Embedded Files
Українська пісенна культура – явище унікальне та яскраве. Українську пісню легко виділити у загальному музичному звучанні. Її мелодійність і краса, щирість і задушевність зворушують до глибину душі.
Наче з бездонного джерела народної пісенності черпають українські митці свої прекрасні задушевні мелодії. ХХ ст подарувало українській культурі цілу плеяду талановитих композиторів-піснярів, майстрів ліричної пісні:
«Платон Майборода»
Народився 1 грудня 1918 року на хуторі Плехівщині (тепер село Глобинського району Полтавської області). У 1939–1941роках вчився у Київській консерваторії по класу композиції у Л.М.Ревуцького, яку закінчив 1947 року. У 1947–1950 роках — викладач Київської консерваторії.
Помер 8 липня 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва.
Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень. В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драм. спектаклів, а також до фільмів.
¯ Слухання музики Платона Майбороди: «Київський вальс», «Рідна мати моя» («Пісня про рушник»), «Моя стежина», «Пісня про вчительку», «Виростеш ти, сину»
«Олександр Білаш»
Народився 6 березня 1931 року у селищі Градизьку Полтавської області.
У 1948–1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі імені В. С. Косенка.Був першим головою Полтавського земляцтва в Києві.
Помер 6 травня 2003 року. Похований на Байковому цвинтарі у Києві
Значний вклад його творчості займають пісні, які стали майже народними.
Музика для спектаклів і радіопередач, для художніх кінофільмів.
¯ Слухання музики Олександра Білаша: «Ясени» сл. М.Ткача, «Два кольори» сл. Д. Павличка
«Ігор Шамо»
Народився в Києві. Закінчив музичну десятирічку імені Лисенка — першу спеціалізовану школу в Україні. Екстерном закінчив Друге медичне училище за фахом «фельдшер» і на початку 1942 року у 16 років пішов добровольцем на фронт. Пройшов всю війну, був поранений.
Після демобілізації в 1946 році Ігор Шамо поступив у Київську консерваторію, яку закінчив з відзнакою в 1951.
Ігор Шамо мешкав у Києві до кінця життя. Він є автором симфоній, фортепіанних творів, музики до кінофільмів та понад 300 пісень.
Ігор Шамо помер 17 серпня 1982 року від раку шлунка. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.
¯ Слухання музики Ігоря Шамо: «Києве мій», «Три поради»
Бесіда «Ігор Поклад»
Народився у м. Фрунзе, Киргизької РСР в сім'ї кадрового військового під час евакуації. Після закінчення II СВ сім'я повернулася до України, де в 1957 році Ігор закінчив СШ № 4 в місті Тернопіль. Одночасно було закінчено семирічну музичну школу по класу фортепіано.
Ще навчаючись в училищі і працюючи там же концертмейстером, робить перші серйозні кроки у творчості.
1973-го року Поклад полишає пісенний Олімп. Ігор Дмитрович вирішив спробувати свої сили в театрі. Поклада було прийнято одноголосно і практично миттєво.
У пошуках нових вражень Поклад займався у галузі кінематографу.
¯ Слухання музики Ігоря Поклада: «Чарівна скрипка», «Пісня про матір»
«Володимир Івасюк»
Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.
18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КДБ за наказом вищого керівництва СРСР. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 року у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади.
Архіви цієї справи, що зберігаються в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф «таємно», можливо, тому, що ще живі багато учасників тих драматичних подій. Самі ж родичі Івасюка вважають, що Володимира вбили.
¯ Слухання музики Володимира Івасюка: «Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Золотоволоска», «Пісня про тебе», «Я піду в далекі гори»
Бесіда «Анатолій Пашкевич»
Народився 11 лютого 1938 в с.Довбиш, Житомирської області.
Після невдалої спроби поступити в Київське музичне училище ім. Глієра, поступає на всесоюзні курси підготовки керівників художньої самодіяльності, які відкрились при Новоград-Волинському будинку культури. Закінчивши курси, він вирішує попробувати щастя у Москві, де при Всесоюзному будинку народної творчості відкривалися заочні музичні курси. Навчатися довелося одночасно із службою в армії — доля завела його у Північний морський флот. Після закінчення строкової служби Пашкевича залишали баяністом у матроському ансамблі, але він повернувся у рідну Баранівку, організував там вокальний ансамбль, самодіяльний хор, одержував перемоги на численних олімпіадах та оглядах. На одному із оглядів у Києві сам Григорій Верьовка високо оцінив творчі здібності і талант молодого керівника ансамблю. Через кілька років ансамблю було присвоєно звання народного.
¯ Слухання музики Анатолія Пашкевича: «Степом, степом», «Мамина вишня»
«Олександр Злотник»
Народився 15 листопада 1948 року в місті Тараща, Київської обл.
Навчався в музичному інтернаті ім. М. Лисенка, м. Київ.
Закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського по класу баяна та диригування. Закінчив Одеську державну консерваторію ім. Г. А. Нежданової по класу композиції та теорії музики.
Автор музики до багатьох кінофільмів, опери-думи, мюзиклів, симфонічних творів, камерної та інструментальної музики, хорів тощо.
Автор музики більш як тисячі пісень.
¯ Слухання музики Олександра Злотника: "Родина", "Музика рідного дому"
«Виконавці української естрадної музики»:
«Олександр Пономарьов»
Олександр Пономарьов народився 9 серпня 1973 року у місті Хмельницький.
У дитинстві Сашко хворів на малокрів'я. Підлікувавшись, вiн зовсім змінився: став постійно битися з хлопцями, належав до хуліганських компаній. А з 6 років вирішив вкласти всю свою силу в бокс, яким професійно займався до 15 років.
Змалку мати помітила в сина ще один талант — співочий. Але батьки не могли знайти гроші на музичну школу, а перше фортепіано Олександр отримав, коли вже закінчував восьмий клас. Та Сашко протягом усього дитинства співав у дворі під гітару. Так, коли йому було 12 років, з'явилася пісня «Святая Анна». Сашко навіть співав її під вікнами однієї однокласниці, яка йому подобалася.
Під час одного з боксерських поєдинків Сашко пропустив удар в голову. Травма призвела до швидкої втрати зору. Лікарі звеліли Пономарьову відмовитися від боксу. Хлопець якраз закінчив 8 клас. З'явилася можливість вступити в училище, яких тоді в Хмельницькому було 3 — медичне, педагогічне та музичне. Сашко вибрав музичне (з огляду на давню любов до музики). На вступному іспиті Олександр Пономарьов співав пісню «Ніч така місячна».
Після закінчення в 1993 році Хмельницького музичного училища по спеціальності хормейстр і вступу на вокальний факультет Львівського музичного інституту ім. М. В. Лисенка перший же виступ Олександра Пономарьова на великій сцені завершився тріумфом. На «Червоній руті-93» в Донецьку він виграв перше місце і приз за найкращий вокал. А по закінченні року молодого співака визнали кращим поп-співаком України. У 1995 р. Олександр Пономарьов стає володарем Гран-прі Міжнародного конкурсу молодих естрадних виконавців імені Володимира Івасюка в Чернівцях. Популярність Пономарьова зростає, що, в свою чергу, спричинює переїзд у Київ та перевід до столичної Національної музичної академії.
Євробачення
Олександр увійшов до історії українського шоубізнесу, як перший представник України на Євробаченні — виступивши в 2003 році у Латвії. Його англомовна композиція «Аста ла віста» (ісп. «Hasta la vista» означає «До побачення») посіла 14 місце серед 26 учасників.
«Ірина Білик»
Іри́на Микола́ївна Бі́лик (* 6 квітня 1970, Київ) — українська співачка, Заслужена артистка України з 1996, народна артистка України (2008).
Випускниця кафедри режисури естради та масових свят Київського національного університету культури і мистецтв. Її називають «українською Мадонною» завдяки великій кількості хітів у 1990-ти роках та іміджу, який співачка часто кардинально змінювала та великому впливу на український шоу-бізнес.
З чотирьох років Ірина Білик почала співати, з п'яти років займалася танцями та класичним балетом. Пісенну кар'єру розпочала з шести років в дитячому пісенному ансамблі «Сонечко», який активно гастролював по всьому СРСР, брав участь в дитячих та музичних теле- і радіопрограмах. Нишком від батьків, із семи років почала відвідувати музичну студію, займалась на сусідському фортепіано. У той же час вчилась у театральній студії: оцінюючи її роботу на сцені, фахівці пророчили маленькій Ірині Білик велике театральне майбутнє. У десять років Ірина написала свою першу пісню.
Закінчивши музичну школу, вісімнадцятирічна Ірина Білик почала викладати музику для дітей, мала свій постійний клас.
У 1989 році Ірина Білик стає студенткою Київського державного музичного училища ім. Глієра, спеціалізація — естрадний вокал.
З 1988 року Ірина Білик починає працювати над власним репертуаром і вже в 1989 році бере участь у фестивалі «Червона Рута». Мешкаючи в готелі з поганими умовами, Ірина Білик захворіла — і, на її думку, невдало виступила на конкурсі, хоча вже тоді вона зуміла привернути серйозну увагу фахівців. Участь у «Червоній Руті»1989 року була першою і останньою участю Ірини Білик в конкурсних акціях як учасника.
«Руслана Лежичко»
Музичні початки
Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Посмішка». Після закінчення дитячої музичної школи майбутня співачка вступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка на диригентське відділення.
Під час навчання в консерваторії Руслана брала уроки композиції в Мирослава Скорика, уроки диригування в Миколи Колесси та Юрія Луціва, уроки вокалу в Лариси Бужко, уроки фортепіано в Юрія Боня. Руслана закінчила консерваторію за фахом «Диригент симфонічного оркестру».
«Доросла» музична кар'єра співачки почалася 1993 року, коли Руслана взяла участь у двох музичних фестивалях України: Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні і популярної музики «Червона Рута-93», лауреатом якого вона стала, а також Всеукраїнському фестивалі поп- і рок-музики "Тарас Бульба-93".
Наступного року Руслана та її продюсер Олександр Ксенофонтов заснували студію «Люксен» і почали займатися радіорекламою. Відомі музичні кліпи фірм Oriflame, Coca-Cola, Stimorol озвучені голосом Руслани. Цьому заняттю співачка віддала більше двох років.
1994 року Руслана стала володарем «Гран-прі» першого Всеукраїнського телевізійного фестивалю «Мелодія».
27 грудня 1995 вийшла заміж за Олександра Ксенофонтова.
1996 року взяла участь у Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов'янський базар», де посіла перше місце.
З початку 1996 року займалася першим великим творчим проектом — шоу «Дзвінкий вітер» із «живим» звуком. Цей проект був присвячений святкуванню 500-річчя епохи Відродження у Львові й був синтезом класики й року.
Page updated
Google Sites
Report abuse