У другій половині XVIII століття з’являється новий жанр духовного хорового циклічного концерту і нові імена композиторів: М. Березовський, Д. Бортнянський та А. Ведель, які затвердили чотириголосий спів.
Хоровий концерт — жанр хорової музики в українському музичному мистецтві другої половини XVIII століття.
Особливості хорового концерту:
⚫ написаний для чотириголосого хору a cappella на церковні тексти (найчастіше — на тексти Давидових псалмів);
⚫ призначений для виконання під час богослужінь;
⚫ містить не менше 4-х частин, що чергуються за принципом темпових і динамічних контрастів.
Д. Бортнянський. Херувимська № 7 (у виконанні Академічного хору імені П.Майбороди; фрагмент).
Розвиток світської хорової музики в Україні почався в першій половині ХІХ століття. Величезним внеском у неї стала творчість Миколи Лисенка — автора хорово-оркестрових кантат та хорових обробок народних пісень. Після М. Лисенка визначними творцями хорової музики були М.Леонтович, К.Стеценко, О. Кошиць, С. Людкевич, П. Козицький та ін.
Із кінця XIX — початку XX століття в Україні розпочато організацію хорових колективів. Найкращі з них виступали за кордоном: Українська республіканська капела та Український національний хор на чолі з О. Кошицем — у Західній Європі й Північній Америці, київський хор «Думка» — у Франції та ін.
У ХХ столітті при будинках культури повсюдно організовувались любительські хори. Так з’явилися провідні хорові колективи України, відомі й сьогодні:
Національна заслужена академічна капела України «Думка»,
Національний заслужений академічний народний хор України ім. Григорія Вірьовки,
Академічний хор ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України,
Муніципальний камерний хор «Київ»,
Львівська державна хорова капела «Дударик»,
хор «Трембіта» (Львів),
Закарпатський народний хор та багато інших.