Сьогодні мистецькі шляхи ведуть нас у країни Балтії, де ми ознайомимось із масовим народним музичним мистецтвом.
Балтійське свято пісні й танцю — національне свято Латвії, Литви та Естонії, що проводиться в столицях цих країн кожні п’ять років (у Литві — кожен четвертий рік); із 2003 року визнане ЮНЕСКО шедевром усної та духовної спадщини людства.
На свято з’їжджаються найкращі хорові, оркестрові й танцювальні колективи, які перемогли в регіональних конкурсах. Урочистим завершенням святкового дійства є виступ на Співочому полі зведеного хору, коли диригентській паличці підвладні десятки тисяч голосів хористів і приблизно стільки ж голосів глядачів, які підспівують піднесено й зворушливо. Багатотисячні танцювальні колективи демонструють свою майстерність на просторих стадіонах. У кожній країні це свято символізує єдність народу, який зумів не тільки створити і зберегти свою державу, а й пам’ятає про свої витоки.
Латвійський фестиваль пісні і танцю — багаторічна традиція в суспільному і культурному житті латиського народу, що була започаткована 1873 року. Протягом свята, яке триває понад тиждень, на вулицях, площах і в парках Риги відбуваються різноманітні масові заходи. До слова, повсюди лунає не лише народна, але й академічна музика, написана на основі фольклору. Зокрема, виразні національні мотиви звучать в рок-опері Зігмарса Лієпіньша «Лачплесіс», створеній за мотивами однойменного народного епосу. Автор лібрето — Мара Заліте.
Історія естонського Свята пісні налічує вже понад 150 років, адже зародилося воно 1869 року в місті Тарту. Із пеhшої чверті ХХ століття й донині це величне дійство відбувається на талліннському Співочому полі, що вміщує 35 тисяч співаків. Свято танцю, започатковане на 65 років пізніше, з кінця ХХ століття проводиться водночас зі Святом пісні.
Програма святкувань складається з багатьох яскравих і цікавих подій, але найважливішими з них є гала-концерт танцювального свята (стадіон «Калев»), гала-концерт пісенного свята (Співоче поле) й урочиста хода містом, під час яких панує атмосфера загального щастя, любові, поваги.
Останніми роками на Талліннському Співочому полі відбуваються не лише Свята пісні, а й масштабні світло- ві шоу. Темою зимового фестивалю 2022–2023 років став чарівний світ «Аліси в Дивокраї» Л. Керролла.
Завдяки світловим та звуковим технологіям відвідувачі отримали можливість потрапити в іншу, неймовірну реальність.
Литва славиться фестивалями класичної, хорової та джазової музики, що відбуваються у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді. І звісно, в цій балтійській країні теж проводять національне Свято пісні й танцю (щоправда, раз на чотири роки), яке збирає величезну кількість слухачів і виконавців з усього світу. Варто зазначити, що литовському хоровому співу притаманні особлива ліричність та мелодизм.
Ораторія (італ. oratoria, від лат. oro — говорю, благаю) — великий концертний твір на певний сюжет (для солістів, хору і симфонічного оркестру).
До репертуару хорових колективів країн Балтії входять українські народні та професійні пісні.
наприклад: Українська народна пісня. «Ой ходить сон коло вікон» в обробці О. Кошиця