6. Імпровізація, обробка в мистецтві

Імпровізація (непередбачений)  -  створення художнього твору (наприклад, музичного, поетичного, сценічного) в момент його виконання без попередньої підготовки. 

Музична імпровізація історично найдавніший тип музикування. 

У музиці існують декілька видів імпровізації вокальна, інструментальна, ритмічна.

Інструментальна імпровізація - це творча діяльність музиканта, заснована на фантазії та виконавській майстерності. Музиканти можуть змінювати засоби виразності твору, імпровізувати з ладом (мажор чи мі нор), з гармонією можуть змінювати ритм, темп, динаміку, тембр, інтонацію музики. 

Імпровізація також була поширена в концертній практиці XVIII століття у вигляді сольних каденцій, фантазій, хораль них обробок тощо. 

Поширеним явищем у народній музиці є також ритмічні імпровізації, в народній хореографії пластичні імпровізації, в народному театрі те атральні імпровізації. 

Окрема, веселі імпровізовані сценки з картинами щоденного життя й народного побуту, особливо популярні в театрі вертеп, завоювали палку при хильність публіки. 

Імпровізація присутня й під час виконання народних танців.

Багато композиторів та композиторок займались і займаються обробкою народної музики, зокрема, пісенного фольклору. 

Обробка народної вокальної музики -  це видозмінення народної пісні за допомогою специфічних музичних прийомів