За Василем Скуратівським, обрядові пісні (колядки та щедрівки) виконують лише в певний період — на різдвяно-новорічні свята. Колядки співають починаючи з Різдва і до Водохрещі, тобто з 7-го по 19 січня (у деяких регіонах — до старого Нового року). Щедрівки виконують лише протягом тижня — від старого Нового року й до Водохрещі. Парубочі гурти, котрі відвідували селян і вшановували господарів та їхніх дітей, бажали родинам здоров'я і щастя, статків, приплоду та щедрого врожаю.
Традиційно в колядницьких гуртах брали участь лише хлопці. Вони обирали свого ватажка (керівника), розподіляли між собою ролі Кози, Лікаря, Міхоноші та інших жартівливих персонажів — і обходили з привітаннями односельців.
Щедрівкові дійства виконували тільки дівчата. Увечері напередодні Нового року (за старим стилем — з 13-го на 14 січня) молодші й старші дівчатка групками чи поодинці приходили до односельців, щоб защедрувати — привітати з новолітуванням.
До хат заходити не годилося. Робили це під вікнами осель. Господарі у свою чергу обдаровували віршувальників смачним печивом, яблуками чи горіхами.
Крім того, удосвіта на Василя підліткові хлопчики (тільки їм можна було це робити) оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки зернами пшениці або жита. Попросивши дозволу, юний посівальник ставав біля порога, брав у жменю зерно і «скроплював» ним долівку хати, приказуючи в такт віршований текст:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком всіх вітаю!
Бенджамін Едвард Бріттен (1913— 1976), англійський композитор, піаніст, диригент, музичний і громадський діяч, наро-дився 22 листопада 1913 року в Лоустофте (графство Саффолк, Велика Британія).
Музику почав створювати у 4 роки, на¬вчався гри на фортепіано з 7 років, на альті — з 10.
Характер обдарування Бріттена визначив переважання в його творчості вокальних жанрів. Найкращі сторінки його музики написані для голосу з оркестром.
У 1930-ті роки Бріттен пише багато музики для театру і кіно. Тоді ж композитор став серйозно вивчати народну музику, обробляв англійські, шотландські, французькі пісні, що і вилилося у створення 1942 року циклу «Вінок колядок», що складається з 11 частин.
Точна образність і яскрава емоційність циклу створюють в уяві слухачів живу картинку.
«Колискова», «Це маленьке дитя», «Весняна пісенька», «Ласкаво просимо, Небесний Царю», «Подякуємо Господу» та інші являють собою калейдоскоп передсвяткових настроїв. У циклі «Вінок коля-док» ми чуємо прозору чистоту молитви, нетерпіння й очікування святкових подій, хвилювання і переживання.
Видатний український композитор Василь Олександрович Барвінський (1888—1963) упродовж усього життя досліджував музичний фольклор різних регіонів України і використовував народні мелодії у власних творах, розкриваючи світові невичерпну скарбницю українського фольклору.
Одним із творів, в якому професійне поєдналося з народним, є фортепіанний цикл В.Барвінського «Колядки та щедрівки».
Музичний цикл — це кілька вокальних або інструментальних творів, поєднаних загальним художнім задумом.
Цикл «Колядки та щедрівки» був створений з метою популяризації української народної пісні. Цикл містить 22 обробки українських колядок та щедрівок.
Барвінський робив обробки колядок та щедрівок дуже обережно, прагнучи зберегти неповторну красу кожного народного твору. Тому його фортепіанні п'єси здебільшого прозорі, з нескладною гармонією, яка підкреслює самобутність народних пісень. Відповідно до народних традицій співу композитор часто використовував поліфонічні прийоми розвитку мелодії, ніби огортаючи її підголосками.