30.03.2020
Літературне читання
Ознайомлення з життям і творчістю АстрідЛінгрен . Характер персонажа. А.Лінгрен «Про Карлсона, що живе на даху» ( уривок)
С.152 – 154 ,записати відповіді на запитання
Відео – презентація до уроку https://www.youtube.com/watch?v=iu3_0u3iuVM
Вівторок
31.03.2020
Літературне читання
ТворчістьАстрідЛінгрен . Характер персонажа. А.Лінгрен «Про Карлсона, що живе на даху» ( продовження)
С.155 – 157,читати переказувати.
Скласти асоціативний кущ
« Карлсон»
СкрайбінгАстрідЛіндгрен "Про Карлсона, що живе на даху"
https://www.youtube.com/watch?v=QEVJjKXzxWs
01.04.2020
Літературне читання
Перевір свої досягнення. Узагальнення і систематизація учнів за розділом «Із скарбниці казкарів світу»
С.158,записати відповіді на запитання в зошит
02.04.2020
Літературне читання
Традиції українського народу.
За В.Скуратівським
« Благослови,мати ,весну зустрічати!»
С.160 – 162 – читати ,відповідати на запитання,розповідати про весняні свята.
Фізкультхвилинка «Весна»
https://www.youtube.com/watch?v=9FPMGA_Lc70
06.04.20
Дива в природі. Ю. Старостенко "Хто це такий"
Мета: ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Звуконаслідувальна вправа. Гра «Що як звучить?»
Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).
Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).
Шелестить трава... (ша-ша-ша).
Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).
Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).
Повний звуків день.
2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»
Діти читають хором:
· накрапає дощ (тихо);
· дощ пускається сильніше (голосніше);
· злива (голосно);
· дощ слабшає (тихіше);
· дощ припинився (читання припиняється).
Рак від берега задкує,
Рибка лин над ним кепкує.
— Рак забрів в очерети,
Річку думав перейти.
III. Перевірка домашнього завдання
— Що нового ви дізналися про горобців?
— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?
— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».
— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.
Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 3)
Фізкультхвилинка
Кря-кря-кря — танцюють каченята.
Няв-няв-няв — ходять кошенята.
Ква-ква-ква — скачуть жабенята.
Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.
Гав-гав-гав — сідають собачата.
Кар-кар-кар — літають вороненята.
Все-все-все — закінчили малята.
2. Опрацювання оповідання Юрія Старостенка «Хто це такий?» (с. 132)
1) Робота над загадкою.
· Буркотливий, вайлуватий
В лісі ходить звір патлатий,
Одягнувши кожушину,
Мед шукає і малину. (Ведмідь)
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи впізнали ви головного героя оповідання?
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів у парах одне одному
Жвакає
задерло
опудало
байдуже
пооб’їдав
похилиться
перемовляються
скидається
— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.
Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.
4) Повторне читання оповідання учнями вголос.
— Що трапилося з ведмедем?
— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).
5) Гра «Доведи, що...».
— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:
...Ведмідь багато їсть восени.
...Звіру важко дістати ягоди.
6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».
1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.
VІ. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?
VІІ. Домашнє завдання
Переказати зміст оповідання від імені Мишка.
07.04.20
Урок позакласного читання ." Весну красну зустрічаймо!"
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане, робити висновки; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Чого це надворі блищать, мов перлини,
І чисті й прозорі весняні краплини?
Чого це пісні заспівали свої
Веселі, дзвінкі ручаї?
Чого це так сонце ясне пригріває?
Бо час чарівниці — Весни наступає!
Із сонцем яскравим привітна, ясна,
У кожну кімнату заходить... (Весна).
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра „Віднови слово”
— Прочитайте слова з пропущеними буквами.
— В цих словах уявляйте замість рисок букву Е та читайте їх!
Б_р_з_нь, в_сна, квіт_нь, чов_н, трав_нь, т_пло, з_мля, в_с_ло, сон_чко, л_л_ка, гнізд_чко.
2. Складання скоромовки із розсипанки
Летів сів прибіг стовпчик хлопчик
на горобчик горобчик утік
(Летів горобчик, Прибіг хлопчик —
Сів на стовпчик. Утік горобчик.)
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Де вона проходить —
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов'ї співають. (Весна)
— Сьогодні на уроці позакласного читання ми будемо говорити про весну. Чудова пора року. Про неї кажуть, що вона весела, ясна, чарівна! А з весною у наші віконця все частіше заглядає... (сонце). Сьогодні воно буде на нашому уроці. На своїх промінчиках воно принесло для вас на урок цікаві вірші, казку, прислів'я, приказки.
А які саме, про це ви дізнаєтесь протягом уроку.
ІV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з виставкою книг
— Діти, зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Про що ці книги?
— Чому ви так уважаєте?
— Чи хтось із вас читав якусь із цих книг?
— Яка книжка вам сподобалася? Як вона називається? Хто її автор? У книжки один твір чи декілька? Чи є ілюстрації? Хто їх намалював?
2. Обговорення прочитаних творів
— Одна з народних легенд розповідає, що казкова жар-птиця приносить з теплих морів золотий ключик, яким міцно зачиняє двері домівки, куди сховалася зима. А потім поступово відчиняє троє дверей, з яких виходять три красеня: Березень, Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ дає і посилає на землю. Про цих красенів ви прочитали казку „Як Квітень до Березня в гості їздив”.
1) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Назвіть дійових осіб казки.
— Чому Березень не міг дістатися до Квітня в гості?
— Що Травень порадив Березню?
— Чому Березень здивувався?
2) Читання за особами розмови Квітня з Травнем та Квітня з Березнем.
— Тепер ви знаєте, чому в нас навесні така нестійка погода. І навіть у народі існує прислів'я: „У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, зверху ллє, знизу мете”.
3. Робота над прислів'ями
1) Робота в групах.
— Ви готували прислів'я про весну.
Зараз ми позмагаємося. Кожна група має написати якомога більше прислів'їв про весну. По закінченні ми визначимо групу, яка перемогла.
• Уночі тріщить, а вдень плющить.
• Від березневих дощів земля квітне.
• Весна днем красна.
• Вода з гір потекла, весну принесла.
2) Гра „Розсипанка”.
— А тепер подивіться на дошку. Весняний вітер повіяв і розсипав слова прислів'я. Давайте складемо і прочитаємо, що ж це за прислів'я.
пташок, і, Квітень, землю, зустрічає, квітчає.
(Квітень землю квітчає і пташок зустрічає.)
4. Опрацювання нових творів
1) Робота над віршем Павла Грабовського „Веснянка”.
а) Словникова робота.
Читання слів „луною” за вчителем
Буяє, проміння, ллє, блищить.
б) Самостійне читання учнями вірша.
— Що ви уявляли під час читання?
в) Виразне читання вірша учнями за строфами.
г) Робота над змістом.
— Які ознаки приходу весни є в цьому вірші?
— А як ви гадаєте, про що виграє струмочок?
2) Опрацювання оповідання І. Соколова-Микитова „Весна-красна”.
Читання тексту учнями „ланцюжком”. Аналіз змісту прочитаного
— Знайдіть, як описано у тексті прихід весни.
— Чому найбільше радіють птахи, квіти, діти?
— Що сказано в оповіданні про граків?
— Які хлопоти навесні у хліборобів?
— Скільки пташок згадано в тексті?
— Які характерні ознаки кожної з них?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Якій порі року був присвячений сьогоднішній урок?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою „Бережіть природу, діти!”.
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
08.04.20- 09.04.20 (2 години)
Ми з природою єдині. Григір Тютюнник " Бушля"
Мета: ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Розучування лічилки
Зозуль, зозуль, зозулиця,
Порахуй, хто жмуриться.
Де літала, кому яйця підкидала.
Раз — вільшанці, два — очеретянці,
Три — плисці, чотири — горихвістці.
Ти літаєш, то й літай,
Хто жмуриться, угадай.
2. Гра «Шифрувальники»
— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.
амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, акшатп, акравс, йавмарт.
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще складене оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю українського письменника Григора Тютюнника. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.
V. Сприймання й усвідомлення новогоматеріалу
1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 3)
2. Опрацювання статті про Григора Тютюнника (с. 134)
Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
— Що писав Григір Тютюнник про оповідання?
— Чому твори цього митця надзвичайно цікаві?
— Яка тема була для Григора Михайловича найважливішою?
3. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника «Бушля» (с. 134–135, до слів «а вони сплять — розморило на дощ обох»)
1) Гра «Передбачення».
— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?
— Що означає слово бушля?
— Про це ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання Григора Тютюнника «Бушля».
2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.
— Хто є головними персонажами оповідання?
— Хто така бушля?
Бушля — чапля.
— Що ви знаєте про цю пташку?
Цікаво знати!
Головний харч чапель — риба, проте не нехтують і іншими водяними істотами. Чаплі нерухомо вичікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Добова потреба у рибі — 300–500 г, але деякі ненажери можуть з’їсти і кілограм.
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному
Ущух
лантух
пливтиме
птаство
розморило
кігтями
вичікувати
лепешкою
— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? (Дієслова) Другого? (Іменники)
Довідкове бюро
Лантух — великий мішок з грубої тканини.
Лепешка, лепеха — трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечопо- дібними листками й гострим запахом; аїр.
4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Де ми зустрілися з головним героєм?
— Що він робив біля річки?
— Які зміни в природі сповіщали про наближення дощу?
— Чому риба не клювала?
— Як автор описує танок дощу на воді?
— Чому заснув Арсен?
— Знайдіть у тексті опис бушлі.
— Чому бушля сіла Арсенові на голову?
— Прочитайте, як автор описує мирний сон Арсена та бушлі.
VI. Підсумок уроку
— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?
— Які твори для дітей написав Григір Тютюнник?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати опрацьовану частину оповідання (с.134–135).