу. (Рухається в напрямку)

Іде вже другий тиждень канікул. (Минає)

— Багатозначні слова можуть мати і пряме, і переносне значення. Порівняйте: хор співає — душа співає.

Слова з переносним значенням найчастіше вживаються в художніх текстах: «Літо в осінь забреда мрійною ходою» (С. Руднєв).

2. Первинне закріплення

— Прочитайте байку. Знайдіть синоніми.

ШВИДКА РОБОТА

Сім діб по воду до ставу йшов Рак.

На восьмий день придибав так-сяк.

Її він доволік до хати.

Збагачуємо мовлення

Іти — прямувати, простувати, крокувати, чимчикувати, тюпати, чесати, дрібнювати, ступати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, плентатися, плестися, тягтися, пхатися, теліпатися, чвалати, чалапати.

— Уведіть у речення дієслова-синоніми відповідно до їх лексичного значення.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

— Доберіть синоніми до поданих дієслів.

Бігти — мчати, нестись, летіти

думати — мислити, міркувати

йти — крокувати, плентатись, сунути, шкандибати

доглядати — турбуватися, піклуватися

2. Робота в парах

— Доберіть антоніми.

Заплести — розплести

в’янути — цвісти

заходити — виходити

піднімати — опускати

з’єднувати — роз’єднувати

загадувати — розгадувати, відгадувати

3. Поетична хвилинка

— Знайдіть слова, які однаково вимовляються, та визначте, до якої частини мови вони належать.

Песик шишку з лісу ніс

І поранив собі ніс.

Довелось Трезора звати,

Щоб наклав пов’язку з вати.

Проти ночі по травиці

У курник повзе лисиця.

Напоролася на вила, -

Цілу ніч від болю вила.

4. Уживання дієслів у прямому і переносному значеннях.

— Відгадайте загадку.

Старий дід мости помостив.

Молода прийшла — мости розвела.

(Мороз і весна)

Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка — весна та добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз — тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо; весна — прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.

Складання спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи дібрані дієслова (усно).

5. Самостійна робота

— Замініть подані слова протилежними за значенням. Наступати, згорнути, підійти, замкнути, прикрутити.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чи сподобався вам урок?

— Чого ви навчилися на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ст. 139 Вправа 274

02.04.2020р

Тема. Спостереження за роллю дієслів у тексті. Правопис особових закінчень дієслів розповідного та описового характеру.

Мета. Провести спостереження за роллю дієслів у текстах розповідного та описового характеру; звернути увагу на їх виражальні можливості; вчити добирати найбільш влучні дієслова відповідно до ситуації мовлення.

Обладнання: мовний матеріал.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Аналіз контрольної роботи (аудіювання).

III. Перевірка домашнього завдання (вправа 274).

1. Презентація творів на тему “100 можливостей зробити добро”.

Діти

зачитують складені твори.

2. Завдання для слухання учнівських творів.

Визначте тип тексту.

Запам’ятайте зміст речень з однорідними присудками, вираженими дієсловами.

3. Розбір дієслів за будовою (завдання 3).

IV. Повідомлення теми і завдань уроку.

– Ми продовжуємо вивчати дієслова, а саме – роль дієслів у текстах-розповідях і текстах-описах.

V. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Робота з текстом (вправа 275).

А) Читання тексту, з’ясування значень невідомих слів.

Б) Визначення в тексті зачину, основної частини і кінцівки.

В) Висловлення

почуттів від прочитаного тексту (додаток 2).

– Що у тексті є фантазією?

Г) Вибіркове коментоване списування з граматичним завданням (завдання 3).

– Назвіть дієслова, ужиті в реченнях. Яка їхня роль?

Г) Рубрика “Слово про слово”.

Навшпи? ньках – на кінчиках пальців ніг.

2. Тренувальна вправа (вправа 276).

А) Читання тексту.

– Про яку пору року йде мова у тексті? Доведіть.

– Поясніть роль дієслів у цьому тексті.

Б) Рубрика “Слово про слово”.

Ба? ня – опуклий дах, купол.

Трель – тремтливе, переливчасте звучання.

В) Списування першого речення.

– Підкресліть однорідні присудки, виражені дієсловами.

Фізкультхвилинка.

3. Вибіркове списування (за вправою 277).

А) Читання тексту, з’ясування значень невідомих слів.

Б) Добір влучного заголовка.

В) Списування другого абзацу.

– Підкресліть дієслова.

– Які дієслова тут виконують роль однорідних присудків? Поясніть їхню роль.

Г) Побудова звукових моделей виділених дієслів.

4. Вправи дія самостійної роботи (робочий зошит).

VI. Підсумок уроку.

VII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.

С. 141, вправа 278.

03.04.2020р.

Тема. Неозначена форма дієслова

Мета: вчити впізнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова; розвивати пам'ять, мислення, увагу; виховувати старанність, наполегливість у навчанні.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів'ями

— Прочитайте, поясніть зміст. Поставте дієслова, подані в дужках, у потрібній за змістом формі.

1) Одна бджола мало меду (наносити). 2) (Наговорити) цілу гору, а (зробити) з макове зерно. 3) Ноги (носити), а руки (годувати). 4) У кого руки (працювати), у того рот (їсти).

2. Каліграфічна хвилинка

Вч ор чо ра вчора

— Відтворіть вірш, вставивши слово вчора.

... квітки, а нині —

Жовтий лист на билині,

... було так гарно,

Нині зимно і хмарно.

Б. Лепкий

3. Словникова робота

Гра «Закодовані слова»

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, що означає поняття «неозначена форма дієслова», на які питання вона відповідає і як інакше називається.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

— Прочитайте текст.

Школа — святиня і надія народу. У школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, мислити, пізнавати навколишній світ. У школі вчать жити.

— Відшукайте у тексті дієслова. Спробуйте визначити час дії.

— Не можете? Так, це зробити неможливо!

Запам’ятайте! Слова читати, писати, рахувати, мислити,

пізнавати, жити — це неозначена форма дієслова. Її ще називають початковою формою дієслова. Дієслова в неозначеній формі відповідають на питання що робити? що зробити? та мають у кінці -ти або -тися, рідше — ть, -ться, це закінчення дієслів.

2. Складання опорної таблиці

Неозначена форма — незмінна форма дієслова

Що робити? Що зробити?

Не вказує на:

час;

число;

рід і особу;

кількість виконавців дії

3. Первинне закріплення

— Від поданих дієслів утворіть неозначену форму, виділіть суфікси.

Готується, знають, слухатиме, прибіг, занесла, напишу, тримаю, думають, працюєш, варила.

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в парах

— Замініть подані словосполучення дієсловами в неозначеній формі та запишіть їх.

Говорити пошепки. Робити ремонт. Давати дозвіл. Давати пораду. Стати друзями.

2. Гра «Добери пару»

— До слів лівого стовпчика доберіть слова з правого таким чином, щоб утворилися словосполучення.

вчити

натюрморт

читати

книжка

писати

лист

малювати

знання

добувати

правило

3. Розподільний диктант

— Запишіть дієслова у два стовпчики: у перший — неозначену форму, у другий — особові форми, тобто форми теперішнього, минулого і майбутнього часів.

Працювати, працював, вишивати, вишивай, вишити, вишиватиме, доглядати, доглянути, догляне, доглядав.

4. Робота в групах

Затриматися — застряти

жалітися — плакатися

лежати — валятися

пояснити — розжувати

вчити — зубрити

просити — клянчити

витратити — розбазарити

— Прочитайте пари слів.

— Чи можна сказати, що ці дієслова стоять у неозначеній формі? Обґрунтуйте свою думку.

— Що ще ви можете сказати про ці слова?

— Які слова можна назвати синонімами?

— Які з поданих дієслів-синонімів не лише означають дію, але й виражають наше ставлення до неї?

— Складіть і запишіть два речення з однією парою дієслів-синонімів.

5. Гра «Ланцюжок»

— Поставте дієслова в неозначену форму.

Живемо, вчить, іду, виконаєш, садить, майструє, стругав, відгадала, знайшов, виконав, малювала, вітаєшся, слухає, розрубав, допоміг, чистить, полетіли, мовчить, написав, розмовляла.

6. Поетична хвилинка

— Знайдіть у загадках дієслова, вжиті в неозначеній формі.

Загадки

Хлопчику-хлоп’ятку,

Одгадай загадку:

Бачити — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує. (Книжка)

Він нам, як мама, дорогий,

Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій.