Embedded Files
Національний гімн — особлива пісня тієї або іншої держави.
Національний Гімн України — урочиста пісня — символ нашої державної єдності.
Державний гімн — це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та ментальність країни, якій належить.
Слова вірша «Ще не вмерла України…», який згодом став Гімном нашої держави, написав у 50-ті роки XIX ст. відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Платонович Чубинський (1839—1884). Поезія, уперше надрукована 1863 року, невдовзі розійшлася в народі — серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії.
Музику на ці вірші написав видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Михайлович Вербицький (1815—1870). Він тонко відчував дух і настрої громадськості, чим пояснюється популярність його творів, особливо пісні-хору «Ще не вмерла України…».
24 серпня 1991 року на церемонії затвердження «Акту проголошення незалежності України» в залі Верховної Ради було виконано національний гімн «Ще не вмерла України…». Статусу Державного Гімну України ця пісня набула 6 березня 2003 року. Мелодія Гімну зазвичай звучить під час урочистих заходів, державних свят, демонстрацій, військових парадів, ушанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях. Гімн «Ще не вмерла України…» поряд із Державним Гімн відіграє роль заклику до ствердження самостійності й суверенітету України, надихає український народ на розбудову своєї держави.
Павло Чубинський
(написав слова Гімну)
Гімн «Ще не вмерла України...» поряд із Державним Гербом — тризубом — і синьо-жовтим Прапором є офіційним символом нашої держави. За своїм змістом він є відображенням ідей боротьби за національну незалежність, гарячої любові до своєї землі, її героїчної історії.
Михайло Вербицький
(написав музику Гімну)
Поряд із твором «Ще не вмерла України...» другим національним духовним гімном виступає «Молитва за Україну» — «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».
Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів українського народу. Вірш Олександра Яковича Кониського (1836—1900), написаний у 90-ті роки XIX століття, був призначений для дітей. Водночас, покладений на музику Миколою Віталійовичем Лисенком (1842—1912), лунав на релігійних святах у церквах Галичини.
Спочатку пісня називалась «Боже Великий, Єдиний» і мала примітку композитора «Дитячий гімн», а згодом отримала назву «Молитва за Україну».
Page updated
Google Sites
Report abuse