Музично-сценічний твір, що має здебільшого комедійний характер, в якому розмовний діалог органічно переплітається співом, музично-хореографічними епізодами, називається оперетою. Цей вид музично-сценічного мистецтва стоїть між оперним і драматичним театром. В основі музичної драматургії оперети лежить куплетна пісня, а також танець.
Оперета – музично-сценічна вистава розважального характеру, що поєднує в своїй драматургії монологічне та діалогічне мовлення, вокальну та інструментальну (оркестрову) музику, танцювальну музику та естрадні прийоми.
Вокал = діалог = монолог
Попередником оперети є жанр комічної опери, популярної і Італії та Франції і 16-18 ст. як і в опері музика в опереті виконує важливу драматургічну роль, втілюючи характери та взаємини дійових осіб, слугує розвитком дії. Музика оперети має популярний, танцювально-пісенний характер, пов’язаний з інтонаціями побутової музики та музичної естради. Важливою відмінною рисою оперети – велика частка мовлення в дії.
У 17-18 ст. оперетами називали невеликі опери. Як самостійний жанр оперета зародилася у Франції в 50 роках ХІХ ст. Започаткував жанр класичної оперети Жан Офенбах.
Нового злету в своєму розвиткові жанр оперети набув в Австрії. Оперета стала розважальною музичною мелодрамою. Високої художньої цінності австрійській (віденській) опереті надавала музика, щедро збагачена різноманітними формами віденського вальсу поряд з маршем, полькою, мазуркою, галопом.
Попередником оперети є жанр комічної опери, популярної і Італії та Франції і 16-18 ст. як і в опері музика в опереті виконує важливу драматургічну роль, втілюючи характери та взаємини дійових осіб, слугує розвитком дії. Музика оперети має популярний, танцювально-пісенний характер, пов’язаний з інтонаціями побутової музики та музичної естради. Важливою відмінною рисою оперети – велика частка мовлення в дії.
У 17-18 ст. оперетами називали невеликі опери. Як самостійний жанр оперета зародилася у Франції в 50 роках ХІХ ст. Започаткував жанр класичної оперети Жан Офенбах.
Нового злету в своєму розвиткові жанр оперети набув в Австрії. Оперета стала розважальною музичною мелодрамою. Високої художньої цінності австрійській (віденській) опереті надавала музика, щедро збагачена різноманітними формами віденського вальсу поряд з маршем, полькою, мазуркою, галопом.
На початку ХХ ст.. австрійська оперета набуває більш драматичного та чуттєво-сентиментального характеру. Такий напрям називається – «неовіденською оперетою». Одним із представників був Імре Кальман.
Імре Кальман – угорський композитор ХХ ст.., всесвітньовідомий своїми яскраво емоційними, ліричними, сповненими щирих, почуттів та блискучого гумору оперетами.
Народився у 1882 році в невеличкому селі Шіофок на узбережжі озера Балатон – природної «перлини» Угорщини. З 10 років проживав у Будапешті, навчаючись спочатку в гімназії, потім на юридичному факультеті університету. Проте адвокатська кар’єра не складалася, адже музиці він приділяв більше уваги, ніж юриспруденції. І нарешті навчався в музичній академії. Писав симфонічні, сценічні, оркестрові твори, пісні.
Творчість Імре Кальмана в жанрі оперети характерна використанням гостро-драматичних сюжетів, емоційністю та сентиментальністю образів, яскравими мелодіями.
Одним із витворів в жанрі оперети є твір «Карамболіна» з оперети «Фіалка Монмарта». За основу сюжету покладено п’єсу французького драматурга Мюрже «Богема».
Монмартр – найвідоміша вулиця Парижу, на якій облаштовували свої студії та майстерні поети, музиканти, художники.
«Богема» -- це узагальнена, іронічна назва людей, які присвятили себе творчості у різних видах мистецтва й обрали вільний спосіб життя, що відрізняється від унормованих суспільних відносин.
Головні герої оперети – художник Рауль Делакруа, поет Анрі Мюрже, композитор Марсель Ерве, вулична співачка Віолетта. В основі оперети – життя талановитих, але бідних молодих артистів.
Цей твір багато в чому автобіографічний, а в героях оперети можна впізнати видатних митців і близьке оточення композитора.
Знаменита «Карамболіна» звучить у ІІ дії, під час щорічного свята художників на Монмарті. Усі присутні на святі – в комедійних масках і фантастичному одязі – веселяться від душі, сміються і танцюють. «Карамболіна» -- пісня, яку виконує Мадлен.