Увертюра як жанр зародилася на рубежі XVI–XVII ст. У симфонічній музиці увертюра є концертною п’єсою, що пов’язана з музичним театром, адже її завдання — налаштувати глядачів на сприйняття музичної дії на сцені.
Увертюра може бути частиною великого твору, вступом або самостійним симфонічним музичним твором, який має програму.
Увертюра (франц. ouverture, від лат. apertura — відкриття, початок) — інструментальний вступ до театрального спектаклю, частіше музичного (опери, балету, оперети), але іноді й до драматичного, а також до вокально-інструментальних творів (кантат, ораторій) або до інструментальних п’єс сюїтного типу.
Данило Галицький.
Мозаїка на станції метро «Золоті ворота». Київ
Данило Галицький — великий князь Волині й Галичини, пізніше — король Данило. Під час його правління було засновано декілька нових міст, зокрема Львів та Холм.
В основі однойменної опери — історичні події ХІІІ століття за часів Галицько-Волинського князівства. Опера розповідає про боротьбу Данилового оточення за престол, героїчне протистояння українського народу татаро-монгольській орді, коронацію Данила й одруження його сина Лева.
Пам’ятник Данилу Галицькому у Львові
Наприкінці XVII ст. оперні або театральні увертюри іноді виконували поза театром — на концертах. Так із плином часу сформувався самостійний програмний музичний твір — концертна увертюра.
Концертна увертюра може бути приурочена до конкретного торжества, про яке свідчить її назва: святкова, урочиста, ювілейна, привітальна та ін.
У серпні 2021 року в Києві було оголошено підсумки конкурсу «Українська концертна увертюра», присвяченого 30-річчю Незалежності нашої держави. Завдання конкурсу — ство- рення урочистої концертної увертюри для офіційних заходів та церемоній. Серед 35-ти композиторів-учасників перемогу здобув Богдан Кривопуст. Саме його твір прозвучав у виконанні Національного симфонічного оркестру на гала-концерті в День Незалежності.