Embedded Files
урок 1 "Пісня, танець, марш переростають у пісенність, танцювальність, марщовість"
Послухайте невеликий уривок з опери «Кармен» відомого французького композитора Жоржа Бізе.
Поміркуйте пісенна вона, танцювальна чи маршова?
Ми почули і пісенні , і маршові, і танцювальні мотиви іспанської народної музики.
Увертюра — інструментальний вступ до театрального спектаклю, частіше музичного, але іноді і до драматичного, а також до вокально-інструментальних творів
Жорж Бізе - французский композитор
урок 2 "Пісенність, танцювальність, маршовість як основні властивості музики"
урок 3 "Пісенність"
Едвард Гріг назвав цей фрагмент із сюїти «Парагюнт» - «Ранок» - плавна, протяжна та наспівна мелодія створює картину ранкової пори. Зверніть увагу характер музики – пісенний, хоча самої пісні ми не чуємо. Головну тему виконують скрипки – найспівучіші інструменти симфонічного оркестру
Е́двард Гріг — норвезький композитор
урок 4 "Пісенність у вокальній музиці"
Прикладом пісенності у вокальній музиці є дума кобзаря «Ой чи довго ще нам?» з опери відомого українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка «Тарас Бульба».
Дума – це своєрідний імпровізаційно-речитативний епічний твір для голосу в супроводі бандури.
У думі кобзар розповідає про скрутне становище українського народу, про утиски.
урок 5 "Танцювальність"
українські народні танці: "Гопак", "Козачок", "Аркан"
Про танцювальність ми можемо говорити, слухаючи український народний танок «Козачок». Він виник серед воїнів козаків, пр. свідчить назва танцю. Козачок виконують одна або кілька пар танцюристів. Музика звучить у швидкому темпі, тому танцюристи мають бути дуже вправними.
Прикладом музики танцювального характеру є українська народна пісня «Вийшли в поле косарі».
Вона пов’язана зі старовинними обрядами, які супроводжували збір урожаю: зокрема дожинаючи ниву женці залишали жмут пшениці або жита, зв’язували його і виминали зерно на землю, щоб добре родила. Між стеблами клали скибку хліба із сіллю та черепок із водою для духів поля. Із квітів та колосся сплітали вінок й одягали на голову найкращій жінці. Останній сніп прикрашений квітами та стрічками несли в село.
Під час виконання обрядів у полі, по дорозі додому та за святковим столом люди співали обжинкових пісень, прославляли щедру ниву, рясний урожай і хліборобську працю.
урок 6 "Танцювальність"
Мелодію українського народного танцю «Козачок» ми можемо почути також у Фіналі симфонії невідомого автора.
Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру.
урок 7 "Маршовість"
Українській музиці притаманна не лише танцювальність, вона сповнена також інтонаціями українських народних козацьких пісень, яким характерна саме маршовість.
Наприклад український бандурист Євген Адамцевич зберіг для нас чудову мелодію козацького маршу.
урок 8 "Маршовість у симфонічній музиці"
Ми продовжуємо розкривати тему маршовості і звернемося до творчості відомого німецького композитора Людвіга ван Бетховена, автора знайомих нам творів «Бабак», «Весела та сумна».
Він був сучасником подій Французької революції кінця 18 ст., яка проголосила свободу, рівність та братерство людей. Він зумів передати у своїй музиці героїчні прагнення народу. Найбільше це відчувається у П’ятій симфонії.
Симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру
Композитор про «Тему долі» (І фразу) сказав: «Так доля сукає у двері»
урок 8 "Маршовість у симфонічній музиці"
Це пісня-марш. Її слід виконувати енергійно і водночас наспівно. Потрібно передавати маршовий характер і дотримуватися чіткого ритму.
Ми продовжуємо розкривати тему маршовості і звернемося до творчості відомого німецького композитора Людвіга ван Бетховена, автора знайомих нам творів «Бабак», «Весела та сумна».
Він був сучасником подій Французької революції кінця 18 ст., яка проголосила свободу, рівність та братерство людей. Він зумів передати у своїй музиці героїчні прагнення народу. Найбільше це відчувається у П’ятій симфонії.
Симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру.
урок 9 "Зустріч пісенності, танцювальності, маршовості"
У музиці велику роль відіграють пісні, танці, марші. Без них вона просто не може існувати.
На попередніх уроках ми з’ясували, що пісня, танець, марш переростають у такі найважливіші властивості музики, як пісенність, танцювальність, маршовість. Саме вони роблять музику близькою, доступною та зрозумілою.
Існують не просто пісні, а пісні-танці, пісні-марші. Є пісенно-танцювальна та пісенно-маршова музика.
Наприклад твори видатного польського композитора, геніального піаніста Фрідеріка Шопена.
Прелюдія – це невеликий твір імпровізаційного характеру.
Ф.Шопен був майстром не тільки прелюдій. Однією з найулюбленіших сторінок його творчості були полонези.
Полонез – танець польського походження. Колись його називали «великим» або «пішим», тому що музика танцю нагадує урочистий марш.
У давнину народний полонез виконували тільки чоловіки. Згодом величним танцем почали відкривати бали: гості ставали в пари й довгим ланцюжком йшли залою з поклонами та присіданнями. Першою парою були господар дому з найповажнішою гостею. Так полонез став популярним бальним танцем.
урок 10 "Інтонація"
Мова – один із засобів людського спілкування. Ми знаємо мову розмовну: українську, англійську, німецьку та мову музичну. Кожна з них може існувати самостійно, але вони мають багато спільного.
Це ми можено спостерігати на прикладі вірша. Він буде зачитаний двічі, а вам необхідно визначити різницю.
Висне небо синє,
Синє та не те
Світить та не гріє сонце золоте
Темная діброва стихла та мовчить
Листя пожовтіле з дерева летить.
(1 раз – без інтонації, 2 – з інтонацією)
В першому випадку вірш причитався без інтонації тому він і не сприймався.
Інтонації є різні. У розмовній мові вони бувають
розповідними,
окличними,
питальними.
Якщо інтонації відсутні, то не завжди можна зрозуміти про що йдеться.
Музика є багато в чому близькою до розмовної мови. Як і в мові, так і в музиці є посилення та послаблення звучання, сильні та слабкі долі, наголоси, паузи та розділові знаки. Музична мова як і розмовна не може існувати без інтонацій.
Інтонація в музиці опирається на звук та його властивості. Музичну інтонацію, на відміну від мовної, записують точно за висотою і тривалістю.
Інтонація – один із найважливіших засобів виразності в літературних і музичних творах.
урок 11 "Інтонація"
Музична мова дуже близька до розмовної. Красива, виразна мова наче прагне наблизитися до музики, а музика багато в чому близька до розмовної мови.
Я к і в музиці, так і в мові є посилення та послаблення, сильні та слабкі долі. Наголоси, паузи та розділові знаки.
Музика як і мова не може існувати буз інтонації. Інтонація в музиці опирається на звук та його властивості. Музичну інтонацію, на відміну від мовної, записують точно за висотою і тривалістю. Інтонації бувають стверджувальні, окличні та питальні.
Інколи ми можемо почути в музиці інтонацію діалогу.
Діалог – розмова між двома або кількома особами.
Нам необхідно прослухати музичний твір і визначити між ким відбувається діалог.
У цьому музичному творі відбувся діалог між зайчиком та лисичкою. Ця українська народна пісня називається «Зайчик та лисичка» в обробці Якова Степового .
А в інтонації тут присутні запитання та відповідь.
Видатний український композитор Віктор Косенко назвав п’єсу. Яку ми щойно прослухали «Гумореска». Такою назвою він підкреслив гумористично-інтонаційну виразність твору. У цьому йому допомоги швидкий темп, стакато, постійна зміна динаміки, акценти.
урок 12 "Головна інтонація"
У пісні розповідається про дідуся, який грав на дуді, від звуків якої у людей теплішало на серці.
Дуда – народний музичний інструмент, який роблять із вичиненої шкіри кози, вівці або теляти. В отвори суцільного міха вставляють декілька трубок: через одну музикант вдуває повітря, на другій грає мелодію, а третя трубка забезпечує постійний звук (бурдонний бас). Граючи на дуді, дудар, або, як його ще називають, дудник, притискає ліктем лівої руки міх до грудей.
А ще цей інструмент називають волинкою. В Україні дуда входила до складу оркестру війська Запорізького, а тепер звучить переважно у західноукраїнських областях.
У пісні «Дударик» ми чуємо жалісливі інтонації, якими висловлюється смуток за людиною, котрої вже немає, але яка залишила про себе добру згадку.
Пісню прикрасили багатоголоссям, змінами динаміки, насиченою гармонією… А у вступі до твору чоловічі голоси імітують звучання дуди.
З мелодії відомої української народної пісні «Дударик» видатний композитор Микола Дмитрович Леонтович створив відому в усьому світі обробку.
Інколи головна інтонація пронизує весь твір. Це ми можемо спостерігати на прикладі одного з музичних творів видатного норвезького композитора Едварда Гріга.
Він певний час проживав у містечку Трольхауген. Назва твору «Весільний день у Трольхаугені» походить від назви місцевості, в якій воно розташоване, і означає «пагорб тролів».
Музичний твір є зображенням персонажів норвезьких народних казок – ельфів, гномів і тролів, які живуть у горах. Мають вони свого короля, що сидить на троні. Спробуйте уявити цю картину під час слухання.
урок 13 "Зерно-інтонація"
Ми вже знаємо, що в музичній мові може існувати головна інтонація, а сьогодні спробуємо знайти відповідь на питання: з чого починається музична фраза, мелодія, п’єса чи музичний твір. Музика дуже схожа на рослину: колосок, квіточку або деревце.
Що потрібно, щоб зародилася рослина? Насінина чи зернятко? Так само музична фраза, мелодія чи цілий твір виростає з одного, двох або декількох звуків - «зерен». Їх називають зерном-інтонацією музичного твору.
У зерні-інтонації міститься зародок мелодії, ритму, темпу, тембру, динаміки та характеру музики.
Звернемося до творів видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Основним образом його творчості є мужній, сильний і хоробрий герой.
Скажемо з виразною інтонацією: «Мужній герой, славний герой, сильний герой, добрий герой».
Промовивши це, ми відчули саме такий ритм, як у бетховенській «темі долі» з першої частини V симфонії. Прослухаймо її.
Звучить «тема долі» з III частини V симфонії Л.Бетховена
А тепер послухайте уривок з III частини V симфонії Л. Бетховена в оркестровому виконанні.
Із відомої нам теми, з інтонаційного зерна утворився великий твір для симфонічного оркестру.
Відома нам героїчна інтонація звучить не на початку, а в кінці кожної з трьох побудов.
Щоб краще зрозуміти, що ж таке інтонаційне зерно, пропоную розучити українську щедрівку «Щедрик».
Щедрівка - це старовинна українська обрядова новорічна пісня. Сам вечір називають щедрим.
Щедрою є також кутя, яку подають до столу. Звечора і до півночі щедрувальниці обходили оселі. Тексти дитячих щедрівок виконувалися в один голос або з речитативом.
Хлопці в цей час «водили Маланку», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. До речі, з цим сюжетом пов’язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств.
Розучіть щедрівку за нотним записом. Зверніть увагу, що основу всієї мелодії складає одне «зерно» - інтонація з чотирьох звуків (фа – мі – фа – ре), що повторюється в пісні 36 разів.
урок 14 "Виражальні та зображальні інтонації"
Інтонації в музиці бувають різними:
виражальні - наприклад, виражають настрої, почуття та думки людини,
зображальні – зображують рухи людини або різноманітні звуки, шуми та явища навколишнього світу.
Виражальні інтонації (настрої, почуття чи думки людини про події) ми можемо виразити при виконанні української народної пісні «Ой хто, хто Миколая любить».
Всі християни відзначають одне з найбільших релігійних свят - Різдво Христове. Як стверджує християнське вчення, Діва Марія народила сина і сповила його в яслах.
Від того і кут, в якому на свято тримають кубельце з кутею та узваром, в народі ще називають «яслами». Це свято супроводжується деякими обрядовими дійствами. Співання колядок є обов’язковим елементом цих подій.
Колядки – старовинні обрядові різдвяні пісні, в яких розповідається про народження Ісуса Христа.
Колядка «Уставай же, брате» побудована на урочисто-наспівних народних інтонаціях.
колядка «Уставай же, брате»
1. Уставай же, брате,
Бо вже біла днина.
Бо вже на світ появилась
Дивная новина.
2. Уставай з постелі
Та пускай до хати.
Будем тобі українську
Коляду співати.
3. Ой, засвіти свічку,
Постав на віконце,
Хай засяє наша доля,
Як роса на сонці.
урок 15 "Єдність виражальних та зображальних інтонацій в музичних творах"
Видатний український композитор Віктор Косенко назвав твір для фортепіано «Дощик».
Його можна умовно поділити на три частини:
композитор показав, що дощ, як і людина може бути веселим і сумним
композитор вирішив повторити І частину щоб показати, що в житті повинен перемагати веселий настрій.
Для цього композитор використав різні засоби музичної виразності, зокрема
· зміну темпів: швидкий – повільний – швидкий.
· зміну штрихів: стакато – легатто – стакато
· високий регістр поступається середньому
· змінюється характер мелодії
Виражальні інтонації знаходяться у нерозривній єдності з виражальними.
«Награші Лукаша» - уривок з опери видатного українського композитора Віталія Кирейка «Лісова пісня». Він створив цю опери за мотивами одноіменного твору Лесі Українки.
Ми уявили, як молодий, обдарований музичний талантом Лукаш, закоханий у лісову красуню Мавку, сидить біля дерева, тай награє свої улюблені мелодії на сопілці.
Слухаючи мелодію ми можемо не лише уявити сцену з опери а й відчути задушевній сопілковій мелодії – почуття тонкої людської натури.
письменниця Леся Українка
композитор Віталій Кирейко
урок 16 "Подорож лісовою стежкою до замку "Інтонація"
урок 17 "Розвиток музики" (введення в тему)
Музика – вид мистецтва, який відображає дійсність у звукових художніх образах. Основою музики є життя. Ці дві сфери не можуть існувати одна без одної. Життя – це рух, зміни, розвиток; музика – мистецтво, що розвивається перед слухачем у русі, поступово, крок за кроком, звук за звуком. Тому не існує музики без розвитку, навіть коли вона зображає спокій і нерухомість.
Розвиток – це зміна, результатом якої є виникнення нової якості. Тому розвиток музики – це процес відображення почуттів, настроїв, думок людини у процесі їх видозмін.
Пісня відповідає на питання: чому ж ведмідь спить узимку?
Якось узимку, проходячи через міст, ведмідь наступив лисиці на хвіст. От уже і галасу вчинила вона!.. З переляку ведмідь виліз на сосну, де сидів дятел. А той став повчати ведмедя: «Ходить навчись! І куди стаєш, дивись!». От тоді і вирішив ведмідь, що взимку потрібно спати.
Це невеличке оповідання композитор розділив на три частини (три куплети). Їх мелодія є однаковою. А що ж змінювалося?
Змінювався характер музики. Перший куплет виконувався спокійно (в лісі взимку спокій), другий – прискорено, із хвилюванням, голосніше (ведмідь наступив лисиці на хвіст), третій – знову спокійно, повільно (ведмідь заліз у барліг – і в лісі запанував спокій).
Хлопчика Петрика малює група струнно-смичкових інструментів, до складу якої входять 2 скрипки, альт і віолончель.
Прослухайте його тему. Вона протягом казки розвивається та змінюється від пісенно-танцювальної до урочистого маршу. Таким чином тема Петрика демонструє жанровий розвиток музики.
урок 18 "Прийоми розвитку музики"
Пісня «Чому ведмідь взимку спить» є прикладом виконавського розвитку, адже композитор написав для всіх куплетів однакову музику, а учнівське виконання надало їй розвитку, руху, зміни характеру.
Зміна характеру:
І куплет – спокійно
ІІ куплет – стурбовано
ІІІ куплет - спокійно
Засоби музичної виразності, які допомагають змінити характер:
Постійно змінюється темп – це відбувається безпосередньо протягом кожного куплету.
ІІ куплет звучить прискорено
Також є зміни і в динаміці: голосніше на Форте виконується ІІ куплет
Виконавський розвиток полягає у змінах характеру, темпу та динаміки.
А поштовхом для розвитку став літературний текст
На минулому уроці ми вивчали образи Симфонічної казки Сергія Прокоф’єва «Петрик і Вовк». Ми почули, що протягом усієї казки, незалежно від подій, що в ній відбуваються, тема Петрика розвивається та змінюється від пісенно-танцювальної до урочистого маршу. Тобто, розвиток закладено в самій музиці незалежно від виконання, як це буває в куплетній пісні. Цю тему виконує група струнно-смичкових інструментів.
А сьогодні ми послухаємо тему Качки з цієї самої казки у виконанні гобоя.
Слухання Тема Качки
Спочатку від спокійної мелодії дійшла до панічного руху, а далі – до сумного кінця.
А тепер ми прослухаємо як за допомогою тембрів різних музичних інструментів композитор передав розмову двох персонажів – Петрика і Качки
Слухання. Тема Петрика і Качки
урок 19 "Прийоми розвитку музики. Жанровий та симфонійчний розвиток"
Це твір композитора Едварда Гріга «Ранок». У цій п’єсі композитор зображає музичну картину сходу сонця північного ранку. Світла мелодія твору побудована на народних пастуших награваннях. Вона наповнена радісним світосприйманням, передає спокій і тишу, де-не-де чується відгомін мисливських ріжків та ніжні голоси птахів.
Потрібно також звернути увагу на різнобарвність динамічних відтінків: від ніжного мерехкотіння піанісіммо до величного урочистого форте.
Основну тему розвивають і передають різні групи симфонічного оркестру.
П’єса Е.Гріга «Ранок» - яскравий приклад тембрового та динамічного розвитку музики.
В цій пісня змальовуються гори, які йому уже подобаються.
В українській народній пісні «Верховино, світку ти наш» висловлена безмежна любов до рідного карпатського краю, оспівана краса природи.
Пісня складається з широкого протяжного заспіву та швидкої коломийки.
Коломийка – це українська народна гуцульська пісенька типу частівки.
У пісні відчувається жанрова відмінність між заспівом і приспівом – це приводить до висновку про велике виразне значення жанрового розвитку в музиці.
Сьогодні ми поповнили ланцюжок прийомами розвитку музики.
У музичних творах можуть використовуватися:
& виконавські,
& симфонічні,
& жанрові,
& динамічні, прийоми розвитку музики
& темпові,
& ладові,
& темброві
урок 20 "Розвиток музики і розвиток образу"
Щоб перевірити свої знання і вміння визначати прийоми розвитку музики прослухаємо твір Е.Гріга.
Подумайте, що композитор хотів намалювати засобами музики?
Які прийоми розвитку музики використав Гріг?
Е.Гріг використав багато прийомів розвитку музики:
Композитор передає картину весняної природи, можна відчути свіжий подих повітря, торкання ніжних промінців сонця, шепіт молодої травички, милування красою перших весняних квіточок.
Створити такий образ композитор зумів за допомогою зміни динамічних відтінків і темпів. Саме тому п’єса Е.Гріга «Навесні» є прикладом темпового та динамічного розвитку музики.
Композитор може використовувати різні прийоми, щоб сприяти розвитку образу, який втілений у музичному творі. Прикладом цього є укр. нар пісня
Укр. нар пісня «Грицю, Грицю, до роботи» - жартівлива розповідь про лінивого Гриця, який нічого робити не хоче, а як їсти, то він перший.
Створенню такого образу сприяє темповий, динамічний, виконавський прийоми розвитку.
урок 21 "Розвиток музики і розвиток образу"
Розвиток музики характерний і для наступного музичного твору. Послухайте і спробуйте в уяві намалювати те, що композитор хотів зобразити.
Ми прослухали твір норвезького композитора Е.Гріга «В печері гірського короля».
Е.Гріг жив у містечку Трольхауені. Ця назва означала – пагорб тролів. Ельфи, гноми, тролі – є персонажами норвезьких народних казок. Саме їх образи втілені у п’єсі.
Усі вони живуть у горах, їх король сидить у печері, а навколо нього розважаються фантастичні істоти.
Композитор створив яскраву картину стрімкого танцю казкових істот.
В основі твору – одна тема. Її характер постійно змінюється – від настороженого до схвильованого,збудженого. Спочатку тема звучить у найнижчому регістрі – насторожено і таємничо. Поступово підвищується мелодія, посилюється звучність, прискорюється темп, який наприкінці п’єси стає стрімким – здається ніби казкові мешканці закружляли у стрімкому вихорі.
Раптом усе переривається різкими акордами. Ще двічі мелодія прагне відновити свій стрімкий біг, однак настійливі акорди, наче владні жести печерного повелителя зупиняють дикий танок.
Динамічний прийом – зміна звучності
Жанровий прийом – від вкрадливої ходи до фантастичного танцю
Темповий прийом – від повільного до прискорено-швидкого
Тембровий прийом – від низького, густого тембру до високого, пронизливого
Інтонаційно-мелодичний – зміна характеру теми від настороженого до схвильованого
урок 22 "Сюжетний розвиток музики"
Ми вже познайомилися з виконавським, жанровим, ладовим, динамічним, тембровим, темповим та інтонаційно-мелодичним прийомами розвитку музики. Сьогодні до них додасться ще й сюжетний прийом розвитку музики.
А допоможе нам уривок з опери «Запорожець за Дунаєм» видатного українського композитора Семена Степановича Гулака-Артемовського.
Одними з головних персонажів опери «Запорожець за Дунаєм» є Іван Карась та його дружина Одарка. На початку твору між ними відбувається розмова.
При слуханні зверніть увагу, як розвивається музичний діалог.
Прослідкуймо, який характер мають інтонації Карася та інтонації Одарки.
Діалог – це розмова між двома або кількома людьми.
Дует Карася та Одарки з опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» є прикладом сюжетного розвитку музики, що йде від словесного тексту. Він має комедійний характер.
Хоробрий козак Карась ніяковіє перед настирливою атакою своєї жінки, яка вкрай збуджена і сердита. Він не знає, що відповісти, і наспіх придумує причину своєї відсутності. Музичний діалог розвивається таким чином: активні, вимогливі, гнівні інтонації Одарки переходять до сліз і голосінь, а інтонації Карася є невпевненими, запобігливими, простодушно-хитруватими; він намагається виправдатися перед дружиною.
урок 23 "Інтонаційно-мелодичний розвиток музики"
Веснянки – це пісні на честь приходу весни. У різних областях України їх називають по-різному: гаївки, ягілки, маївки тощо. Зміст веснянок пов’язаний із пробудженням природи, тому вони часто сповнені радості, нових надій і сподівань.
Веснянки – переважно дівочі пісні. У багатьох із них головним персонажем є дівчина.
Прослухайте веснянку і поміркуйте: Який характер твору? Що допомагає передати його саме таким?
Українська народна пісня в обробці Якова Степового «Ягілочка» – це легка, граціозна танкова пісня, якій притаманний виконавський розвиток твору.
Щоб передати її характер, потрібно приділити увагу особливостям мелодійної лінії, правильному розспівуванню складів, дотриманню ритму.
Щоб поглибити знання принципів розвитку музики, ми звернемося до творчості вже відомого вам польського композитора Фрідеріка Шопена, який був також геніальним піаністом.
На відміну від своїх попередників і сучасників Шопен писав музику виключно для фортепіано. Він не залишив жодної опери чи симфонії за винятком кількох камерних творів. Перлиною творчості Фрідеріка Шопена є його прелюдії.
Прелюдія – це вступ до твору або невеликий інструментальний музичний твір.
У Шопена прелюдія – це фортепіанний твір невеликого розміру. Не зважаючи на мініатюрність, прелюдії мають завершену думку.
Послухайте дві вже знайомі нам прелюдії і визначте принцип розвитку цих творів.
Спробуйте почути інтонацію, з якої виростає твір, і визначити характер твору та рух мелодії до її вершини (кульмінацію).
Ця прелюдія лірична, поетична. У ній відчувається зміна пісенно-танцювальної інтонації в ритмі танцю мазурка (але це не танець). Тому слід підкреслити інтонаційно-мелодичний принцип розвитку музики, що виростає з однієї інтонації.
урок 24 "Ладогармонійний розвиток музики"
Щоб поглибити знання про принципи розвитку музики, ми звернемося до творчості видатного австрійського композитора Франца Шуберта.
Він був доброю, життєрадісною та скромною людиною і музику створював надзвичайно просту, світлу та щиру.
Ф. Шуберт. Вальс ля бемоль мажор
У «Вальсі» Шуберта відображена зміна почуттів: легкий смуток передано затіненими барвами (мінор), а радісний настрій – світлими (мажор).
Ф. Шуберт. «Алегрето» до мінор
В «Алегрето» композитор яскраво передав діалог світла та тіні: музична фраза у мінорі – питання, музична фраза у мажорі – відповідь. Музика розвивається: напруженість діалогу, ладова невизначеність, утвердження мінору в закінченні.
В обох творах розвиток музики ладогармонійний.
урок 25 "Ой, весна, весна, днем красна"
Сьогодні ми розглянемо прадавні обряди закликання весни.
З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця, водили танки тощо.
Були і дитячі обряди. За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах пташки. Щоб прискорити їх приліт, діти співали пісень і носили по селу випечених із тіста жайворонків. Саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися ці веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажаннями: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!». У цей день дівчата варили 40 вареників. Пасічники починали виставляти вулики надвір.
Хоч цей день і вважали провісником весни, але люди вірили, що ще можуть бути сорок приморозків. Говорять, що на сорок святих сорока має покласти у гніздо сорок паличок, а глухар – проспівати сорок пісень. Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали веснянки.
Веснянки – це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні.
Виконайте веснянку «Ягілочка» з рухами відомої нам гри до пісні.
Мелодії українських народних веснянок композитори інколи використовують у своїх творах? Наприклад, Микола Віталійович Лисенко, український композитор, засновник української класичної музики, ввів до опери «Зима і Весна» мелодію української веснянки «А вже весна».
Прослухайте цей уривок і визначте, які риси притаманні музиці (пісенність, танцювальність, маршовість)?
Поміркуйте, який принцип розвитку використав композитор.
М. Лисенко. Опера «Зима і весна». Хор «А вже весна»
Цій яскравій, бадьорій музиці притаманний пісенно-танцювальний характер та принцип інтонаційного розвитку, який досягається за допомогою розвитку темпу, тембру, динамічних відтінків.
урок 26 "Розвиток музики"
Музична вікторина.
Завдання 1
Назва твору: Симфонічна казка «Петрик і Вовк» (Сцена Петрика і Пташки)
Автор: С. Прокоф’єв
Прийом розвитку музики: тембровий
Завдання 2
Назва твору: «Чому ведмідь взимку спить»
Автори: О. Коваленков, Л. Кніппер
Прийоми розвитку музики: виконавський, темповий, динамічний
Завдання 3
Назва твору: «Ранок»
Автор: Е. Гріг
Прийоми розвитку музики: тембровий, динамічний
Завдання 4
Назва твору: «Верховино, ти світку наш»
Автор: український народ
Прийом розвитку музики: жанровий
Завдання 5
Назва твору: «Гуцульська рапсодія»
Автор: Г. Майборода
Прийоми розвитку музики: симфонічний, жанровий, динамічний, темповий, тембровий
Завдання 6
Назва твору: «Навесні»
Автор: Е. Гріг
Прийоми розвитку музики: динамічний, темповий
Завдання 7
Назва твору: «Грицю, Грицю, до роботи»
Автор: український народ
Прийоми розвитку музики: темповий, динамічний, виконавський
Завдання 8
Назва твору: «В печері гірського короля»
Автор: Е. Гріг
Прийоми розвитку музики: динамічний, жанровий, темповий, тембровий, інтонаційно-мелодичний
Завдання 9
Назва твору: дует Карася та Одарки з опери «Запорожець за Дунаєм»
Автор: С. Гулак-Артемовський
Прийом розвитку музики: сюжетний
Завдання 10
Назва твору: «Ягілочка»
Автор: український народ (обробка Я. Степового)
Прийом розвитку музики: виконавський
Завдання 11
Назва твору: Прелюдія № 7
Автор: Ф. Шопен
Прийом розвитку музики: інтонаційно-мелодичний
Завдання 12
Назва твору: Вальс
Автор: Ф. Шуберт
Прийом розвитку музики: ладо-гармонійний
урок 27 "Будова (форми) музики" (введення в тему)
У музиці, як і в розмовній мові, є розділові знаки. Вони поділяють музику на фрази. Саме це складає структуру мелодії.
Прослухаймо перший куплет пісні Аркадія Філіпенка «Веселий музикант». У ньому відчуваються дві фрази.
Ось на скрипочці я граю: ті – лі – лі, ті – лі – лі!
На лужку зайці у танці, ті – лі – лі та ті – лі – лі!
Поміркуйте, скільки фраз міститься в першому куплеті української народної пісні «Галя по садочку ходила»
Галя по садочку ходила,
Хусточку біленьку згубила,
Ходить по садочку, блукає,
Хусточку біленьку шукає.
У першому куплеті української народної пісні «Галя по садочку ходила» міститься 4 фрази.
Відчуття і розуміння розділових знаків у музиці є важливою умовою її осмисленого і виразного виконання. Мелодія складається з певної кількості фраз. Так само музичний твір може складається з кількох частин, залежно від зміни настроїв чи характерів.
Відомості про одночастинні твори
Ми вже знаємо, що існують пісні без приспівів. Вони побудовані на одному музичному матеріалі й не містять контрастних частин. Їх відносять до одночастинних.
Пісні без приспівів відносять до одночастинних творів.
Одночастинною є українська народна пісня «Гей, там, на горі, Січ іде».
Прослухайте її та переконайтеся в цьому. Пригадайте зміст, мелодію та характер виконання і проспівайте цю пісню із супроводом.
Слухання. Е. Гріг. «Пісня Сольвейг» (перша частина)
Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю видатного норвезького композитора Едварда Гріга.
Сольвейг – це дівчина, яка багато років, сумуючи, чекає свого коханого. Прослухайте першу частину цього твору і визначте, скільки настроїв головної героїні вона передає.
У прослуханому уривкові ми відчули один яскраво виражений настрій, тому він має одночастинну форму.
урок 28 "Двочастинна будова музики"
Ми вже знаємо, що кожний музичний твір має свою будову. А ті з них, що побудовані на одному музичному матеріалі та не містять контрастних частин, відносять до одночастинних.
Французька народна пісня «Пастух»
Твір виконаний каноном.
Канон – це прийом багатоголосного виконання музики, в основі якого лежить точне повторення мелодії декількома голосами, кожен з яких вступає по черзі із запізненням. У каноні можуть брати участь два і більше голосів.
Ми прослухали «Пісню Сольвейг» норвезького композитора Едварда Гріга і відчули її двочастинну будову. Наспівна мелодія цього твору поступається місцем більш рухливій, світлішій, танцювальній; плавний рух — гострому ритмові; мінор – мажорові. Усе це відтворює зміну настрою Сольвейґ, а також перехід від сумних роздумів до світлих сподівань. Зміна частин у творі пов'язана зі зміною характеру музики, розвитком почуття та настрою.
Якщо в музичних творах є два яскраво виражених характери, настрої, ми можемо говорити про його двочастинну будову. До такої форми музики відносять пісні, що складаються із контрастних заспіву та приспіву. Наприклад, українські народні пісні «Верховино, світку ти наш» та «Дівка Явдошка», п’єса «Пісня Сольвейг» Едварда Гріга.
урок 29 "Тричастинна будова музики"
Ми знаємо, що музичні твори можуть бути одно- і двочастинними. Кількість частин залежить від кількості різних характерів у музиці. Є ще тричастинна будова музики.
Послухайте новий музичний твір, визначте зміст і характер музики, а також кількість частин.
У веселій, грайливій українській народній пісні «Соловеєчку, сватку, сватку» діти розповідають солов’ю про вирощування маку (як мак сіють, як він росте, як його рвуть і їдять).
Ця пісня не має приспіву та змін характеру, тому віднесемо її до одночастинних.
Продовжуючи тему «Будова музики», звернемося до творчості видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка, основоположника української національної музичної школи.
Ми вже знаємо, що він є автором багатьох опер. Серед них: «Тарас Бульба» та дитячі «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима та Весна».
Сьогодні ми торкнемося інструментальної музики Миколи Лисенка. Він першим серед українських композиторів наділив її народнопісенними і танцювальними мотивами.
Прослухайте один із його інструментальних творів та визначте, для якого інструмента він написаний. Поміркуйте, що композитор хотів передати музикою.
Чи змінюються елементи музичної мови у прослуханому творі? Якщо так, то скільки разів?
Відомості про експромт і будову «Експромта» М. Лисенка
Експромтами називають п’єси, створені композитором швидко, із запалом натхнення, без довгих підготовок та роздумів до написання.
Експромт Лисенка має чітко виражену тричастинну будову, адже зміна частин у творі приводить до змін елементів музичної мови. Виразне значення тричастинної форми цього твору полягає в тому, що повторення першої частини утверджує головну думку твору.
урок 30 "Варіації"
Легенда про калину
Калина є одним із символів України. Вона росте не лише в лісі, а й майже біля кожної української хати. Калина полюбила українську землю, а люди України шанують її пишну вроду та цілющі властивості. Про неї склали багато легенд. Послухаймо одну з них.
То було давним-давно. На село, в якому жила гарна дівчина, напали татари. Дівчина спробувала втекти, але зачепилася червоним намистом за дерево – і розсипалися намистинки по землі. У цю мить схопив її татарин. Багато минуло часу: давно померла в неволі дівчина, а на тому місці, де розсипалося намисто, виріс кущ калини.
Зміст твору пов’язаний зі святом обжинків. В Україні його святкують наприкінці літа. Останній сніп, який залишали господарі на полі, прикрашали яскравими стрічками і гронами калини. Її збирали і дорослі, і діти. Це свято славить землю, яка давала все необхідне для життя людини.
Ця народна пісня надихнула українського композитора Юрія Щуровського на написання свого твору.
Послухайте твір Ю. Щуровського. Чи почуєте ви знайому мелодію?
Уже знайома нам мелодія української народної пісні «Ой єсть в лісі калина», прозвучала кілька разів і постійно змінювалася. Таку форму музики називають варіаційною (або варіаціями). Вона складається з кількох частин: теми та варіацій. Іноді головна мелодія залишається незмінною, а варіюється лише супровід.
Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень (варіацій).
Форму варіацій можна графічно представити у такому вигляді: білий кружечок – тема, а різнокольорові – її варіації.
урок 31 "Рондо"
Рондо – це музична форма, яка складається з кількаразового чергування головної теми (рефрену) з побічними, де початком і кінцем завжди є саме головна тема.
урок 32 "Рондо. Варіації"
Зрозуміти, в чому полягає різниця між рондо та варіаціями, нам допоможе українська народна пісня «Ой на горі жито».
Прослухайте цей твір, визначте його характер і будову.
«Ой на горі жито» - дитяча ігрова пісня, яка є одночастинною, оскільки побудована на одному музичному матеріалі і не містить контрастних частин. Вона весела, грайлива та рухлива.
Розучіть українську народну пісню «Ой на горі жито». Після розучування мелодії при більш рухливому виконанні зверніть увагу на чітку дикцію. Виконати це завдання допоможе опора на сильну долю.
У цій музиці ми почули мелодію знайомої нам пісні. Композитори дуже люблять писати варіації на тему народних пісень.
Не є винятком і геніальний австрійський композитор Вольфганг Амадей Моцарт, який написав варіації на тему французької народної пісні «Пастух»
Вольфганг Амадей Моцарт
В історії музики час від часу, ніби яскраві зірки на небосхилі, з’являлися надзвичайні музиканти. Ще зовсім маленькими дітьми вони давали сольні концерти і вражали слухачів силою свого музичного таланту. Маленьких музикантів називали диво-дітьми (з німецької – Wunderkind). Таким вундеркіндом був і Моцарт. Разом зі своєю старшою сестрою Наннерль він об’їздив з концертами всю Європу.
Сучасники називали Моцарта «богом музики». Та, на жаль, прожив він дуже мало, але як фантастично багато цей геній встиг створити за тридцять шість років! Його творчу спадщину становлять понад шістсот творів, а музику знає і слухає весь світ.
Прослуханий твір написаний у формі рондо: через певний проміжок часу постійно повторюється головна тема (рефрен). Це рондо часто називають «Турецьким маршем», або «Рондо в турецькому стилі», хоч сам Моцарт його так і не називав. Музика яскрава, святкова та життєрадісна. Слухаючи твір, можна уявити собі картину народного гуляння.
Рондо – це музична форма, яка складається з кількаразового чергування головної теми (рефрену) з побічними, де початком і кінцем завжди є саме головна тема.
урок 33 "Балет"
Балет - вид театрального мистецтва, де основним виражальним засобом є танець
урок 34 "Кінематограф"
Кінематограф - відносно новий вид мистецтва.
Його історія порівняно із тисячолітньої історією музики, живопису, театру дуже коротка.
але це не заважає кіно залишатися вже протягом кількох десятиліть найбільш масовим видом мистецтва.
Page updated
Google Sites
Report abuse