22. Німецько-австрійська мистецька подорож

«Співати хором — це справжнє мистецтво». Коли ж розпочалася істо-рія хорового співу?

У Стародавній Греції в театральних виставах звучала музика, а декламація змінювалася співом хору. Хоровий спів можна було почути під час різноманітних спортивних змагань: на Олімпійських іграх на честь Зевса в Олімпії, на честь Аполлона — в Дельфах. Багато урочистих пісень присвячували богам.

Цікаво, що вже в античні часи голоси співаків розрізняли за висотою звучання — регістрами: netoide — високі, mesoide — середні, iroide — низькі.

За часів Раннього Середньовіччя в кожній церкві був хор. Відомо, що до епохи Відродження професійне хорове виконавство було пов’язане тільки з церквою.

У ХІV–ХV ст. з активним розвитком поліфонії (багатоголосого співу) формується поняття хорової партії, з’являються три-чотириголосі хори, а невдовзі — шести-восьми- голосі. Із ХVІІ–ХVІІІ ст. утверджується розподіл голосів у хорі на чотири основні партії: сопрано, альти, тенори, баси. Відтоді хор стає невід’ємним учасником оперних спектаклів, з’являються також світські капели, що пов’язано з розвитком жанрів ораторії, кантати, хорових концертів тощо.

Духовна (церковна) музика — музичні твори, пов’язані з текстами релігійного характеру і призначені для виконання під час церковної служби або в концертних залах.

Орган був улюбленим інструментом од- ного з найвизначніших композиторів світу Й. С. Баха. Він написав багато творів для органа: духовні кантати, меси, «Різдвяну» й «Великодню» ораторії, численні хорали, мотети та ін.

Геній — це, звісно, винятковий талант, але й велика працездатність. Творча спадщина В. А. Моцарта вражає своїм обсягом. Моцарт не дожив до 36 років. Яскраве і щедре обдарування, постійні творчі пошуки та звершення дали підставу називати його справжнім генієм.

Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756— 1791) народився 27 січня у старовинному містечку Зальцбург (Австрія) в родині талановитого музиканта, композитора і педагога Леопольда Моцарта. Вольфґанґ був сьомою дитиною у сім'ї.

Якось до Моцартів завітав у гості друг. Чотирирічний Вольфґанґ у цей час сидів за столом, тримаючи в руках перо, вмочене разом із пальцями в чорнило.

Гість поцікавився, чим займається малий, а той відповів: «Я пишу концерт для клавесина». Коли батько уважніше придивився до записів, ледь не заплакав. Це був не просто набір нот, а справжній повноцінний твір, який так потім і назвали — Концерт для клавесина.

Отже, у 4 роки Моцарт створив концерт для клавесина. А вже в 6 років Моцарт дав свій перший концерт! Пізніше він разом із батьком і сестрою виступав із концертами в різних містах Європи. У 8 років маленький Амадей написав свою першу симфонію.

Талант Моцарта не залишив байдужим навіть австрійського імператора, який замовив у 12-річного Моцарта оперу. У 14 років Вольфґанґ став академіком Болонської академії (це за умови, що звання академіка надавали лише з 26 років)!

Подорожуючи, у Франції Моцарт знайомиться з Алоїзією Вебер. Вона стала першим коханням талановитого композитора. Він навіть мріяв одружитися з нею, але батько Моцарта, дізнавшись про почуття сина, заборонив закоханим зустрічатися, тому що Алоїзія була з бідної сім'ї.

Після подорожі Моцарт повернувся до Зальцбурга та вступив на службу до архієпископа, де йому навіть доводилося прибирати в домі наймача. Обідав композитор із прислугою, грати ж за межами дому йому заборонялося.

Засмучений лихою долею, Моцарт вирушає до Відня. Для нього почався складний період, адже йому доводилось багато працювати, щоб заробити грошей. «Я дуже стомлююся,— писав він у листах до батька,— лягаю о 12-й ночі, а прокидаюсь о 5-й ранку».

У цей час він одружується з Констанцією Вебер, молодшою сестрою Алоїзії, яку він кохав у юні роки. Констанца, життєрадісна, добра, надзвичайно артистична та здібна до музики, підтримує творчі поривання геніального чоловіка.

Реквієм — траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, твори якого написані у формі й на тексти заупокійної меси.