Кожен вид мистецтва відображає героїчні образи по-своєму. Образотворче мистецтво — живопис і скульптура — достовірно зображує зримі предмети чи явища. Література розкриває зміст певних понять та уявлень.
Музика відтворює звукову картину довколишнього світу, передає душевний стан людини. І жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного, підсилюючи цим сприйняття тих чи інших героїчних образів.
Власне, тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.
Найгеніальнішим виразником героїчних образів у європейській музиці був, безумовно, Людвіґ ван Бетховен. Боротьба особистості чи цілих народів за свою гідність, волю, за перемогу справедливості — одна з найулюбленіших тем його творчості.
Симфонія № 3 Л. ван Бетховена, яку він назвав «Героїчною», відкрила собою нову еру симфонічної музики XIX століття. Ця симфонія була найулюбленішою для самого Бетховена — з-поміж створених ним дев'яти.
Симфонія вражає своїми масштабами, кількістю та різноманітністю тем, складністю мелодичних зв'язків та, головне, величчю втілених ідей. Твір приваблює слухача багатством думок і почуттів, могутніх поривань та вольових миттєвостей.
Йоганн Ґеорґій Пінзель (1707—1761) — геніальний скульптор XVIII століття, який творив на Галичині, що належала у той час Австрії. Його творчість є вершиною львівської скульптури. Твори Йоганна Пінзеля вражають образною глибиною та віртуозною майстерністю обробки деревини й каменю, сміливістю та складністю композиції, а також динамічною пристрастю образів. Усе своє творче життя скульптор співпрацював із видатним архітектором Бернардом Меретином.
Монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні вражає дракона» увінчує аттик (найвищу передню частину фасаду) собору Св. Юра у Львові. Це — велично-тріумфальний, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло. Скульптура талановито пов'язана за своїм духовним змістом із архітектурою та природою Львова.