Шансон – французька пісня – народна та естрадна пісня ліричного змісту з репертуару шансоньє; виникла в 15-16 ст.
Шансоньє – французький естрадний співак, виконавець жанрових пісень, часто автор слів і музики до них.
Відомості про Едіт Піаф
Один із майданчиків Парижа названий її ім’ям. Вона – найвидатніша французька естрадна співачка ХХ ст.. Її пісні – перлини мистецтва французької пісні. Це єдина і неповторна Едіт Піаф.
Народилася 19 грудня 1915 року в сім’ї вуличного акробата і співачки.
Справжнє ім’я співачки – Едіт Гасьйон. «Бродяжку» Едіт у дитинстві покинула мати, і вона зростала під опікою бабусі в одному з найбідніших кварталів Парижа, не отримавши ні якісної освіти, ні виховання. З 8 років Едіт виступала з батьком на вулицях – збирала гроші та співала, поки батько виконував акробатичні трюки. У 15 років Едіт залишила батька, щоб розпочати самостійне життя.
Одного разу під час виконання пісні про маленького горобчика на паризьких вулицях, її почув Луї Лепле, директор театру-кабаре «Жерніс» на Єлисейських полях. Голос Едіт вразив Лепле запросив її до театру і почав називати «мом піаф» - маленький горобчик. Цей псевдонім щонайкраще підходив до її тендітної статури. Під керівництвом Лепле у 1936 році вийшла перша платівка Едіт з піснею «Дзвіночки». Незабаром розпочалася тривала співпраця співачки з композитором Маргаритою Монно, а також її кар’єра в кіно. Першим фільмом, у якому в 1937 році знялася Едіт Піаф, був фільм «Холостячка» режисера Жана Лимура.
Великий акторський талант Піаф на театральній сцені уперше розкрився в 1940 році в написаній для неї відомим драматургом Жаном Кокто п’єсі «Байдужий красунчик». Невтомно працювала Едіт Піаф під час Другої світової війни, створивши власну групу Опору, що складалася із єврейських музикантів.
Під час війни Едіт зустріла молодого шансоньє Іва Монтана, з яким тривалий час співпрацювала на естраді та в кіно. Знаменитими також стали у повоєнні роки зустріч і дружба з видатною актрисою Марлен Дитрих. Упродовж своєї кар’єри співачка написала близько 80 пісень, що одразу ставали справжніми хітами.
Тріумфальними були виступи Едіт Піаф у паризькому концертному залі «Олімпія» та у нью-йоркському Карнегі-Холлі – Едіт була першою шансонеткою, якій дозволили співати в цьому «храмі класичної музики». Цей виступ зробив її зіркою світового масштабу.
Пісню «Ні, я не за чим не жалкую», написав у 1960 році для Едіт Піаф молодий композитор Шарль Дюмон. Ця пісня вперше була представлена публіці в 1961 році на сцені «Олімпії».
Відомості про Патрисію Каас
У 1987 році у Франції у виконанні молодої непримітної дівчини прозвучала пісня «Мадемуазель співає блюз». Її голос та манера виконання нагадали слухачам неперевершену Едіт Піаф. Так на горизонті французької, а згодом і світової естради з’явилася нова зірка – Патрисія Каас, яка отримала титул «відкриття року».
Юні роки Патрисії важко назвати щасливими та безтурботними. Шоста дитина в багатодітній родині, вона вже з 9 років працювала співачкою, а її гонар витрачався на прогодування сім’ї. Важкої психічної травми зазнала майбутня співачка після передчасної смерті матері. Можу, тому вона не співала веселих пісень: в музиці відчувався трагізм, надломленість, беззахисність – і водночас велика сила.
З виходом у 1990 році другого альбому «Сцена життя» співачка вже мала світове визнання.
Чудовий, чуттєво-виразний голос, артистичний талант і невтомне працелюбство незабаром зробили Патрисію Каас найпопулярнішою французькою співачкою, а постійні гастролі принесли їй світову популярність. Від початку її кар’єри й по наш час випущено 10 альбомів, що розійшлися у світі тиражем понад 10 мільйонів примірників.
Виступи Патриції – це без перебільшення справжні спектаклі з відповідними декораціями та персонажами – музикантами її групи: інструменталістами та бек-вокалістами. Важливою частиною цих міні-спектаклів є хореографічна частина, особливо виразна й витончена пластика рук співачки. Та головне багатство Патрисії Каас – її чуттєвий голос, що заворожує з перших звуків, з особливими виконавськими прийомами: підкресленою вібрацією, затриманням останнього звуку та гліссандо.