7. Традиційна обробка народної інструментальної музики

«Арам Хачатурян»

Ара́м Іллі́ч Хачатуря́н (24 травня (6 червня) 1903 — 1 травня 1978) — композитор, диригент, педагог, музично-суспільний діяч, народний артист

Був четвертим сином у родині бідного ремісника. 1921 року разом із групою вірменської молоді А. Хачатурян виїхав у Москву і вступив на підготовчі курси в Московського університету, потім став студентом факультету фізики й математики. Через рік 19-літній Хачатурян вступив у Гнесинське музичне училище.

Саме в ті роки Хачатурян уперше в житті потрапив на симфонічний концерт і був вражений музикою Л. Бетховена і Рахманінова. «Танець для скрипки і фортепіано» став першою роботою композитора. «Як і всі скрипалі, я пишаюся тим, що перша серйозна робота А. Хачатуряна, його „танець“, був написаний для скрипки.

1929 року Хачатурян вступив у симфонічний клас Московської консерваторії, яку блискуче закінчив 1934 і вступив до аспірантури. Під час Другої світової війни працював на всесоюзному радіо, писав патріотичні пісні й марші.

У 1939 Хачатурян написав перший вірменський балет «Щастя». Але вади лібрето балету змусили переписати більшу частину музики, і в такий спосіб «народилася» «Ґаяне». Прем'єра балету відбулася у важкі роки Другої світової війни, узимку (3 грудня 1942). В 1943 за цей балет Хачатурян одержав сталінську премію першого ступеня — одну з найвищих нагород того часу в сфері культури. Через дуже короткий час після прем'єри цей балет завоював всесвітню славу. Балет «Спартак» став найбільшою роботою Хачатуряна після війни. Партитура балету була завершена в 1954, а в грудні 1956 відбулася прем'єра. Відтоді цей балет став «частим гостем» на найкращих сценах світу.

Одночасно Хачатурян працював у театрі й кіно, виступав як диригент, гастролював з авторськими концертами в багатьох містах СРСР і за кордоном.