17. Сучасна музика. Стилі та напрями.

У світі музичного мистецтва виділяють історичні періоди, що складалися в епохи. Кожна епоха та її видатні митці створювали певний стиль, що мав характерні ознаки, ідеї та теми, а також своєрідні засоби музичної виразності.

Кожна епоха і кожен видатний митець створюють у мистецтві свій неповторний стиль, що відображає та узагальнює типові для певної епохи теми, ідеї, характери та їх взаємодію, світогляд, а також своєрідність виразових засобів та художніх прийомів.

Музичний стиль – історично складена сукупність засобів  та прийомів художньої виразності, що відображає етичні погляди різних людей певної епохи або творчого напряму.

Стиль – це також індивідуальна творча манера того чи іншого композитора чи виконавця.

Отже, стиль як естетичне поняття – органічний взаємозв’язок виражальних засобів, обумовлених єдністю образного змісту. В історичному сенсі стиль узагальнює типові особливості мови мистецтва або окремі напрями його розвитку.

Музичний жанр — багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо).

Адажіо – повільний темп музики.

Адажіо – частина твору (симфонії, концерту, сонати, квартету), яка написана в повільному темпі та має характер глибокого роздуму.

Адажіо – повільний ліричний танець у класичному балеті.