1. Камерно-вокальні жанри: пісня.  Жанр. Камерна музика.

Розповідь «Левко Ревуцький»

Видатний український композитор, митець-громадянин Левко Миколайович Ревуцький народився на Полтавщині наприкінці Л. Ревуцький XIX ст. Після здобуття освіти в Київському університеті та консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Майже півстоліття віддав композитор викладацькій роботі в Київській консерваторії. Він написав багато творів на основі народних пісень. Наприклад, цикли «Козацькі пісні», «Галицькі пісні», «Сонечко». Також написав поему-кантату «Хустина», Концерт для фортепіано з оркестром, 2 симфонії, фортепіанні п’єси і пісні, інструментальні твори. Л. Ревуцький — автор багатьох творів різноманітних жанрів. Із його іменем пов’язане становлення української симфонічної та фортепіанної музики минулого століття.

Пісенна тематика та обробки українських народних пісень посідають чільне місце у творчості Левка Ревуцького. Композитор майстерно поєднував різні жанри українського народного фольклору з професійною інструментальною музикою. Пісенність панує в його симфоніях та інших музичних творах.

Густав Малер (1810-1911) – австрійський композитор-симфоніст і диригент. Народився у багатодітній сім’ї. У дитинстві виявив музичну обдарованість, знав багато народних пісень.

У 15-річному віці розпочав навчання у Віденській консерваторії. На жаль, перший значний твір – кантата «Жалібна пісня» - е мав очікуваного успіху. Тому розчарований автор вирішив присвятити себе диригентській діяльності.

Згодом Малер був запрошений на посаду диригента Празької опери. Митець із великим успіхом диригував виконання різноманітних творів. Упродовж життя він не полишав композиторської діяльності.

Використання народної пісні як джерела творчості можна зустріти майже в усіх композиторів. Австрійський композитор Густав Малер із величезною глибиною відобразив у музиці світ природи і людини. Митець із великим успіхом ставив опери, диригував симфонічними творами.

На відміну від решти його симфоній, його Перша симфонія суто інструментальна, хоча композитор використовує в ній матеріал кількох своїх пісень з циклу «Пісні мандрівного підмайстра». Найзнаменитіша частина симфонії — третя, пародійний траурний марш. Задум цієї частини народився під враженням дитячої лубочної картинки: звірі ховають мисливця і проливають удавані, лицемірні сльози.