Жанрова палітра театрального мистецтва формувалася поступово й залежно від виду театру.
Сьогодні ми побуваємо в музичному театрі, аби ознайомитися з жанрами, які утворилися від поєднання музики з образотворчим мистецтвом, хореографією, художньою літературою та сценічною дією.
Львів
Київ
Одеський національний академічний театр опери та балету
Найпопулярнішими музично-театральними жанрами є опера й балет.
Опера — музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії.
В опері поєднані література, музика, театр, образотворче мистецтво та хореографія.
Опера може складатися з кількох дій, які поділяють на сцени, або вирізнятися наскрізним розвитком, що не передбачає поділу на такі форми. Вокальні номери (арії, дуети, речитативи) чергуються з оркестровими номерами (увертюра, антракти). Виконують оперу солісти, ансамблі, хори та оркестр.
На сценах українських театрів ставлять різні види опер: велика, романтична, комічна, опера-балет, оперета тощо.
Українське національне оперне мистецтво зародилося в другій половині XIX століття. Першим твором цього жанру стала опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського.
Твір, написаний 1861 року, сповнений чарівної музики і м’якого оксамитового співу, що так властиві душі українського народу. Історичною основою сюжету слугували події, які відбувалися після знищення Запорозької Січі, внаслідок чого чимало запорожців опинилися за Дунаєм.
В музиці опери виразно чути національні мотиви, а текст написаний українською «народною» мовою. Цікаво, що С. Гулак-Артемовський був також автором лібрето, і на прем’єрі, яка відбулася 14 квітня 1863 року, сам виконував партію Карася.
Опера «Запорожець за Дунаєм», пронизана любов’ю українців до рідної землі, здобула широку популярність ще за життя композитора, і не втратила її досі.
Семен Гулак-Артемовський — талановитий український композитор і співак, у якого був чудовий голос (бас-баритон). Автор обробок багатьох народних пісень, кількох музично-сценічних творів, що складалися з танців, хорових і сольних виступів. Безумовною заслугою композитора є те, що завдяки його старанням вдалося вберегти від забуття пісню «Ой на горі та й женці жнуть».
С. Гулак-Артемовський дружив із Т. Шевченком. Вони були майже одного віку, обидва самовіддано любили Україну. Свою відому пісню «Стоїть явір над водою» композитор присвятив саме Шевченкові.
Чимало композиторів продовжують життя найвідоміших творів у новому аранжуванні.
Зокрема, музика С. Гулака-Артемовського з опери «Запорожець за Дунаєм» стала основою для сюїти з однойменного балету Ю. Шевченка.